69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в
про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі
09.04.2009р. № 2а-2338/09/0870
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М. , розглянувши матеріали
за позовною заявою Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності», 71500, м. Енергодар Запорізької області, а/с 160
до відповідача: Енергодарської міської ради Запорізької області, 71500, м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, 11
про скасування, в частині, рішення Енергодарської міської ради від 08.06.2006 року № 10 та визнання недійсними Державних актів на право постійного користування серії ЯЯ №1191172 та № 119174
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» з вимогою до Енергодарської міської ради Запорізької області про с касування рішення № 10 від 08.06.2006року, в частині залишення у користуванні ЗАЕС земельних ділянок під розміщення закритої трансформаторної підстанції № 5 та розподільчого пристрою у постійному користуванні за розміром 0,0112 га кожна, як незаконного та такого, що суперечить рішенню № 12 та порушує права КП «ПКВ». Також позивач просить суд визнати недійсними Державні акти на право постійного користування земельною ділянкою під розміщення закритої трансформаторної підстанції №5 (акт серії ЯЯ № 1191172 від 10.10.2006 р) та розподільчого пристрою(акт серія ЯЯ №119174).
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.
Визначення поняття “справа адміністративної юрисдикції” наведено у статті 3 КАС України, згідно якої справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Разом із цим, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що участь у справі суб'єкта владних повноважень не є безумовною підставою віднесення такого спору до категорії адміністративна справа.
Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Поняття суб'єкт владних повноважень визначено у п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір .
У випадку, якщо суб'єкт владних повноважень (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функції (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться “при здійсненні управлінських функцій”, та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Статтями 2 та 50 КАС України визначено, що позивачами у адміністративних справах є громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень, якими подано адміністративний позов на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем оспорюється рішення відповідача №10 від 08.06.2006 року про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» під об'єктами промислової зони та об'єктами соціально-побутового сектора, відповідно до п. 18 та п. 19 переліку якого були залишені земельні ділянки ЗАЕС під розміщення закритої трансформаторної підстанції № 5 та розподільчого пристрою у постійному користуванні за розміром 0,0112 га кожна. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що рішення № 10 суперечить раніше прийнятому рішенню № 12, а саме: спірним рішенням №10 Енергодарська міська рада залишила у постійному користуванню ВП ЗАЕС земельну ділянку (для розміщення закритої трансформаторної підстанції №5 та розподільчого пристрою), яка рішенням № 12 вже була надана позивачу під розміщення виробничої бази ще у 2003 році.
Відповідно до Рішення № 10, Енергодарським міським відділом земельних ресурсів були оформлені два акти на право постійного користування земельною ділянкою під розміщення закритої трансформаторної підстанції №5 (акт серії ЯЯ № 1191172 від 10.10.2006р) та розподільчого пристрою(акт серія ЯЯ №119174). У зв'язку з цим позивачем і ставляться вимоги про с касування рішення № 10 від 08.06.2006року, в частині залишення у користуванні ЗАЕС земельних ділянок під розміщення закритої трансформаторної підстанції № 5 та розподільчого пристрою у постійному користуванні за розміром 0,0112 га кожна, як незаконного та такого, що суперечить рішенню № 12 та порушує права КП «ПКВ» та визнання недійсними Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою під розміщення закритої трансформаторної підстанції №5 (акт серії ЯЯ № 1191172 від 10.10.2006 р) та розподільчого пристрою (акт серія ЯЯ №119174).
Отже, судом встановлено, що фактично спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем з приводу визначення права користування земельними ділянками розміром 0,0112 га кожна, під розміщення закритої трансформаторної підстанції № 5 та розподільчого пристрою, що розташовані у м. Енергодарі, промзона.
З урахуванням наведеного, судом встановлено, що Енергодарською міською радою не прийнято будь-якого рішення або не вчинено дій, які порушують права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.
З практики застосування судами норм ГПК України та КАС України слідує, що господарські суди розглядають за правилами господарського процесу справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності.
Крім того, як зазначено в Роз'ясненнях Президії Вищого Господарського Суду України № 04-5/210 від 27.06.2007 р. “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” (з подальшими змінами і доповненнями), якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Таким чином, як свідчать обставини позову, в даному випадку існує спір безпосередньо пов'язаний із реалізацією права володіння та користування земельною ділянкою.
Отже, в даному випадку існує спір про право, що в свою чергу, виключає вирішення спору в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до положень ЦК України право володіння майном відноситься до цивільних прав, а ст. 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
З урахуванням наведеного, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства за правилами Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, суд відмовляє заявнику у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» до Енергодарської міської ради Запорізької області про с касування рішення № 10 від 08.06.2006 року, в частині залишення у користуванні ЗАЕС земельних ділянок під розміщення закритої трансформаторної підстанції № 5 та розподільчого пристрою у постійному користуванні за розміром 0,0112 га кожна, та визнання недійсними Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою під розміщення закритої трансформаторної підстанції №5 (акт серії ЯЯ №1191172 від 10.10.2006 р) та розподільчого пристрою(акт серія ЯЯ №119174).
2. Копію даної ухвали направити заявнику.
3. Адміністративний позов і додані до нього матеріали повернути на адресу Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності».
4. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали та подальшої подачі апеляційної скарги протягом десяті днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Нечипуренко
09.04.2009 р. ухвала не набрала законної сили
Суддя О.М. Нечипуренко