22 червня 2006 р.
№ 13/127-1841
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянула
касаційну скаргу
Колективно-орендного сільськогосподарського підприємства “Степ»
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2006 року
по справі
Господарського суду
№ 13/127-1841
Тернопільської області
за позовом
Прокурора Кременецького району в інтересах держави в особі Кременецької районної державної адміністрації в особі Спілки власників земельних і майнових паїв “Кременецька»
до
Колективно-орендного сільськогосподарського підприємства “Степ»
третя особа
Кременецьке районне бюро технічної інвентаризації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Агропромислове приватне підприємство “Афган»
про
скасування державної реєстрації об'єктів нерухомого майна та визнання недійсними свідоцтв про право колективної власності на об'єкти нерухомого майна
За участю представників сторін:
- від позивача:
Мізоцький О. С. (дов. №1 від 20.06.06 року)
- від відповідачів:
не з'явилися
- від третьої особи 1:
не з'явилися
- від третьої особи 2:
не з'явилися
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
22.06.2006 року відповідач та треті особи не скористались правом на участь своїх представників в засіданні касаційної інстанції з невідомих суду причин.
Оскільки суд касаційної інстанції не визнав явку сторін обов'язковою, у відповідача та третіх осіб документи не витребовувалися, відповідач та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення засідання, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про можливість розгляду справи № 13/127-1841 за наявними в ній документами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України.
За згодою позивача в судовому засіданні 22.06.2006 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлені вимоги про скасування державної реєстрації об'єктів нерухомого майна та визнання недійсними свідоцтв про право колективної власності на об'єкти нерухомого майна.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2005 року по справі № 13/127-1841 (суддя Стопник С.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2006р. (головуючий суддя Мельник Г.І., судді Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) позовні вимоги задоволені повністю: визнано недійсними з моменту видачі свідоцтва про право колективної власності на наступні об'єкти нерухомого майна з моменту їх видачі:
- приміщення кормоцеху 1 за адресою с. Бонівка, вул. Комсомольська №42-а (свідоцтво про право колективної власності, видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 р. КОСП «Степ" та зареєстроване Кременецьким РКБТІ в р/книзі №1 за №180/1 27.04.2001 року.);
- приміщення кормоцеху 2 за адресою с. Бонівка, вул. Комсомольська №42-6 (свідоцтво про право колективної власності, видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 р. КОСП «Степ" та зареєстроване Кременецьким РКБТІ в р/книзі №1 за №180/2 27.04.2001 року.);
- приміщення відгодівельника за адресою с. Бонівка, вул. Комсомольська №42-в (свідоцтво про право колективної власності, видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 р. КОСП «Степ" та зареєстроване Кременецьким РКБТІ в р/книзі №1 за №180/3 27.04.2001 року.);
- приміщення складу запчастин за адресою с. Бонівка вул. Комсомольська №42-д (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБТІ р\книзі № 1 за №180/4 27.04. 2001 року);
- приміщення їдальні за адресою с. Бонівка вул. Комсомольська №42-є (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБТІ в р\книзі №1 за №180/6 27.04.2001року);
- приміщення свиноматочника за адресою с. Бонівка вул. Комсомольська №42-з. (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБТІ в р\книзі №1 за №180/8 27.04.2001року);
- приміщення майстерні тракторної бригади за адресою с. Бонівка вул. Комсомольська № 44-а. (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБП в р\книзі №1 за №180/9 27.04 2001року);
- приміщення ангару за адресою с. Бонівка вул. Комсомольська № 44-6. (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБТІ в р\книзі №1 за №180/10 27.04 2001року);
- приміщення зерноскладу за адресою: с. Бонівка вул. Мануїльського 9/1-а (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБТІ в р\книзі №1 за №180/11 27.04.2001року);
- приміщення комори зернової і поперечного складу за адресою с. Бонівка, вул. Мануїльського 9/1-6. (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБТІ в р\книзі №1 за №180/12 27.04.2001року);
- приміщення комбікормового цеху за адресою с. Бонівка вул.Мануїльського,9/1-в. (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБТІ в р\книзі №1 за №180/13 27.04.2001року);
- приміщення гаража за адресою с. Бонівка вул. Мануїльського 9/1-д (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04. 2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБТІ в р\книзі №1 за №180/15 27.04.2001року);
- приміщення ангару за адресою с. Бонівка вул. Мануїльського 9/1-г (свідоцтво про право колективної власності видане виконкомом Чугалівської сільської ради на підставі рішення №7 від 26.04.2001 на КОСП «Степ" та зареєстровано Кременецьким РКБТІ в р\книзі №1 за №180/14 27.04.2001року);
скасована державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, наведених в п.2 резолютивної частини рішення; стягнуто з Колективно-орендного підприємства “Степ» в дохід Державного бюджету України 85 грн. державного мита та на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; скасовано застосовані заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, переліченого в п.2 резолютивної частини рішення та заборони вчинення щодо них будь-яких дій, в тому числі відчуження.
Не погодившись з вказаною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого суду скасуватисправу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення вимогам чинного законодавства.
Відзив на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як вже було зазначено вище, до суду першої інстанції заявлені вимоги про скасування державної реєстрації об'єктів нерухомого майна та визнання недійсними свідоцтв про право колективної власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до п. 1 постанови Верховного Суду України “Про судове рішення» № 11 від 29.12.1976р. (із змінами) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд касаційної інстанції вважає, що судами і першої, і апеляційної інстанції порушені норми процесуального законодавства, зокрема ст. 22, 83, 84, 105 ГПК України.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна серед іншого містити посилання на законодавство, на підставі якого подається позов.
Згідно зі ст. 22 ГПК України право змінювати підставу позову належить виключно позивачу.
Перелік прав господарського суду під час прийняття рішення наведений в статті 83 ГПК України. За змістом цієї норми цей перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що ст. 4 ГПК України, щодо застосування судом законодавства, в даному випадку означає оцінку судом правильності вибраних позивачем правових підстав позову.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, поданої прокурором, в ній відсутні посилання на норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі яких заявлені позовні вимоги. В позові наведені лише посилання на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру», якими обгрунтовується право прокурора на подачу позову, норми процесуального законодавства та Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки “ від 03.12.1999р. № 1529.
В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції містяться посилання тільки на окремі норми Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.98р. № 121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.1998р. за № 399/2839.
Наслідком прийняття рішення суду першої інстанції є позбавлення юридичної сили правовстановлюючих документів, що виключає право власності відповідача на зазначені в таких документах об'єкти. При цьому судом першої інстанції не застосовані норми матеріального права, зокрема Цивільного кодексу України, які регулюють зазначені правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України “Про власність» (із змінами та доповненнями) власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Оскільки рішення суду першої інстанції не містить посилань на жодний закон або законодавчий акт і стосується питання позбавлення права власності, його не можна вважати законним.
В порушення п. 7 ст. 104 ГПК України в постанові апеляційної інстанції також не наведені норми матеріального права, які повинні бути застосовані до спірних правовідносин.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що і рішення місцевого суду, і постанова апеляційної інстанції прийняті без дотримання вимог норм процесуального права, що є підставою для їх скасування.
Оскільки касаційна інстанція позбавлена в силу вимог ст. 1117 ГПК України збирати нові докази, вирішувати питання про їх достовірність, встановлювати обставини справи, суд касаційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення по суті заявлених позовних вимог, а тому справа підлягає поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно зобов'язати позивача уточнити підстави позову, зокрема, відповідно до ст. 54 ГПК України зазначити законодавство, на підставі якого подається позов, застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та вирішити спір з врахуванням процесуальних прав сторін, зокрема права позивача, передбаченого ст. 22 ГПК України, на зміну підстав позову до прийняття рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Колективно-орендного сільськогосподарського підприємства “Степ» задовольнити повністю.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2006 року по справі № 13/127-1841 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2005 року по справі № 13/127-1841 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. М. Фролова