Справа: № 826/16006/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
26 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації «Союз православних юристів в ім'я Архистратига Божого Михаїла» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом Міжнародної громадської організації «Союз православних юристів в ім'я Архистратига Божого Михаїла» до Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити дії, -
8 жовтня 2013 року Міжнародна громадська організація «Союз православних юристів в ім'я Архистратига Божого Михаїла» (далі Організація або позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Кабінету Міністрів України (далі КМУ або відповідач), у якому просило:
- зобов'язати КМУ у двомісячний термін підготувати та подати до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України в частині обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідні органи державної податкової служби, здійснювати їх облік виключно за прізвищем, ім'ям, по батькові та місцем реєстрації їх проживання;
- зобов'язати КМУ розробити та внести зміни до Наказу міністерства фінансів України № 1147 від 06.11.2012 року «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» в частині обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідні органи державної податкової служби, здійснювати їх облік виключно за прізвищем, ім'ям, по батькові та місцем реєстрації їх проживання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на пункт 4 розділу XIX «Прикінцевих положень» Податкового кодексу України, відповідно до якого відповідачу до 31.12.2011 року було доручено розробити програму і внести до Верховної Ради України пропозиції щодо альтернативного обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номера (реєстраційних номерів облікової картки платника податків). Так, на думку позивача, відповідач не розробив таку програму і не вніс до Верховної Ради України пропозиції щодо альтернативного обліку вказаної категорії громадян, а тому допустив протиправну бездіяльність.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 04 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного.
Параграфом 77 глави 1 розділу 8 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Уряду від 18.07.2010 № 950 (далі Регламент) визначено, що для організації підготовки проектів актів законодавства, необхідних для забезпечення реалізації закону України та організації виконання указу Президента України, які містять завдання Кабінетові Міністрів, розробляється відповідний план (додаток 13) у порядку, встановленому пунктом 5 параграфу 12 цього Регламенту.
Як вбачається з підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну податкову службу, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 № 584/2011 одним з основних завдань ДПС України є внесення пропозицій щодо формування державної податкової політики.
Підпунктами 1, 5, 8 пункту 4 вказаного Положення визначено, що ДПС України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виконує роботу, пов'язану із реєстрацією та веденням обліку платників податків, обліком об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; проведенням диференціації платників податків; формуванням та веденням Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та інших реєстрів, ведення яких покладено законодавством на органи державної податкової служби; розробляє та вносить Міністрові проекти нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, що належать до сфери діяльності ДПС України; узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції ДПС України, розробляє проекти законів України, проекти актів Президента України, Кабінету Міністрів України та подає їх у встановленому порядку Міністрові.
Враховуючи викладене та відповідно до своїх повноважень 02.03.2011 року на засіданні Уряду було схвалено План організації підготовки проектів нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення реалізації пункту 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 5 вказаного Плану Державній податковій службі як відповідальному органу за виконання цього пункту доручено розробити програму щодо ведення альтернативного обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків). Крім того, Державній податковій адміністрації доручено подати Кабінету Міністрів України інформацію щодо забезпечення ведення органами державної податкової служби обліку таких громадян, у разі необхідності внести пропозиції щодо його удосконалення разом з проектом листа Верховній Раді У країни.
Водночас, встановлено, що Державна податкова служба України листом від 14.12.2011 № 349/3/18-3110 повідомила Кабінет Міністрів України, що ДПА на виконання положень Податкового кодексу України та з метою вдосконалення альтернативного обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номера ДПС України розробила нову програму, якою забезпечено ведення обліку таких громадян в окремому Реєстрі державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Пропозиції щодо подальшого вдосконалення відсутні.
Крім того, на виконання підпункту 5 пункту 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України направлено до Верховної Ради України лист від 30.12.2011 року № 14960/0/2-11, в якому зазначено, що Податковим кодексом України передбачено альтернативний облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Як встановлено пунктом 63.6 статті 63 Податкового кодексу України, облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по-батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
На виконання пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України ДПС України розроблено нову програму, створено новий реєстр та здійснюється ведення обліку таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по-батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Таким чином, питання альтернативного обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) врегульовані на законодавчому рівні.
Враховуючи викладене, твердження позивача про протиправну бездіяльність Уряду України щодо невиконання пункту 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України в частині розроблення програми та внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо альтернативного обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номера є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Щодо доводів позивача про порушення частини 3 статті 22 Конституції України, зокрема, звуження змісту існуючих прав і свобод людини у зв'язку з втратою чинності Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» та прийняттям Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» (втратив чинність у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації вказаної норми Закону було визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 № 602/1226 (наказ втратив чинність на підставі наказу Державної податкової служби № 955/628 від 17.12.2010).
Відповідно до пункту 1.3 вказаного Порядку громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
Отже, посилання позивача на те, що до прийняття Податкового кодексу України облік осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера здійснювався лише за прізвищем та ім'ям та по батькові, без зазначення серії та номеру паспорта не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах національного законодавства України, що повністю спростовує такі посилання.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації «Союз православних юристів в ім'я Архистратига Божого Михаїла» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.