01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.05.2009 № 16/21
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Дорогань О.М. - юрист
від відповідача: Кияновський В.П. - голова правління, Хімчук Т.І. -
представник за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Ічнянський завод сухого молока та масла"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2009
у справі № 16/21 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"
до Відкрите акціонерне товариство "Ічнянський завод сухого молока та масла"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 1542964,19 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2009 по справі № 16/21 позов задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 451 450, 28 грн. заборгованості, в тому числі 382 446,39 грн. основного боргу, 3 000, 00 грн. пені, 5 000,00 грн. штрафу, 7 214, 00 грн. 3% річних, 53 789, 89 грн. інфляційних. В частині стягнення 855 183, 66 грн. провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено. Також на підставі рішення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13 065, 82 гн. витрат по сплаті державного мита та 99, 92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Тридента Агро» 470, 36 грн. зайво сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 381 від 09.02.2009р.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати в частині стягнення штрафних санкцій та курсової різниці в сумі 464 616 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що наявність обставин непереборної сили (форс-мажор) є підставами для звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання за договором. Сторонами по справі у розділі 7 договору № ДГ-ЧН08/72 від 17.04.08р. сторони узгодили, що за наявності обставин форс-мажору термін виконання обов»язків відсувається на період дії таких обставин, протягом яких будуть діяти такі обставини та їх наслідки. Пунктом 7.1. договору сторони визначили, що за таких обставин жодна із сторін не має права на відшкодування другою стороною можливих збитків. Згідно п. 7.2. укладеного договору сторона, яка знаходиться під впливом обставин непереборної сили повинна негайно сповістити у письмовій формі другу сторону про настання або закінчення обставин, які перешкоджають виконанню обов»язків. Апелянт зазначає, що відповідно до умов договору він листом від 13.01.2009р. повідомляв позивача про наявність обставин форс-мажору, але місцевим судом не взято дану обставину до уваги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 1587964,19 грн. заборгованості, яка складається з 1237630,05 грн. основного боргу за поставлений товар згідно з договором № ДГ - ЧН 08/72 від 17.04.08р., 58592,46 грн. пені, 53789,89 грн. інфляційної складової, 7307,28 грн. 3% річних, 185644,51 грн. штрафу та 45000 грн. адвокатських витрат згідно договору №14/01/08 про надання правової допомоги від 26.01.09.
17.04.08р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №ДГ-ЧН 08/72 (надалі - Договір), умовами якого визначалися умови купівлі - продажу засобів рослин.
Відповідно до п 2.1. укладеного договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.
Пунктом 2.2. договору визначено, що всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору, є його невід'ємною частиною. Згідно п. 3.1. товар може передаватися покупцю партіями. Пунктом п. 5.1 визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Оплата товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.12.2008 року.
Відповідно до умов укладеного договору позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 1 078 011,46 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-ЧН00128 від 17.04.08, №РН-ЧН00136 від 18.04.08, №РН-ЧН00156 від 21.04.08, №РН-ЧН00164 від 23.04.08, №РН-ЧН00172 від 25.04.08,№РН-ЧН00184 від 29.04.08, №РН-ЧН00191 від 30.04.08, №РН-ЧН00266 від 16.05.08, №РН-ЧН00293 від 22.05.08, №РН-ЧН00309 від 27.05.08, №РН-ЧН00334 від 05.06.08.
Відповідачем згідно накладної на повернення товару № 227 від 19.05.08 по прибутковій накладній №РН-ЧН00128 від 17.04.08 було повернуто на адресу позивача товар на суму 16827,80 грн. (Гранстар про 75% в г).
Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, що підтверджується угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.12.08 на суму 126 000 грн., платіжним дорученням №1657 та №1 від 05.01.09 про перерахування на рахунок позивача 80 000 грн., а всього 206 000 грн.
Пунктом 10.2 Договору встановлено, що всі додатки до нього є його невід'ємною частиною.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме додатку № 1 та додатку № 2 до договору, в яких відображені відомості щодо найменування, кількості та вартості проданого товару, а також примітка, відповідно до якої сторони домовились, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу : S=(A1/A2)*B. де S- ціна на момент оплати, В - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
Виходячи з вищенаведеного, колегія приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано визначена сума основної заборгованості на день звернення з позовом до суду у розмірі 1 237 630, 05 грн.
Згідно платіжних доручень № 65 від 12.02.09, №82 від17.02.09, №372 та № 376 від 20.02.09, №384 від 23.02.09 відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором №ДГ-ЧН 08/72 перерахував на рахунок позивача 855 183,66 грн., в зв»язку з чим під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач надав письмову заяву про припинення провадження в частині стягнення з відповідача 855 183, 66грн. заборгованості у зв»язку з її сплатою. Колегія вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку припинивши провадження у справі № 16/21 в частині стягнення з відповідача 855 183,66 грн. у зв»язку з відсутністю предмету спору.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості за ціною, визначеною, виходячи з підвищення курсу долара США, з урахуванням сплаченої суми, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в розмірі 382446,39 грн.
Згідно п. 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством
За час прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період прострочення в розмірі 53 789, 89 грн. та три проценти річних у розмірі 7 307, 28 грн., разом з тим місцевим судом було правомірно встановлено, що розмір 3% річних становить 7214,00 грн., а інфляційних - 62 635, 22 грн. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 7 214, 00 грн. В частині стягнення інфляційних позов підлягає задоволенню в сумі, визначеній позивачем (53789,89 грн.), оскільки суд не вправі самостійно збільшувати розмір позовних вимог.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
За прострочення виконання зобов'язання відповідно до п.8.2. договору покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. За розрахунком позивача розмір пені становить 58 592, 46 грн.
На підставі пункту 8.4. договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 15 % від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України, позивачем нараховано штраф у розмірі 185 644,51 грн.
Відповідно до ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що відповідачем під час судового розгляду значна сума основного боргу погашена, а також ті загальновідомі обставини, які стосуються фінансово - економічної кризи в Україні, колегія вважає за необхідне зазначити, що місцевий суд дійшов до правильного висновку та скористався своїм правом зменшивши розмір неустойки, а саме: пені - до 3000 грн., штрафу - до 5000 грн.
Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат колегія враховує наступне.
Позивач, визначаючи ціну позову у розмірі 1587964,19 грн., включив до неї 45000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Однак, відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України такі витрати відносяться до числа судових витрат і в силу ст.55 ГПК України до ціни позову не включаються.
Оскільки ціна заявленого позову становить 1542964,19 грн. розмір мита, яке підлягало сплаті позивачем складає 15429,64 грн., а фактично сплачено 15900 грн., тому відповідно до ст.47 ГПК України надмірно сплачене державне мито у розмірі 470,36 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Решта державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодування позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 45000 грн. вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №14/01/09 від 26.01.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Незалежна юридична компанія" та позивачем, затверджено перелік та вартість юридичних послуг, які можуть бути надані компанією. Згідно п. 3.1. та 3.2. договору, вартість оплати послуг щодо надання правової допомоги становить 45 тис. грн. з ПДВ, вказану суму замовник повинен сплатити в строк до 11 лютого 2009 року.
Сторони домовились, що правова допомога вважається наданою з моменту підписання уповноваженими представниками акту здачі - приймання виконаних робіт.
10.02.2009р. ТОВ „Незалежна юридична компанія" та позивач склали акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги
Згідно платіжного доручення №383 від 09.02.09р. позивачем було перераховано на користь ТОВ „Незалежна юридична компанія" за надання юридичних послуг згідно договору № 14/01/09 від 26.01.09р. 45тис. грн.
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю гр. Бонтлаб В.В., довіреність, видана на ім'я останнього, від 26.01.2009р., якою позивач доручив адвокату представляти його інтереси в судах, перед іншими юридичними та фізичними особами з усіх питань, які стосуються довірителя з приводу стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій.
Крім того, до матеріалів справи надана копія наказу № 5 від 08.01.2009р., яким ТОВ „Незалежна юридична компанія" прийняло гр. Бонтлаб В.В. на посаду заступника генерального директора - директора департаменту корпоративного права за сумісництвом.
Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.
З наданих позивачем доказів неможливо дійти до беззаперечного висновку, що саме адвокатом були виконані ті роботи, які зазначені в акті здачі - приймання від 10.02.2009р., що разом з фактом перерахуванням коштів на рахунок товариства, а не адвоката, що унеможливлює віднесення витрат на оплату правової допомоги до судових витрат по оплаті послуг адвоката, а відтак і до їх відшкодування за рахунок відповідача.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з того, що умовами договору №ДГ-ЧН 08/72 купівлі-продажу від 17.04.2008 року визначено, що при настанні форс-мажорних обставин, непереборної сили (пожежі, паводки, землетруси) термін виконання обов 'язків відсувається на період дії таких обставин, протягом якого будуть діяти такі обставини та їх наслідки. Якщо такі обставини та їх наслідки будуть діяти більш трьох місяців, то кожна з сторін має право відмовитись від виконання обов 'язків по договору, провести повернення не забезпечених поставкою коштів і в цьому випадку жодна із сторін не має права на відшкодування другою стороною можливих збитків. Факт настання форс-мажорних обставин підтверджується Торгово-Промисловою Палатою України.
Сторона, для якої склалась неможливість виконання умов Договору, повинна негайно сповістити в письмовій формі другу сторону про настання або закінчення обставин, які перешкоджають виконанню обов'язків.
Відвідачем не надано суду доказів, які б свідчили про надсилання на адресу позивача листа, в якому б йшлося про настання обставин, які перешкоджають виконанню обов»язків за договором та про отримання зазначеного листа позивачем та відповідно до умов Договору.
Оплата за договором № ДГ-ЧН 08/72 не поставлена в залежність від світової економічної кризи, також сторони не передбачили у договорі таку форс-мажорну обставину як існування світової економічної кризи та її вплив на сільське господарство.
Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, судом першої інстанції вже використано вказане право, та зменшено розмір пені та штрафу до суми вказаної у тексті резолютивній частині рішення.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували вимоги позивача.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2009р. у справі № 16/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2009 року у справі № 16/21 залишити без змін.
Матеріали справи № 16/21 повернути Господарському суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді