Ухвала від 26.02.2014 по справі 379/2005/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 379/2005/13-а(2а/379/59/13) Головуючий у 1-й інстанції: Бойко М.Г. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області на постанову Таращанського районного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_5 до начальника відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області про визнання незаконними дії відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

5 листопада 2013 року ОСОБА_5 звернулась до Таращанського районного суду Київської області із позовом до начальника відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області, у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 40215216 від 28 жовтня 2013 року з виконання виконавчого листа по справі №2-а-3558/2010 року, виданого Таращанським районним судом Київської області 29 листопада 2010 року;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 40215216 від 28 жовтня 2013 року.

Таращанський районний суд Київської області постановою від 12 листопада 2013 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2013 року державним виконавцем ВДВС Таращанського РУЮ Київської області відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 2-а-3558/2010, виданого Таращанським районним судом Київської області про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області проводити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 08.02.1991 року з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, починаючи з 11.05.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.

21.10.2013 року до ВДВС Таращанського РУЮ Київської області надійшло повідомлення з УПФУ в Таращанському районі Київської області, в якому зазначено, що рішення суду боржником виконано в частині.

Згідно розпорядження № 120364 від 14.01.2011 року, позивачу проведено перерахунок державної пенсії за судовим рішенням по 31.10.2011 року, а виплату не проведено у зв'язку із відсутністю відповідного бюджетного фінансування.

На підставі вказаного повідомлення та розпорядження начальником ВДВС Таращанського РУЮ Київської області Лисаченко Л.А. 28.10.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-а-3558 від 29.11.2010 року відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі Закон № 606-XIV).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження є неправомірними з огляду на те, що рішення суду повністю не виконано.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Державним виконавцем встановлено, що боржник є розпорядником коштів нижнього рівня та має право на здійснення вказаних виплат в тому обсязі та розмірах, що були виділені та встановлені у Законах України Про державний бюджет на відповідні роки.

Боржником виконано рішення суду в частині, а саме, здійснено перерахунок коштів, проте, виплата не була здійснена у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника з яких проводиться вказані виплати.

Вказане, на думку відповідача, є поважною причиною нездійснення виплати.

Отже, згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.10.2013 року, на підставі статей 49, 50 Закону № 606-XIV, закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-3558/2010.

Однак, нарахування доплати до пенсії без здійснення її виплати не може вважатися повним виконанням рішення суду.

Згідно статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Частиною 3 статті 75 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець не дотримався вищевказаних положень Закону № 606-XIV.

На вимогу частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано судам першої та апеляційної інстанцій достатніх та належних доказів у підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, не надано документів, які підтверджують факт накладення штрафу на боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу начальника відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 12 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Попередній документ
37556436
Наступний документ
37556438
Інформація про рішення:
№ рішення: 37556437
№ справи: 379/2005/13-а
Дата рішення: 26.02.2014
Дата публікації: 12.03.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: