Справа: № 370/2106/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Устимчук М.Ю. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
26 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області на постанову Макарівського районного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання відмови у видачі посвідчення інваліда війни протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
25 вересня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Макарівського районного суду Київської області із позовом до Управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області (далі Управління або відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни;
- зобов'язати відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.
Макарівський районний суд Київської області постановою від 31 жовтня 2013 року позов задовольнив.
В апеляційній скарзі про скасування постанови Управління посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на відсутність письмового розпорядження про залучення позивача до формувань Цивільної оборони.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено, що під час аварії на ЧАЕС у період з 29 квітня по 01 травня 1986 року позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Чорнобильського району і був залучений до виконання заходів Цивільної оборони по локалізації джерела радіоактивного забруднення, що підтверджується довідкою Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2013 року.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 02.02.1993 року встановлено факт перебування позивача з 26 квітня по 08 травня 1986 року в зоні відчуження Чорбильської АЕС, в тому числі при виконанні робіт по погрузці піску для гасіння пожежі на ЧАЕС в с. Tepex Чорнобильського району 29-30 квітня та 1 травня 1986 року.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 є безпосереднім учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC та є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Внаслідок участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC, позивач отримав 2 групу інвалідності, яка пов'язала виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEС, що підтверджується витягом із акту огляду у МСЕК. Інвалідність встановлено довічно.
При зверненні до відповідача щодо вирішення питання надання позивачу статусу інваліда війни 20.09.2013 року Управління відмовило позивачу у вирішенні питання щодо надання йому статусу інваліда війни, оскільки він був залучений до виконання заходів Цивільної оборони по локалізації джерела радіоактивного забруднення та став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року до осіб, які належать до інвалідів війни відносяться особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно із пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 12.05.1994 року (далі Положення), інвалідам війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - інвалід».
Пунктом 10 Положення встановлено, що «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідченій іншим - на період встановлення групи інвалідності.
Відповідно до пункту 7 Положення «Посвідчення інваліда війни» і відповідний нагрудний знак, видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у встановлення позивачу статусу інваліда війни і видачі відповідного посвідчення є незаконною, зважаючи на те, що позивач був залучений до виконання заходів Цивільної оборони по локалізації джерела радіоактивного забруднення та став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області залишити без задоволення, а постанову Макарівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.