27 лютого 2014 року Справа № 876/15374/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військового комісара Івано-Франківського міського військового комісаріату (треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, Західне оперативне командування, Міністр оборони України) про визнання бездіяльності та рішення протиправним, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
01.02.2010 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, Західне оперативне командування, Міністр оборони України) про визнання бездіяльності та рішення протиправним, а також зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Апеляційну скаргу мотивує тим, що в порушення вимог ст.168 КАС України суд постановив ухвалу, тоді як мав прийняти додаткову постанову щодо не розглянутої вимоги. В ухвалі відсутні висновки суду стосовно вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача. Крім того, суд не вірно визначив його правовий статус, чим його було обмежено здійсненні процесуальних прав. Тому просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 р. та прийняти додаткову постанову щодо позовної вимоги про визнання протиправною у період з 07.01.1995 р. по 18.11.2009 р. бездіяльності з боку військового комісара Івано-Франківського міського військового комісаріату щодо виконання п.3 наказу Міністра оборони України № 03190 від 23.12.1994 р. про взяття ОСОБА_1 на військовий облік. Також скасувати усну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про залучення Міністра оборони України в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволені апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2010 р. у зазначеній справі було вирішено відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
07.11.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до цього ж суду із заявою про прийняття додаткової постанови, оскільки на його думку судом першої інстанції не була розглянута його вимога щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відмову в ухваленні додаткової постанови, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом прийнятої ним постанови від 24.09.2010 р. у справі № 2а-301/10/0970 були проаналізовані та вирішені усі позовні вимоги позивача, а також зазначено мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови і положення закону, яким він керувався.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним, виходячи з наступного.
Як вбачається з описової частини постанови, у ній міститься вказівка суду на те, що позивач в ході судового розгляду по справі неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги шляхом подання відповідних заяв та у відповідності до заяви про зміну позовних вимог від 13.09.2010 р. просив захистити від порушень його право на процедуру звільнення з лав Збройних Сил України у строк та спосіб, визначений законодавством України, право на залишення військової служби без набуття громадянства України, право на вчасний розрахунок за державну службу з повним дотриманням норм та порядку, що гарантовано правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, визнати протиправною, у період з 07.01.1995 р. по 18.11.2009 р., бездіяльність з боку військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виконання п.3 наказу Міністра оборони України від 23.12.1994 р. про взяття його на військовий облік; визнати протиправним § 8 наказу № 5 командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.1995 р.; зобов'язати командуючого військами Західного оперативного командування скасувати § 8 у наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.1995 р. № 5, що суперечить Конституції та законодавству України і внести зміни відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України. Раніше заявлені позовні вимоги просив не враховувати.
Згідно ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо : 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Апелянт не з'явився в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення та не надав суду доказів на підтвердження викладених в апеляційній скарзі доводів, а іншими доказами вони не підтверджується та висновки суду першої інстанції не спростовують.
Стосовно вимоги апелянта про скасування ухвали із занесенням до журналу судового засідання суд виходить з наступного.
Кодексом адміністративного судочинства України визначено перелік ухвал, які підлягають оскарженню окремо від постанови. Заперечення на ухвали, які не підлягають самостійному апеляційному оскарженню, це зокрема ухвала про допуск або притягнення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки вірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі № 2a-301/10/0970 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : В.М.Багрій
Д.М.Старунський