Справа № 539/989/13-к
Номер провадження 11-кп/786/147/14
Категорія ОТЗ ч.2 ст.115
Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
06 березня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
захисника адвоката ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9
засудженого ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження за апеляційними скаргами із внесеними змінами обвинуваченого ОСОБА_10 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_8 , апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 жовтня 2013 року.
Цим вироком:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озеряни, Варвинського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого засуджено:
- за п. п. 4, 6 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке йому належить на праві приватної власності;
- за ч.3 ст. 289 КК України до 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;
- за ч.1 ст. 185 КК України до 3-х (трьох ) років позбавлення волі.
В порядку ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_10 призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_10 визнаний винуватим та засуджений за злочини проти життя особи, власності, безпеки руху вчинені за наступних обставин.
Так, ОСОБА_10 маючи значні боргові зобов'язання перед окремими громадянами вирішив розв'язати свої фінансові проблеми здійснивши умисне вбивство ОСОБА_11 з метою заволодіння належним йому транспортним засобом Mercedes Benz «С-180» державний номерний знак НОМЕР_1 , який планував в подальшому продати.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 04 серпня 2011 року ОСОБА_10 будучи знайомим з ОСОБА_11 , який його знав, як працівника Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, попросив останнього за грошову винагороду, на вказаному автомобілі відвезти його в с. Озеряни, Варвинського району Чернігівської області, пообіцявши при цьому повернути грошовий борг в 300 доларів США, які він взяв у громадянина ОСОБА_12 з кошів отриманих від підприємницької діяльності.
З метою підготовки злочину, ОСОБА_10 завчасно придбав в магазині м. Києва ніж з викидним лезом, підготував змінний одяг, який помістив до поліетиленового пакету та приніс на роботу до Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, взяв з собою належний йому пістолет для відстрілу гумових куль ГПМ « НОМЕР_2 », дозвіл на носіння якого він мав та магазин споряджений набоями.
06 серпня 2011 року, близько 00 годин ОСОБА_11 , виконуючи прохання ОСОБА_10 на автомобілі Mercedes Benz «С-180»державний номерний знак НОМЕР_1 приїхав до приміщення Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, де на нього чекав ОСОБА_10 , який при собі вже мав ніж з викидним лезом, пістолет для відстрілу гумових куль ГПМ « НОМЕР_2 » та змінний одяг в поліетиленовому пакеті. ОСОБА_10 сів до салону автомобіля і вони поїхали в напрямку Чернігівської області.
Близько 2 години ночі, коли автомобіль проїхав знак «Полтавська область» по автодорозі Київ-Харків на 140 км. + 48 м. ОСОБА_10 пересвідчившись, що відсутні попутні та зустрічні автомобілі, а поряд є посадка, попросив ОСОБА_11 зупинити автомобіль на узбіччі дороги під приводом необхідності справити природні потреби. Коли ОСОБА_11 виконав його прохання, ОСОБА_10 вийшов з салону автомобіля та відійшовши в посадку привів в бойову готовність належний йому пістолет ГПМ калібру 9 мм. серійний номер « НОМЕР_2 » призначений для відстрілу гумових куль травматичної дії, який помістив собі під руку, після чого повернувся до салону автомобіля, де сів на пасажирське місце поряд з водієм.
Перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_10 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливі мотиви у виді заволодіння транспортним засобом належним ОСОБА_11 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій у виді заподіяння смерті інші особі та бажаючи настання таких наслідків, будучи обізнаним в професійному плані (працівник органу внутрішніх справ, служба в армії в прикордонних військах) щодо властивостей та вражаючого характеру зброї, яку він використовує (пістолет травматичної дії та ніж) тобто усвідомлюючи, що позбавляючи потерпілого життя він завдасть йому особливих фізичних страждань, діючи з особливою жорстокістю, підсудний з близької відстані: 15-20 см. провів в потерпілого ОСОБА_11 , який сидів на водійському місці, не менше 8 пострілів в область голови та тулубу.
Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не втратив свідомості, а зміг залишити салон автомобіля. ОСОБА_10 прослідував вслід за ним та наздогнавши потерпілого наніс йому удар кулаком руки в голову та два удари правою ногою взутою у кросівок в область тулубу, після чого поваливши потерпілого на землю дістав з кишені штанів ніж заготовлений ним завчасно та наніс останньому не менше 18 ударів ножем в область тулубу та шиї потерпілого, після чого, не зупиняючись на досягнутому та бачачи, що потерпілий живий загнав йому лезо ножа в область шиї спереду, розрізав горло та вбив його.
ОСОБА_10 переконавшись в тому, що ОСОБА_11 не подає ознак життя, перемістив тіло потерпілого в лісопосадку поряд з місцем вчинення злочину, де його і залишив, а сам сівши за кермо автомобіля Mercedes Benz «С-180» державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 119 251 грн. 14 коп. власником якого був ОСОБА_13 , а ОСОБА_11 управляв даним автомобілем по довіреності, запустив двигун автомобіля та здійснив на ньому рух залишивши таким чином місце вчинення злочину і незаконно заволодівши зазначеним транспортним засобом, поїхавши на ньому до місця проживання своїх батьків в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області з метою переховування автомобіля та влаштування його подальшого продажу.
Приїхавши в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області ОСОБА_10 поставив автомобіль Mercedes Benz «С-180» державний номерний знак НОМЕР_1 , до гаража, розташованого на території будинковолодіння своїх батьків в АДРЕСА_3 , де оглянувши салон автомобіля та його багажник, виявив в ньому та таємно викрав наступне майно належне потерпілому ОСОБА_11 : нетбук «Probook- 5310» в комплекті із зарядним пристроєм «CT WASGVOBL 9XZBU1» в корпусі чорного кольору вартістю 5410 грн., перетворювач напруги SUVPR 150 w вартістю 240 грн., модеми в кількості 3 штук загальною вартістю 420 грн., відеокамеру DCR-HC 18E» вартістю 2150 грн., перетворювач напруги вартістю 130 грн., пістолет ПСМ-Р 9 мм. №ХК А 3456 призначений для відстрілу патронів травматичної дії вартістю 2460 грн., диктофон «OLYMPUS PC» вартістю 390 грн. та гроші в сумі 3600 грн. Дане майно ОСОБА_10 забрав собі та розпорядився ним на власний розсуд.
Також, при огляді автомобіля Mercedes Benz «С-180» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_10 виявив в його салоні особисті документи потерпілого ОСОБА_11 : посвідчення водія на ім'я ОСОБА_11 та технічний паспорт на автомобіль Mercedes Benz «С-180» державний номерний знак НОМЕР_1 , та з метою приховування раніше вчинених ним 06.08.2011 року злочинів, знищив ці
документи шляхом спалення в лісовому насадженні поблизу вулиці Радченка Солом'янського району м. Києва.
Крім того, ОСОБА_10 домовився із своїм знайомим ОСОБА_14 щодо переховування автомобіля та його можливого продажу і з цією метою передав йому даний автомобіль, який на прохання підсудного був поміщений в гараж № НОМЕР_3 , що розташований в автогаражному кооперативі «Чайка» по вул. Щорса в м. Прилуки, Чернігівської області, де він і був виявлений працівниками міліції.
Не погодившись з таким судовим рішенням обвинувачений ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в яку потім вніс зміни в якій зазначав, що він просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити та призначити йому більш м'яке покарання, обравши його у виді позбавленням волі на певний строк, врахувавши при цьому всі пом'якшуючі покарання обставини.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить, вирок суду змінити в зв'язку з тим, що відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання. Але суд першої інстанції не врахував обставини, які пом'якшують покарання. Так судом не було враховано характеризуючи дані на її сина, а саме те, що до кримінальної відповідальності він притягається вперше, за місцем роботи, за місцем мешкання характеризується позитивно. В зв'язку з цим, вона просить призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
В апеляційній скарзі із внесеними змінами захисник адвокат обвинуваченого ОСОБА_8 , узгодивши свої зміни з обвинуваченим ОСОБА_10 , відмовився від своїх вимог в частині скасування вироку суду з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд та також просив вирок суду відносно ОСОБА_10 змінити, пом'якшити призначене покарання, обравши його у виді позбавлення волі на певний строк.
Потерпіла ОСОБА_7 подала заперечення на апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисників, в якому вказувала, що вирок суду є законним і обґрунтованим, та просила відмовити в задоволенні вимог апелянтів.
Заслухавши доповідача, вислухавши доводи апелянтів обвинуваченого ОСОБА_10 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_8 , які змінили мотиви своїх апеляційних скарг та просили пом'якшити призначене покарання і обрати його менш суворе ніж довічне позбавлення волі у виді позбавлення волі на певний строк, вислухавши захисника ОСОБА_9 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та просила пом'якшити призначене покарання її сину, вислухавши думку прокурора ОСОБА_6 , яка вважала вирок суду законним і обґрунтованим та не підлягаючим зміні, заперечення проти апеляційних скарг потерпілої ОСОБА_7 , яка вважала обране покарання справедливим за вчинені злочини обвинуваченим ОСОБА_10 , обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду дійшла до наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду щодо встановлення фактичних обставин вчинених злочинів, доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 та кваліфікації його дій за п.п.4,6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.1 ст.185 КК України наведені у вироку суду присяжних, та ніким з учасників судового розгляду не спростовуються.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисників адвоката ОСОБА_8 і матері ОСОБА_9 про призначення занадто суворої міри покарання у виді довічного позбавлення волі є безпідставними.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_10 покарання у виді довічного позбавлення волі з врахуванням положень, передбачених ст.64, ст.65 КК України.
При цьому, суд присяжних, належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_10 злочинів, два з яких відносяться до особливо тяжких, мотиви їх вчинення, а саме з корисливих спонукань, конкретні обставини за яких вони були вчинені, спосіб позбавлення життя потерпілого ОСОБА_11 , з особливою жорстокістю, ставлення обвинуваченого ОСОБА_10 до вчинених ним суспільно-небезпечних діянь та їх наслідків, особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який на момент вчинення інкримінованих йому злочинів був працівником правоохоронного органу та який давав присягу все своє життя захищати людей від неправомірних посягань при будь-яких обставинах, стояти на сторожі прав громадян, порушивши її, що вказує на стійкість антисоціальних проявів поведінки, що свідчить про його виключну небезпеку для оточуючих і суспільства зокрема.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд присяжних обґрунтовано призначив покарання обвинуваченому ОСОБА_10 у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг та зміни вироку суду не має.
Керуючись ст.ст.376, 403, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Полтавської області,
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_10 залишити без зміни, а апеляційні скарги із внесеними змінами обвинуваченого ОСОБА_10 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_8 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 на - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців.
Судді:
______________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4