Ухвала від 18.05.2009 по справі 22-а-2282/08

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

18.05.2009 Справа № 22-а-2282/08

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Галайдіна Г.І.

сторони не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чорна О.В.) від 03.10.2008

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Управління ІНФОРМАЦІЯ_1(АДРЕСА_2)

ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_3)

про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, стягнення заборгованості по виплаті одноразової допомоги

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2008 позов задоволено частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду війни, в сумі 3017,00грн. В іншій частині вимог -відмовлено.

Додатковою постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2008 стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим на користь держави судовій збір у розмірі 3,40грн.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постановлене у справі судове рішення і винести нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що грошові кошти на виплату щорічної разової грошової допомоги в розмірі, встановленому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на 2008 рік не були передбачені бюджетними асигнуваннями, що позбавляє відповідача можливості виплачувати їх в таких розмірах.

У судове засідання 18.05.2009 представники сторін не з'явилися, про дату, місце і місце судового розгляду були повідомлені належним чином та своєчасно.

08.05.2009 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в його відсутність.

12.05.2009 від відповідача - заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно зі статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, дослідивши правильність застосування Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення від 20.03.2002 серії НОМЕР_1.

Таким чином, на ОСОБА_1 розповсюджуються пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХII (із змінами та доповненнями).

Позивач просить стягнути з відповідача недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як інваліду війни третьої групи, за 2008 рік відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни третьої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, що складає 3367,00грн. Зазначена норма закону введена в дію Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІV від 25.12.1998.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що законодавчими актами України не врегульоване питання розміру мінімальної пенсії за віком для Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він стосується виключно для визначення розмірів пенсій, встановлених Законом, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги у зв'язку з їх недоведеністю.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" разова грошова допомога розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно з частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію Законом України від 25.03.2005 №2505-ІV.

Але судом враховано, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частини перша, друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Колегія суддів вважає викладені у постанові суду першої інстанції висновки про необхідність часткового задоволення позову такими, що відповідають закону.

Судом встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Початок перебігу строку давності стягнення заборгованості по зазначених виплатах починається з 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VІ, частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV разова грошова допомога інвалідам війни 3 групи за 2008 рік дорівнює 3367,00грн. (481,00грн. х 7).

Судом встановлено, що позивач за 2008рік отримав частину разової грошової допомоги, як ветеран війни-інвалід 3 групи в сумі 350,00грн., які нараховані на його розрахунковий рахунок.

Таким чином, разова грошова допомога ОСОБА_1, як інваліду третьої групи, за 2008 рік повинна складати 3017,00грн. (481,00грн.х7 -350,00= 3017,00грн.), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 21 Конституції України, зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Доводи відповідача, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, призначених на ці виплати, не приймаються до уваги з наступних підстав.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги.

Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати щорічної грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни.

Отже, судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу відповідно до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що постанова Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2008 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Управління ІНФОРМАЦІЯ_1задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Судді Г.П.Ілюхіна

О.В.Кучерук

Попередній документ
3758478
Наступний документ
3758480
Інформація про рішення:
№ рішення: 3758479
№ справи: 22-а-2282/08
Дата рішення: 18.05.2009
Дата публікації: 05.06.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: