26 травня 2009 р.
№ 17/111
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
Панової І.Ю.,
Продаєвич Л.В.,
Хандуріна М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Рівненському районі
на рішення
та постанову
господарського суду Рівненської області від 12.11.2008
Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2009
у справі
№17/111
за позовом
до
Приватного підприємця Маслянчук
(Купчинської) Лариси Леонідівни, м. Рівне
Державної податкової інспекції у Рівненському районі
про
стягнення 5770,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явилися
від відповідача:
не з'явилися
Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.11.2008 (суддя: Петухов М.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2009 (судді: Дубник О.П. -головуючий, Процик Т.С., Слука М.Г.), задоволено позов Приватного підприємця Маслянчук (Купчинської) Лариси Леонідівни (надалі -приватний підприємець) до Державної податкової інспекції (надалі -ДПІ) у Рівненському районі про стягнення 5770,00 грн. заборгованості по оплаті послуг ліквідатора, призначеного господарським судом Рівненської області у справі №9/43 про банкрутство Державного підприємства - Комбінату "Зоря Будіндустрія" (надалі -ДПК "Зоря Будіндустрія").
Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, ДПІ у Рівненському районі звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про їх скасування, оскільки вважає, що судами не застосовані приписи частини 10 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не враховано, що кредитори у справі про банкрутство мають рівні права і несуть однакові зобов'язання, а відтак, обов'язок по оплаті послуг арбітражного керуючого, розмір та порядок якої встановлює комітет кредиторів із наступним затвердженням господарським судом, повинен покладатися на всіх кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до їх визнаних кредиторських вимог і відбувається в межах справи про банкрутство.
Скаржник просить прийняти нове рішення, яким у позові приватному підприємцю відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу приватний підприємець не погоджується з доводами скаржника, зазначає про те, що комітет кредиторів затвердив звіт ліквідатора про оплату послуг, але питання пропорційності оплати послуг ліквідатору кожним кредитором відповідно до їх заявлених вимог не розглядав, вважає оскаржувані судові рішення законними та просить їх залишити без змін.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 22.04.2009, надіслана сторонам у справі -24.04.2009 року) , проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, за заявою ДПІ у Рівненському районі господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі №9/43 про банкрутство ДПК "Зоря Будіндустрія" у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Рівненської області від 19.09.2007 у справі відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатором ДПК "Зоря Будіндустрія" арбітражного керуючого Маслянчук Л.Л. із встановленням оплати її послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно.
Ухвалою від 19.08.2008 господарським судом Рівненської області затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ДПК "Зоря Будіндустрія"; затверджено звіт ліквідатора про оплату послуг арбітражного керуючого в сумі 5770,00 грн. за період з 19.09.2007 по 19.03.2008; ініціюючого кредитора -ДПІ у Рівненському районі зобов'язано вирішити питання щодо оплати послуг ліквідатора; ліквідовано юридичну особу; провадження у справі №9/43 припинено.
Проте, як установлено господарськими судами, послуги арбітражного керуючого залишилися не оплачені, що зумовило звернення приватного підприємця до господарського суду із позовом про їх стягнення.
Встановивши зазначені обставини, господарський суд Рівненської області, з яким погодився й апеляційний господарський суд, керуючись приписами частини 10 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", задовольнив позов приватного підприємця про стягнення з ініціюючого кредитора у справі про банкрутство -ДПІ у Рівненському районі заборгованості по оплаті послуг ліквідатора.
Відповідно до частини 10 статті 31 вказаного Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.
У подальшому відповідно до частини 12 вказаної статті Закону розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюється комітетом кредиторів з наступним затвердженням судом.
При цьому, зазначеним Законом встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів.
Також, згідно з частиною 14 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.
Отже, оплата послуг арбітражного керуючого та виплата додаткової винагороди здійснюється у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство та відповідно виплачується у розмірі, затвердженому господарським судом, який здійснює провадження у такій справі.
У випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку суд, припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.
Таким чином, відносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи.
На вказане суди попередніх інстанцій уваги не звернули, у зв'язку з чим прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, при якому слід врахувати наведене.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2009 у справі №17/111 -скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Головуючий: І.Панова
Судді: Л. Продаєвич
М.Хандурін