Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
05 березня 2014 року справа №805/17456/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Шишова О.О.
Сіваченка І.В
при секретарі судового засідання Котовського С.О.,
за участю сторін по справі:
позивач: ОСОБА_3,
представник позивача: ОСОБА_4
відповідач: Віціна О.О., (за довіреністю)
третя особа:Нємов Ю.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014р. по справі №805/17456/13-а (головуючий І інстанції Волгіна Н.П.) за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Донецьке міське управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 485 о/с від 4 листопада 2013 р. про призначення на іншу посаду та поновлення на попередній посаді.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що слідчий знаходиться в прямому і безпосередньому підпорядкуванні начальника слідчого відділу, який є першим заступником начальника райвідділу, але наявність такої посади виключає пряме підпорядкування начальнику слідчого райвідділу. Позивач також зазначив, в судовому засіданні не вивчалася справа ОСОБА_7, в якому можливо при призначенні його на посаду начальника він не вказав, що в даному відділі працює його рідна сестра, тим самим ввів керівництво в оману.
Відповідач та третя особа проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважають, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 2005 р. займала посаду слідчого Ленінського РВ Донецького міського управління ГУ МВС України в Донецькій області, наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 31 січня 2011 року №33о/с капітана міліції ОСОБА_3 призначено на посаду старшого слідчого відділення Ленінського РВ Донецького міського управління ГУ МВС України в Донецькій області, увільнивши її від посади слідчого відділення цього райвідділу.
Наказом ГУ МВС України в Донецькій області № 295 о/с від 12 серпня 2013 року, у зв'язку із організаційно-штатними змінами та відповідно до наказу МВС України від 18 квітня 2013 року №37 та наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 5 червня 2013 року № 1332, позивача з 5 серпня 2013 року призначено старшим слідчим відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділення Ленінського районного відділу Донецького міського управління .
Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 23 вересня 2013 року № 423 о/с на посаду начальника Ленінського районного відділу Донецького міського управління призначено підполковника міліції ОСОБА_7, який є рідним братом позивача.
10 жовтня 2013 року відбулося засідання кадрової комісії Донецького міського управління ГУ МВС України в Донецькій області по вирішенню питання по переводу позивача до іншого ОВС для подальшого проходження служби, на якому позивачеві роз'яснено вимоги Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо обмеження роботи близьких осіб та відносини прямої організаційної залежності її від керівника органу, у тому числі через вирішення питання щодо звільнення, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, преміювання, надання відпусток, вказівок, доручень, контролю за їх виконанням. Також додатково роз'яснено і наслідки порушення цього Закону, що засвідчується витягом з протоколу № 33 від 10.10.2013р.
На кадровій комісії позивачу також було запропоновано три посади: старшого слідчого слідчого відділення Київського районного відділу, старшого слідчого відділення Петровського районного відділу та старшого слідчого відділення Пролетарського районного відділу.
Від запропонованих посад позивач відмовилась, що засвідчується відповідним записом позивача у журналі протоколів засідання кадрової комісії Донецького міського управління.
Крім того, позивачу надано строк для самостійного вирішення питання щодо переводу до іншого підрозділу для подальшого проходження служби та попереджено, що у разі неприйняття рішення самостійно її буде викликано на засідання кадрової комісії Головного управління міністерства внутрішніх України в Донецькій області.
10 жовтня 2013 року позивачем начальнику СУ ГУ МВС України в Донецькій області полковнику міліції Гончарову В.В. надано рапорт з поясненнями про відсутність з її сторони корупційних дій, визначених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
В ГУ МВС України в Донецькій області 15 жовтня 2013 року відбулося засідання кадрової комісії, на якому було розглянуто питання щодо подальшого проходження служби позивачем та запропоновані посади старшого слідчого відділення Київського районного відділу, старшого слідчого відділення Петровського районного відділу та старшого слідчого відділення Пролетарського районного відділу Донецького міського управління, від призначення на які вона відмовилась, що засвідчується витягом з протоколу №36 від 15.10.2013р.
Керуючись п. 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, керівництвом Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на кадровій комісії запропоновано позивачу посаду старшого слідчого відділення Пролетарського районного відділу Донецького міського управління, що виключає безпосереднє підпорядкування близькій їй особі.
Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 4 листопада 2013 року № 485 о/с на виконання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та відповідно до п. 21 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, на підставі рішення кадрової комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 15 жовтня 2013 року, майора міліції ОСОБА_3 призначено старшим слідчим відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку Пролетарського районного відділу (за рахунок посади старшого слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку Ленінського районного відділу) Донецького міського управління, увільнивши її від посади старшого слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку Ленінського районного відділу цього міського управління.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч.12 цієї статті на працівників міліції поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
У ст.17 Закону України «Про міліцію» визначено, що працівники міліції не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини четвертої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо у зазначений строк ці обставини добровільно ними не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з дня виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню із служби.
Аналогічні приписи містяться у ст.9 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
За приписами ст.1 цього Закону безпосереднє підпорядкування це - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням; близькі особи - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є рідною сестрою начальника Ленінського районного відділу Донецького міського управління, підполковника міліції ОСОБА_7.
Згідно до п.40 «з» Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114, особи рядового і начальницького складу не можуть перебувати з близькими особами, до яких належать особи, зазначені в абзаці другому частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", у відносинах прямої організаційної та правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.
Положеннями ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затв. Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV, встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Згідно ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.
Відповідно до ст.10 Дисциплінарного статуту міністрові внутрішніх справ України належить право застосовувати заохочення, передбачені цим Статутом, до всіх осіб рядового і начальницького складу. Інші начальники застосовують заохочення до підлеглих у межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України.
Наказом МВС України від 24.10.2012р. №948 затверджено перелік посад начальницького складу органів внутрішніх справ та іх права щодо застосування заохочень і накладення дисциплінарних стягнень, згідно якого начальнику районного відділу надано право застосування певних видів заохочень та накладення дисциплінарних стягнень.
Відповідно до п. 6.5 Положення про Ленінський відділ Донецького міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, затв. наказом ГУМВС України в Донецькій області, у межах наданих повноважень начальник відділу вирішує питання проходження служби особами рядового і начальницького складу, призначення і звільнення з роботи працівників, які не мають спеціальних звань, накладення дисциплінарних стягнень та застосування заохочень або порушує відповідне клопотання перед керівництвом ГУМВС області.
З Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затв. наказом Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області від 27.01.2009р. №25, вбачається, що начальник відділу вирішує також питання щодо зменшення розміру чи позбавлення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ премії.
З урахуванням викладеного, суд апеляційного інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що начальник Ленінського райвідділу Донецького МУ Головного управління МВС України в Донецькій області та старший слідчій відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку Ленінського РВ Донецького МУ знаходяться між собою у прямій організаційній та правовій залежності підлеглої особи (позивача) від її керівника (ОСОБА_7), в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятого наказу від 4 листопада 2013 року № 485 о/с , а тому судом першої інстанція правомірно відмовлено у задоволенні позову.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014р. по справі №805/17456/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014р. по справі №805/17456/13-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 березня 2014 року.
Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 11 березня 2014 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: І.В.Сіваченко
О.О.Шишов