04 березня 2014 р. Справа № 903/130/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім", с. Рованці, Волинська область
до відповідача: підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 62 719 грн. 98 коп.
Суддя Шум М. С.
Представники:
від позивача: Кравчук Н. В., довіреність від 23.01.2014 року №23-1
від відповідача: н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» просить стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_1 62 719грн. 98 коп. в т. ч. 30 521 грн. 20 коп. основного боргу згідно договору поставки №0000191 від 19.07.2013 року, 26 628 грн. 79 коп. товарного кредиту, 1 900 грн. 62 коп. пені, 3 669 грн. 37 коп. 40% річних.
Позов обґрунтований невиконанням відповідачем, взятих на себе згідно договору поставки №0000191 від 19.07.2013 року, зобов'язань по оплаті поставленого товару.
Представник позивача в судовому засіданні в порядку ст. 22 ГПК України в межах повноважень, наданих довіреністю від 23.01.2014 року №23-1 подала клопотання від 04.03.2014 року відповідно до якого у зв'язку з частковою оплатою боргу відповідачем в розмірі 10 000 грн. 00 коп., просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 основний борг в сумі 20 521 грн. 20 коп. Крім того, у зв'язку з помилкою в розрахунку штрафних санкцій просить стягнути з відповідача 26 326 грн. 65 коп. товарного кредиту, 1 856 грн. 46 коп. пені та заявлену суму річних в розмірі 3 669 грн. 37 коп.
Відповідна заява представника позивача приймається судом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 32).
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
19 лиспня 2013 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» та відповідачем - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки №0000191 (далі договір, а. с. 24-27).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки №0000191 від 19.07.2013 року.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. п. 1.1, 1.2, 5.1, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 6.3, 7.2, 7.4, 9.1 позивач зобов'язується поставити та передати відповідачу у власність нафтопродукти, а відповідач зобов'язується прийняти това та оплатити його вартість на умовах даного договору. Асортимент, ціна та кількість товару узгоджується сторонами додатково та визначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, та/або у лімітно-забірній відомості. Ціна за одиницю товару встановлюється за погодженням сторін та підтверджується виданою постачальником видатковою накладною або специфікацією чи рахунком на оплату. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі передбачені чинним законодавством України. Оплата товару здійснюється протягом п'ятнадцяти днів з моменту поставки товару. Сторони домовились, що при наявності заборгованості, незалежно від причин її виникнення, кошти, які надходять від відповідача, зараховуються в першу чергу на погашення заборгованості, що утворилася раніше, незалежно від призначення платежу. У випадку неоплати відповідачем відвантаженої партії товару в строки, вказані в п. 5.6 даного договору, відповідач дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на тридцять днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням відповідачу 0,5 % за кожен день використання товарного кредиту. Відповідач зобов'язаний оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни, вказані в п. 5.10 даного договору. Під наданням відповідачем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору. Відповідач зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на тридцять перший день від дати відвантаження вказаної в накладній та/або лімітно-забірній відомості. Якщо після закінчення тридцяти днів користування товарним кредитом, відповідач не внесе всіх передбачених договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також пеню в розмірах, передбачених п. 7.2 даного договору. Передача товару позивачем відповідачу засвідчується видатковими накладними та/або лімітно-забірними відомостями. У випадку неоплати покупцем відвантаженої партії товару в строк, що передбачений пунктом 5.6 даного договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання. Сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару до дня повної оплати. Даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить у письмовій формі про свій намір розірвати або змінити договір за 1 місяць до закінчення строку дії, даний договір вважається автоматично пролонгованим кожен раз строком на 1 рік.
Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар - дизельне паливо на загальну суму 57 171 грн. 20 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а. с. 8-13). Товар отримано відповідачем особисто, про що свідчить підпис та печатка підприємця.
В порушення умов договору відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 26 650 грн. 00 коп., що стверджується банківськими виписками від 15.08.2013 року, 08.10.2013 року, 21.10.2013 року, 29.10.2013 року (а. с. 14-17).
18.09.2013 року позивач на адресу відповідача надіслав вимогу від 17.09.2013 року №17/09-11 про термінове погашення боргу в сумі 27 486 грн. 20 коп., що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист (а. с. 23). Відповідач вимогу отримав 24.09.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 23), проте заборгованість не сплатив.
Позивач в клопотанні від 04.03.2014 року зазначає про часткову оплату боргу після порушення провадження у справі в розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Часткова оплата боргу після порушення провадження у справі підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою від 28.02.2014 року.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
Провадження у справі на суму 10 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України).
Основна заборгованість відповідача за договором поставки №0000191 від 19.07.2013 року з врахуванням часткової оплати боргу після порушення провадження у справі становить 20 521 грн. 20 коп. (57 171 грн. 20 коп. - 36 650 грн. 00 коп.), підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до п. 4. 6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.
В клопотанні від 04.03.2014 року у зв'язку з помилкою в розрахунках представник позивача просить стягнути з відповідача 26 326 грн. 65 коп. товарного кредиту на підставі п. 5.9 договору.
Відповідно до ст. 199 ГК виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечувати виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.
Частиною 1 ст. 216 ГК передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Види такої відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони передбачили, зокрема, в п. 5.9 договору.
Так, відповідно до п. 5.9 договору у випадку неоплати відповідачем відвантаженої партії товару в строки, вказані в п. 5.6 даного договору, відповідач дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на тридцять днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням відповідачу 0,5% за кожен день використання товарного кредиту.
Таке право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем, надано сторонам ч. 5 ст. 694 ЦК, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК, оскільки сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 30.05.2011 року.
Враховуючи викладене, перевіривши розрахунки позивача (розрахунок штрафних санкцій в матеріалах справи, а. с. 18-19), суд дійшов висновку, що нараховані позивачем 26 326 грн. 65 коп. товарного кредиту підставні та підлягають до стягнення.
Позивач просить стягнути з відповідача також 3 669 грн. 37 коп. річних (40%).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.4 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару до дня повної оплати..
Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нараховані позивачем 3 669 грн. 37 коп. 40 % річних (розрахунок штрафних санкцій в матеріалах справи, а. с. 21) з врахуванням часткових проплат підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України, п. 7.4 договору.
З врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 04.03.2014 року позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такої прострочки в сумі 1 856 грн. 46 коп.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГКУ штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пункт 3 ст.549 ЦКУ визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 4.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за товар відповідач виплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день затримки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем в межах шестимісячного строку пеня в розмірі 1 856 грн. 46 коп. (розрахунок пені, а. с. 20) підставна та підлягає до стягнення з відповідача.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім», вул. Промислова, 17, с. Рованці, Волинська область, код ЄДРПОУ 3073394
- 20 521 грн. 20 коп. основного боргу, 26 326 грн. 65 коп. товарного кредиту, 3 669 грн. 37 коп. річних, 1 856 грн. 46 коп. пені та 1 827 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 54 200 грн. 68 коп. (п'ятдесят чотири тисячі двісті грн. 68 коп.).
3. Провадження у справі на суму 10 000 грн. 00 коп. припинити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення
Складений 04.03.2014 року
Суддя М. С. Шум