Ухвала
Іменем України
13.04.2009
Справа № 22-а-2220/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 06.11.2008
за позовом Прокурора м. Армянськ Автономної Республіки Крим (мкрн. ім. Ген. Васил'єва 1, Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)
в інтересах ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна 55-а, Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)
про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язанні виконати певні дії
У вересні 2008 року Прокурор міста Армянська Автономної Республіки Крим звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, про визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_1 в розмірах, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язання відповідача підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 09.07.2007 та здійснювати подальшу виплату пенсії в розмірах, передбачених законом.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2008 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ щодо несплати ОСОБА_1 пенсії у розмірах, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ здійснити перерахунок ОСОБА_1, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щомісячної державної соціальної допомоги за період з 15.09.2007 по 31.09.2007 - у розмірі 123,02грн. за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 - у розмірі 124,53грн. щомісячно. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2008, у позовних вимогах відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми статей 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 28, 72, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2008 дану справу призначено до розгляду на 13.04.2009.
Представники сторін у судове засідання, призначене на 13.04.2009, не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Відповідач в апеляційній скарзі просив розглянути справу за його відсутністю.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю сторін, явка яких не визнавалася обов'язковою.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
ОСОБА_1 народилася 02 липня 1935 року, тобто, на час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України "Про Державний бюджет України" зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.
Для визначення мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 по 01.10.2007 застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1%, тобто, з 01.04.2007 - 410,06 грн., а з 01.10.2007 - 415,11 грн.
Таким чином, розмір підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, з липня 2007 року по вересень 2007 року складає (410,06грн. х30%)=123,02грн. щомісячно, з жовтня по грудень 2007 року (415,11грн. х30%)=124,53грн. щомісячно.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк звернення до суду а частині вимог про нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2007 рік пропущено частково, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 №60рп/2007 було офіційно опубліковано 27.07.2007, позивач звернувся до суду 15.09.2008, з пропуском встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку.
Проте, строк звернення до суду за захистом своїх прав щодо перерахунку сум щомісячної державної допомоги за період з 15.09.2007 по 31.12.2007 позивачем не пропущено та в цієї частині доводи відповідача про застосування наслідків пропущення строку звернення з позовом до суду є необґрунтованими.
Тому загальна сума підвищення розміру пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 15.09.2007 по 30.09.2007 складає 123,02 грн., за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 - у розмірі 124,53 грн. щомісячно, перерахунок якої і зобов'язано здійснити Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим.
Суд першої інстанції правильно визнав неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ щодо несплати ОСОБА_1 щомісячної держаної соціальної допомоги, як дитині війни, в розмірах, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та обґрунтовано зобов'язав відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги за період з 15.09.2007 по 30.09.2007 у розмірі 123,02 грн., за період з 01.10.20907 по 31.12.2007- у розмірі 124,53 грн. щомісячно, в решті позовних вимог відмовив.
Фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни").
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що законодавством не передбачено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни та те, що частинами першої, другої статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного Фонду України та їх використання тільки за призначенням, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги у зв'язку з їх недоведеністю.
Відповідно до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відсутність механізму виплат вказаної державної соціальної допомоги в законі відповідно до статті 3 Конституції України не дає підстав відповідачу відмовляти позивачу в її виплаті, оскільки норма статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючою, а за відсутності закону, який регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, який регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог частини четвертої статті 8 і частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, для розрахунку вказаної державної соціальної щомісячної допомоги необхідно керуватися статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який в свою чергу встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим.
Судова колегія зазначає, що з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення статті 58 Конституції України, реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові судом першої інстанції помилково вказано прізвище позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 замість: ІНФОРМАЦІЯ_2, та в резолютивній частині: "…31.09.2007" замість: "30.09.2007". Тим не менш ці недоліки не впливають на законність прийнятої постанови в цих частинах, а є підставою для розгляду питань про виправлення описок в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2008 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2008 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Г.М. Іщенко
Судді Г.П.Ілюхіна
М.А.Санакоєва