Ухвала
Іменем України
18.05.2009 Справа № 22-а-2362/08
Попередній № справи 2-а-144/2008
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
за участю:
ОСОБА_2,
представник позивача: ОСОБА_1,
представник відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя (суддя Полівод С.В.) від 04.11.2008
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Відділу криминально-виконавчої інспекції Державного Департаменту України з питань виконання покарань (АДРЕСА_2)
про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи, та перерахунок суми одноразової допомоги при звільненні
У липні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу кримінально-виконавчої інспекції Державного Департаменту України з питань виконання покарань у місті Севастополі про зобов'язання відповідача: виплатити грошову компенсацію за предмети речового забезпечення в розмірі 2086,71 грн., виплатити компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, виходячи із рахунку середнього заробітку на весь час затримки по день фактичного розрахунку; провести перерахунок суми одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби із рахунку всієї суми, нарахованої у грудні 2006 року в розмірі 7634,92грн., а також з урахуванням вислуги, рівної в повному календарному обчисленні 16 рокам (аркуш справи 3).
15.05.2008 позивач надав в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, зміни до позовних вимог, згідно з якими він просить зобов'язати Відділ кримінально-виконавчої інспекції Державного Департаменту України з питань виконання покарань у місті Севастополі:
- виплатити компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, виходячи із рахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 20182,00грн.;
- провести перерахунок суми одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби із рахунку всієї суми, нарахованої у грудні 2006 року в розмірі 7634,92грн., а також з урахуванням вислуги, рівної в повному календарному обчисленні 16 рокам і виплатити одноразову грошову допомогу із рахунку 30539,68грн. ( аркуш справи 57).
Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04.11.2008 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Відділу кримінально-виконавчої інспекції Державного Департаменту України з питань виконання покарань у місті Севастополі про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи та перерахунок суми одноразової допомоги при звільненні, відмовлено.
Вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04.11.2008 та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні 18.05.2009 позивач, представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги з викладених у ній мотивів.
У судове засідання 18.05.2009 представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, надав 18.05.2009 клопотання (телефонограма) про відкладення слуханням справи, яке судовою колегією було відхилене.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Гагарінським районним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з безпідставності вимог. При цьому визнав встановленим, що Кодекс Законів про Працю України не розповсюджується на військовослужбовців органів внутрішніх справ щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку за речове майно при звільненні в сумі 20182,00грн., також не підлягають задоволенню позовні вимоги про перерахунок та виплату одноразової допомоги при звільненні в сумі 30539,68грн.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що згідно з наказом "Про особовому складу" начальника відділу кримінально-виконавчої інспекції в місті Севастополі від 25.01.2007 №6о/с майора внутрішньої служби - ОСОБА_2 звільнено у запас з 27.01.2007, вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 15 років, 06 місяців, 00 днів.
Як вбачається з матеріалів справи при звільненні позивачу нараховане та сплачено компенсацію одноразової допомоги у розмірі 7022,00грн. Також було нараховано компенсація за речове забезпечення в сумі 2086,71грн., яку він отримав у вересні та листопаді 2007 року.
Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у позові щодо перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 30539,68грн., оскільки нарахування одноразової допомоги при звільненні співробітників кримінально-виконавчої системи проводиться з урахуванням пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей", згідно з яким період навчання у навчальних закладах не входить до стажу при нарахуванні одноразової допомоги. Грошове забезпечення позивача за грудень 2006 року склало 1951,76грн: оклад-103,00грн.; оклад за звання-125,00грн.; надбавка за вислугу років-68,40грн.; 100% надбавка згідно з Указом Президенту України від 31.08.2001 №771/2001-296,40грн.; надбавка за особливі умови служби за грудень 2006 року-114,00грн.; надбавка від належної суми пенсії за грудень 2006 року-271,53грн.; щомісячна премія за грудень 2006 року-322,84грн.; надбавка за безперервну службу за грудень 2006 року-650,59грн. Отже, календарний строк служби для нарахування одноразової допомоги при звільненні складає повних 15 років.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що до наказу про звільнення №6 від 25.01.2007 посадовими особами відповідача внесені нормативно необґрунтовані зміни до нього, згідно з якими була змінена календарна вислуга років: з 16 років 6 місяців 0 днів на 15 років 6 місяців 0 днів, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Календарна вислуга років ОСОБА_2 на день звільнення складає 15 років 7 місяців та 5 днів (розрахунок вислуги років є у матеріалах справи), із якої і була нарахована та виплачена сума грошової допомоги при звільненні зі служби. Грошове забезпечення позивача у грудні 2006 року складало 1951,76грн. Оскільки грудень 2006 року був останнім повним календарним місяцем служби позивача перед звільненням, то із цієї суми і була розрахована одноразова грошова допомога при звільненні.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення компенсації середнього заробітку за затримку за речове забезпечення при звільненні в сумі 20182,00грн., оскільки норми Кодексу Законів про Працю України не розповсюджуються на військовослужбовців та прирівняних до них особам, а регулює правовідносини у сфері виплати заробітної плати.
Правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються Положенням "Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України", яким не передбачено виплату грошової компенсації за час затримки компенсації за речове майно.
Інші твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вони ґрунтуються на невірному тлумаченні нормативно-правових актів.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судове рішення є законним та обґрунтованим, й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
З таких підстав, судовій колегії дає право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04.11.2008 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Г.М. Іщенко
Судді Г.П.Ілюхіна
О.В.Кучерук