Справа: № 2а-12096/11 Головуючий у 1-й інстанції: Прокулевич В.С. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
28 лютого 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця і скасування постанови про арешт майна та заборони на його відчуження від 20.06.2011 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 грудня 2011 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.6 ч.3 ст.108 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою ОСОБА_2 подала пеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви прийшов до висновку, що справа не підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, оскільки відповідачем по справі є орган державної влади, а підсудна відповідному окружному адміністративному суду.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Суддя після одержання позовної заяви, з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Пунктом 5 ч.1 ст.18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.
Частиною 6 ст.181 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не встановив на якій підставі видано виконавчий документ, на виконання якого винесено постанову про арешт майна та заборони на його відчуження від 20.06.2011 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов передчасного висновку, що справа підсудна окружному адміністративному суду не встановивши обставини справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зважаючи на те, що зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, оскаржувану ухвалу належить скасувати, а матеріали адміністративного позову - направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального законодавства, у зв'язку з чим невірно вирішив питання щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.
Разом з тим, колегія суддів погоджуєтья з доводами апелянта, що з враховуванням положеннь частини 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України вказана справа має бути розглянута Київським окружним адміністративним судом.
Оскільки, ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, то підлягає скасуванню з постановлениям ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2013 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.