04 березня 2014 р.Справа № 635/9715/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області на постанову Харківського районного суду від 12.12.2013р. по справі № 635/9715/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області
про перерахунок пенсії,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області (далі - УПФУ, відповідач), в якому просив дії відповідача при щомісячному обчисленні розміру пенсії визначити протиправними, та такими, що суперечать Постанові Верховного Суду України від 24.06.2008 року за № 08/143; зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з 08.10.2012 року відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведених виплат; негайно зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з 08.10.2012 року по 08.11.2012 року відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням раніше проведених виплат; зобов'язати відповідача обчислювати розмір пенсії відповідно до Постанови Верховного Суду України від 24.06.2008 року за № 08/143, як особі льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації із застосуванням ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ПКМУ від 10.02.2000 року за № 264 «Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсії особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації»; постановити ухвалу щодо недотримання позивачем положень ст. 244-2 КАС України, постанови Верховного Суду України від 24.06.2008 року за № 08/143, ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ПКМУ від 10.02.2000 року за № 264 «Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсії особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації» при обчислені розмірів пенсії осіб льотного складу колишнього ДТСААФ (ТСО України).
Постановою Харківського районного суду від 12.12.2013 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Дії Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області при щомісячному обчисленні пенсії ОСОБА_1 визнано протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області обчислити розмір пенсії ОСОБА_1 , як особі льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації із застосуванням ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 08 жовтня 2012 року відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, у межах суми стягнення за один місяць, виконати постанову негайно.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1980 року по 30.08.1983 року навчався в Вовчанському авіаційному училищі льотчиків ДТСААФ СРСР, що підтверджується дипломом та записами в трудовій книжці.
В періоди з 01.11.1983 року по 11.06.1996 року та з 14.06.1996 року по 03.06.1999 року працював на посаді льотчика - інструктора в Богодухівському учбовому авіаційному центрі ДТСААФ СРСР, який відповідно до директиви Головного Штабу Збройних Сил України від 01.02.1994 року за № 115/1/045 був переформований у військову частину НОМЕР_1 , що підтверджується записами в трудовій книжці.
03.06.1999 року ОСОБА_1 звільнений у зв'язку з ліквідацією військової частини згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, що також підтверджується записами в трудовій книжці.
01.04.2002 року, згідно з посвідченням, позивачу призначена пенсія за вислугу років на загальних підставах.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як льотчику цивільної авіації, на що отримав відмову з тих підстав, що його пенсія перерахунку не підлягає, оскільки льотний склад навчальних і спортивних організацій ДТСААФ (ТСОУ) не відноситься до осіб льотних екіпажів цивільної авіації та повітряні судна, які обслуговував позивач, не були зареєстровані в реєстрі цивільних повітряних суден та не відносяться до цільної авіації.
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності дій Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області щодо відмови в перерахунку пенсії позивача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року за № 1788-ХІІ гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1 - 3, 6 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 % заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 % заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Дія статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, котрі вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 1222- XIV. Предметом регулювання зазначеної статті, як вбачається з її назви, є розміри пенсій за вислугу років.
Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зазначеною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, а також те, що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій та порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.07.1992 року за №418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно - випробного складу".
Відповідно до п. 1 "Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації", затвердженого Кабінетом міністрів України від 21.07.1992 року № 418 (далі за текстом - Порядок № 418), пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначаються працівникам льотно-випробного складу, безпосередньо зайнятим у льотних випробуваннях (дослідженнях) дослідної та серійної авіаційної, аерокосмічної, повітроплавальної і парашутно-десантної техніки, незалежно від відомчої належності підприємства, організації, де вони працюють.
Згідно з підпунктом "г" пункту першого затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.
У пунктах 1 і 2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.
Працівники системи ДТСААФ колишнього СРСР повинні бути включені до числа осіб, пенсія за вислугу років яким призначається у відповідності до статті 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Пунктом 1 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсії працівникам льотного складу ця категорія осіб прямо передбачена.
Виходячи із системного аналізу вказаних правових актів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та задоволення позовних вимог в зазначеній частині.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо постановлення окремої ухвали стосовно відповідача, судом першої інстанції не встановлено для цього достатніх підстав.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує на той факт, що ані позивачем, ані відповідачем постанова суду в цій частині в апеляційному порядку оскаржена не була.
Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського районного суду від 12.12.2013р. по справі № 635/9715/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.