Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "11" березня 2014 р. Справа № 906/190/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Прокопенко О.Є., дов. від 11.03.14р., Працюк О.П., дов. від 11.03.14р.
від відповідача: Судеревська М.О., дов. від 11.03.14р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч"" (м.Київ)
до Військової частини НОМЕР_1 (смт.Городок Радомишльського району Житомирської області)
про стягнення 4036520,55 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 4036520,55 грн., з яких 4020000,00 грн. боргу за отримані послуги у сфері оборони згідно договору № 38 від 25.06.13р. та 16520,55 грн. 3% річних.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в письмових "запереченнях" на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково - в сумі 4020000,00 грн. основного боргу, а в частині стягнення 16520,55 грн. 3% річних проти позову заперечили, посилаючись на пп.7.6 договору № 38 від 25.06.13р., згідно якого передбачено, що відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та ч.6 ст.231 ГК України сторони встановили інший розмір процентів: нуль процентів, тобто сторони погодили умову про відсутність штрафних санкцій у разі прострочення виконання грошового зобов'язання (а.с.54,55).
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
Відповідно до укладеного між ДП "Державне Київське конструкторське бюро "Луч"" (позивач/виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (відповідач/замовник) договору від 25.06.13р. № 38 на виконання робіт з продовження строку служби керованих ракет 9М114 "Штурм" (проведення другого етапу) за державні кошти (а.с.9-17) та додаткової угоди № 1 від 09.08.13р. до даного договору (а.с.19) позивач надав відповідачу послуги у сфері оборони - провів роботи з продовження строків служби засобів ураження ПТРК 9М114 "Штурм" на загальну суму 4020000,00 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних робіт № 1 від 30.10.13р. (а.с.20-26).
Згідно пп.1.1 договору, предметом договору є послуги у сфері оборони (проведення робіт з продовження строків служби засобів ураження ПТРК 9М114 "Штурм", на термін до 30 років з моменту виготовлення)(далі - роботи). Виконавець зобов'язався виконати роботи згідно з другим етапом Технічного завдання на проведення робіт з продовження строку служби керованих ракет 9М114 "Штурм", шифр "Ресурс-114", яке додається до цього договору, а саме: продовження строку служби керованих ракет 9М114 (далі - вироби) на термін до 30 років з моменту виготовлення, у тому числі: 9М114К - 4151 шт.; 9М114Ф - 1272 шт.; 9М114 практичні - 29 шт., а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Повний обсяг робіт та терміни їх виконання визначені згідно з календарним планом виконання робіт (додаток № 3), який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до пп.3.2 договору, договірна (тверда фіксована) ціна цього договору становить 4750000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 791666,67 грн., без ПДВ - 3958333,33 грн.
В тому числі по підетапах:
- підетап 2.1 Договірна ціна підетапу 2.1 становить 4020000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 670000,00 грн., без ПДВ - 3350000,00 грн.;
- підетап 2.2 Договірна ціна підетапу 2.2 становить 730000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 121666,67 грн., без ПДВ - 608333,33 грн.
Згідно пп.4.1 договору, розрахунки з виконавцем проводяться за фактично виконані роботи шляхом: оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату (далі - рахунок) та підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт по кожному підетапу протягом 30 банківських днів, з дня підписання замовником Акту приймання виконаних робіт (форма акту згідно з Додатком № 4, що є невід'ємною частиною цього договору) за умови надходження бюджетних коштів на рахунок замовника на зазначені роботи та після надання виконавцем в установленому порядку документів, передбачених пп.4.2 цього договору.
Відповідно до пп.6.1, пп.6.1.1 та пп.6.1.3 договору, замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи; провести розрахунки з виконавцем за виконані роботи у порядку, що передбачений цим договором.
Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт по підетапу 2.1 згідно договору № 38 від 25.06.13р. не виконав.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем по підетапу 2.1 згідно договору № 38 від 25.06.13р., яка станом на день прийняття рішення у справі, становить 4020000,00 грн., що підтверджується довідкою позивача № 23-31/33а від 31.01.14р. (а.с.34), заявою представників позивача від 11.03.14р. (а.с.68), підписаним сторонами актами звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.14р. (а.с.57,69) та визнається відповідачем (а.с.54,55).
Претензія позивача № 23-31/34-963Д від 18.12.13р. про сплату боргу в сумі 4020000,00 грн. на протязі 10 календарних днів з дня одержання даної претензії була залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.32,33,35).
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Позивач крім суми боргу також просив стягнути на свою користь з відповідача 16520,55 грн. 3% річних, посилаючись на пп.7.1 договору № 38 від 25.06.13р., згідно якого передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором. Також позивач послався на ч.2 ст.625 ЦК України.
Господарський суд вважає цю вимогу безпідставною, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено, що вимагати сплати 3% річних від простроченої суми особа може лише при умові, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Як вбачається з пп.7.6 договору № 38 від 25.06.13р., сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення). Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір процентів: 0 (нуль) процентів.
Таким чином, сторонами було погоджено умову про відсутність стягнення 3% річних у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, що є підставою для відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач доказів сплати боргу не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 4020000,00 грн. боргу за отримані послуги у сфері оборони згідно договору № 38 від 25.06.13р.
В частині стягнення 16520,55 грн. 3% річних суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.
Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 , індекс 12265, смт.Городок Радомишльського району Житомирської області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 :
- на користь Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч"", 04050, м.Київ, вул.Мельникова 2, ідентифікаційний код 14308776 - 4020000,00 грн. боргу за отримані послуги у сфері оборони згідно договору № 38 від 25.06.13р., та 72780,90 грн. судового збору.
3. В частині стягнення річних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 11.03.14
Суддя Гансецький В.П.
Друк.: 2 прим.:
1 - у справу,
2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.).