Справа № 495/1179/14-к
03.03.2014 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одесскої області у складі: головуючого одноособово судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю старшого прокурора ОСОБА_3 , за участю адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Авидівка Білгород- Дністровського району Одеської області, громадянку України, освіта середня, проживаючу в цивільному шлюбі, яка на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей, не працюючу у зв'язку з декретною відпусткою, раніше не судиму, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, -
03 січня 2014 року, приблизно о 22.00 годині біля клубу, розташованого по вул.. Шкільна в с. Авидівка Білгород-Дністровського району Одеської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між обвинуваченою ОСОБА_5 , та потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виникла сварка, в ході якої обвинувача ОСОБА_5 , умисно нанесла один удар рукою по обличчю потерпілої ОСОБА_6 , та один удар кулаком по лобній частині голови потерпілої ОСОБА_7 , чим спричинила їм тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта №4 від 16.01.2014 року у потерпілої ОСОБА_6 , 1995 року народження, маються тілесні ушкодження, які мають незначні , скороминущі наслідки, триваючі не більше 6-ти днів і в зв'язку з цим критерієм, відповідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку експерта №3 від 16.01.2014 року у потерпілої ОСОБА_7 , 1996 року народження, маються тілесні ушкодження, які мають незначні , скороминущі наслідки, триваючі не більше 6-ти днів і по цьому критерію, відповідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні винною визнала себе у повному обсязі, та повністю підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, згідно ст.. 63 Конституції України відмовилась давати показання. У скоєному щиро розкаялась, просила суворо не карати, запевнила, що більше не буде вчиняти кримінальне правопорушення. Просила розглянути провадження відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює їй, що в такому випадку вона буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченої ОСОБА_5 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують її особистість.
Обвинувачена ОСОБА_5 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився її допитом, дослідженням доказів, які характеризують її особистість. Їй було роз'яснено, що в даному випадку вона позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини правопорушення.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винною обвинувачену ОСОБА_5 інкримінованому їй кримінальному правопорушенні та кваліфікує її за ст. 125 ч.1 КК України - тобто умисні легкі тілесні ушкодження.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого нею кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, задовільну характеристику, що кримінальні правопорушення, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, її щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, не працює, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченій ОСОБА_5 , покарання у виді штрафу.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, на підставі санкції даної статі призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався.
Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Матеріали кримінального провадження № 12014160240000035 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням з обвинувальним актом № 495/1179/13-к.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Суддя :