Постанова від 03.03.2014 по справі 812/296/14

10

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/296/14

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Ліпко Т.М.,

за участю сторін:

представника позивача: Юрченко С.М. (довіреність 02.01.2014 №21/09-10)

відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати аліментів за період з 01.04.2006 по 31.12.2011 та боргу по поштовим переказам за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 в сумі 19213,23 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати аліментів за період з 01.04.2006 по 31.12.2011 та боргу по поштовим переказам за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 в сумі 19213,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в Головному УПФУ в Луганській області перебував на обліку ОСОБА_3 та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У грудні 2011 року від АТ «Ощадбанк» надійшло повідомлення про неотримання пенсії з рахунку ОСОБА_3, у зв'язку із чим 01.01.2012 перерахунок пенсійних коштів було зупинено. До 31.12.2011 пенсія ОСОБА_3 перераховувалась на його поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий у ТВБВ №10012/0181 АТ «Ощадбанк», тому за період з 01.04.2006 по 31.12.2011 перераховано пенсію на загальну суму 66 542,52 грн.

Листом УПФУ в м. Алчевську Луганської області від 13.08.2013 №1093-13/26 Головному управлінню стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2

У серпні 2013 року на рахунок позивача банком було повернуто кошти, але лише в сумі 53 682,10 грн., та листом від 17.09.2013 банк повідомив, що відповідно до виконавчого листа Перевальського районного суду Луганської області №2-716 від 23.04.2004 з пенсії ОСОБА_3 утримувались аліменти у розмірі 25% на користь ОСОБА_2 За період з 01.04.2006 по 31.09.2009 утримано аліментів на суму 10 499,79 грн.

Також на підставі виконавчого листа Перевальського районного суду Луганської області №2-716 від 23.04.2004 з пенсії ОСОБА_3 утримувались аліменти у розмірі 25% на утримання доньки ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1, та перераховувались грошовими переказами через відділення поштового зв'язку. Сума утриманих аліментів за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 складає 8314,38 грн.

Крім того, за доставку відповідачу грошових переказів утриманих аліментів утворився борг по поштовим витратам за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 у розмірі 399,06 грн.

07.10.2013 позивач звернувся до ОСОБА_2 з проханням повернути незаконно отриману суму аліментів, однак на теперішній час суму переплати відповідачем не повернуто.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача переплату аліментів та витрати на поштову доставку у розмірі 19213,23 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позові, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, не визнавши позов, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що про смерть колишнього чоловіка ОСОБА_3 їй не було нічого відомо. Оскільки вони були розлучені, мешкають у різних містах України та зв'язок один з одним не підтримують з моменту оформлення розлучення. Про смерть колишнього чоловіка вона дізналась з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 07.10.2013 №1529/26-03. У зв'язку із чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання відповідач не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в Головному УПФУ в Луганській області перебував на обліку ОСОБА_3 та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.13).

Листом УПФУ в м. Алчевську Луганської області від 08.08.2013 №9220/02-1-51 Головному управлінню стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

07.08.2013 Головним УПФУ в Луганській області було винесено розпорядження про повернення відділенням банку коштів, перерахованих на виплату пенсії ОСОБА_3 (а.с.9).

На виконання даного розпорядження у серпні 2013 року на рахунок позивача банком було повернуто кошти в сумі 53 682,10 грн. (а.с.10).

Листом від 17.09.2013 банк повідомив позивача, що відповідно до виконавчого листа Перевальського районного суду Луганської області №2-716 від 23.04.2004 з пенсії ОСОБА_3 утримувались аліменти у розмірі 25% на користь ОСОБА_2 За період з 01.04.2006 по 31.09.2009 утримано аліментів на суму 10 499,79 грн. (а.с.16).

Також на підставі виконавчого листа Перевальського районного суду Луганської області №2-716 від 23.04.2004 з пенсії ОСОБА_3 утримувались аліменти у розмірі 25% на утримання доньки ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1, та перераховувались грошовими переказами через відділення поштового зв'язку. Сума утриманих аліментів за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 складає 8314,38 грн.

Крім того, за доставку відповідачу грошових переказів утриманих аліментів утворився борг по поштовим витратам за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 у розмірі 399,06 грн.

Листом від 07.10.2013 позивач звернувся до ОСОБА_2 із вимогою повернути незаконно отриману суму аліментів (а.с.19).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1,3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також забезпечує збір, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Відповідно до статті 102 цього ж Закону, пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до статті 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до статті 50 Закону № 1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Цивільний кодекс України також передбачає, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України).

Системний аналіз наведених вище норм права свідчить про те, що необхідною умовою для повернення надміру виплачених коштів є підтвердження факту недобросовісності особи, що отримує пенсію, зловживання при призначенні пенсії чи приховування відомостей, що впливають на прийняття рішення про припинення виплати пенсії тощо.

Відповідно до ст..90 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відрахування з пенсій відрахування з пенсій можуть провадитися на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріальних контор та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до чинного законодавства провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більше 50 процентів її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на компенсацію шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю годувальника, на повернення переодержаних сум заробітної плати в передбачених законодавством випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більше 20 процентів пенсії.

В судовому засіданні встановлено, що про смерть колишнього чоловіка ОСОБА_3 вона дізналась з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 07.10.2013 №1529/26-03.

Відповідно до положень статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявні у справі докази не свідчать про неправомірність поведінки відповідача.

Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження такої неправомірності.

Враховуючи вищевикладене, у судовому засіданні спростовано доводи позивача відносно того, що вчинені відповідачем дії призвели до надмірної переплати аліментів за період в сумі 19213,23 грн.

З огляду на наведене, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача переплати аліментів в сумі 19213,23 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати аліментів за період з 01.04.2006 по 31.12.2011 та боргу по поштовим переказам за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 в сумі 19213,23 грн. - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11 березня 2014 року.

Суддя К.В. Агевич

Попередній документ
37556366
Наступний документ
37556368
Інформація про рішення:
№ рішення: 37556367
№ справи: 812/296/14
Дата рішення: 03.03.2014
Дата публікації: 12.03.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)