Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
Іменем України
19.05.2009
Справа №2-31/1130-2009
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус» (98000, м.Судак, вул.Набережна, 29)
до відповідача - Судацької міської ради (98000, м.Судак, вул.Леніна, 85а)
про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки
Суддя А.В.Привалова
від позивача - Рузанов Г.І., дов. у справі
від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
ТОВ «Парус» звернулось до господарського суду АРК з позовом до Судацької міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки пл.0,0322га для обслуговування існуючого фотоательє «Бриг» за адресою: м.Судак, вул.Набережна, 27 укладеним в редакції позивача.
У ході судового розгляду справи позивач заявою про уточнення позовних вимог змінив предмет позову в порядку ст.22 ГПК України і просить суд зобов'язати Судацьку міську раду в п'яти денний строк з дня набрання законної сили рішення суду укласти з ТОВ «Парус» договір оренди земельної ділянки пл.0,0322га для обслуговування існуючого фотоательє «Бриг» за адресою: м.Судак, вул.Набережна, 27 в редакції позивача. У випадку не укладення (підписання) відповідачем в п'яти денний строк з дня набрання законної сили рішення суду договору оренди земельної ділянки пл.0,0322га для обслуговування існуючого фотоательє «Бриг» за адресою: м.Судак, вул.Набережна, 27, вважати його укладеним в редакції позивача (а.с.25).
Позовні вимоги ТОВ «Парус» обґрунтовує тим, що відповідно до положень ст.181 ГК України ТОВ «Парус» надіслало пропозицію відповідачу про укладення договору оренди відповідно до прийнятого радою рішення про передачу у оренду земельної ділянки, але відповідач ухиляється від його укладення, що порушує право позивача на отримання у оренду земельної ділянки для обслуговування існуючого об'єкту нерухомості, якій належить йому на праві власності. Більш детально підстави позову викладені у позовній заяві.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням зміни предмету позову у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутність свого представника, зазначивши при цьому про незгоду з позовом, але підстав своїх заперечень на позов суду письмово не виклав (а.с.36).
Справа слуханням відкладалась в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає можливим розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд
Рішенням 32-й сесії 5-го скликання Судацької міської ради від 12.08.2008р. №1699/32, зокрема пунктом 3, вирішено передати ТОВ «Парус» у довгострокову оренду строком до 12 серпня 2058р. земельну ділянку загальною площею 0,0322га для обслуговування існуючого фотоательє «Бриг» за адресою: м.Судак, Центральна набережна, із земель Судацької міської ради шифр рядка по формі 6-Зем - 53 (заклади торгівлі), у тому числі угіддя: забудовані землі для комерційного та іншого використання (графи 34,42 по ф. 6-Зем). Кадастровий номер ділянки - 0111700000;01;001;0036.
Пунктом 6.1 вказаного рішення встановлено обов'язок ТОВ «Парус» у 6-ти місячний термін з моменту прийняття даного рішення представити документи для державної реєстрації договору оренди землі.
Пунктом 6.2 рішення передбачено, що у випадку невиконання п.6.1 в указаний строк, дане рішення вважати таким, що втратило чинність.
Рішенням №1796/33 від 02.10.08р. 33 сесії 5-го скликання Судацька міська рада внесла зміни до рішення №1699/32 від 12.08.08р. у преамбулу та п.3 рішення в частині уточнення адреси земельної ділянки (м.Судак, вл.Набережна, 27) та у п.4 рішення щодо статті Земельного кодексу України, вказавши замість статті 61 статтю 62 Земельного кодексу України.
29.12.2008р. ТОВ «Парус» звернулось до відповідача з письмовою пропозицією про укладення договору оренди із надісланням проекту договору оренди.
Листом від 30.01.09р. №4729/02.1-11 за підписом першого заступника міського голови на адресу позивача був надісланий протокол розбіжностей щодо проекту договору і запропоновано позивачу узгодити цей протокол та надіслати на адресу Судацької міської ради узгоджений екземпляр протоколу розбіжностей для укладення договору оренди.
Незгода позивача із запереченнями відповідача щодо окремих умов договору та не укладення відповідачем договору у запропонованій редакції стала підставою для звернення позивача із даним позовом.
Правові підстави позову позивач обґрунтовує посиланнями на ст.ст.1, 23, 181, 187, 286, 291 Господарського кодексу України.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
В силу ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.
Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом даного спору з урахуванням зміни позовних вимог є зобов'язання відповідача укласти договір оренди на земельну ділянку на умовах, запропонованих позивачем. При цьому позивач вказує на порушення його права на оренду земельної ділянки через не укладення відповідачем договору оренди за наявності певних розбіжностей щодо умов договору, які не врегульовано сторонами, зокрема щодо права орендодавця збільшити орендну плату та його права на одностороннє розірвання договору, що на думку позивача, слід врегулювати у судовому порядку згідно положень ст.181, 187 ГК України .
Проте, позивачем не доведено, що право позивача на оренду земельної ділянки порушене відповідачем. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не відмовляється від укладення договору, але не згоден на його укладення на умовах, запропонованих позивачем, що цілком відповідає праву орендодавця запропонувати свої умови окремих пунктів договору. При цьому судом вбачається, що бажання орендодавця передбачити у договорі право на збільшення орендної плати у разі прийняття рішення радою про збільшення ставок орендної плати, та право на розірвання договору в односторонньому порядку у випадку невиконання орендарем умов договору не суперечить положенням чинного законодавства.
Суд вважає необґрунтованим посилання позивача в якості підстави свого позову на загальні положення Господарського кодексу України щодо укладення господарських договорів, оскільки з огляду на положення ст.ст. 4, 148, 151, 290 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу земельні відносини; при врегулюванні правовідносин з оренди землі як основного національного багатства пріоритет мають норми спеціального законодавства.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ч.3 ст.16 Закону України "Про оренду землі", яка регламентує порядок надання земельної ділянки в оренду, у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» визначає істотні умови договору оренди землі. При цьому, частиною 3 цієї статті передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст.4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Статтю 14 вказаного Закону визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі; типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220 (із змінами, внесеними Постановами КМУ №1724 від 13.12.2006р., №780 від 03.09.2008р.) затверджений Типовий договір оренди землі, який є нормативним актом, а тому обов'язковий для застосування учасниками земельних правовідносин щодо форми та умов договору оренди землі.
Судом встановлено, що запропонований позивачем проект договору оренди землі не відповідає умовам, встановленим Типовим договором оренди землі, та не містить усіх істотних умов договору, які встановлені статтею 15 закону України «Про оренду землі».
Так, у проекті договору відсутні умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити усі істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до п.1 ст.648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін договору, має відповідати цьому акту.
Відповідно до ч.1 ст.649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» підставою для укладення договору оренди землі і набуття права на оренду земельної ділянки, що знаходиться у комунальній власності, є рішення орендодавця. При цьому, з огляду на приписи ст.648 Цивільного кодексу України, у своєму рішенні орендодавець має визначити основні умови надання земельної ділянки у оренду, оскільки такі умови є обов'язковими для сторін при укладенні у подальшому договору оренди, зміст договору має відповідати ним у точності.
Але рішенням 32-й сесії 5-го скликання Судацької міської ради від 12.08.2008р. №1699/32 «Про передачу ТОВ «Парус» у довгострокову оренду земельної ділянки пл..0,0322га для обслуговування існуючого фотоательє «Бриг» за адресою: м.Судак, Центральна набережна» не визначені всі основні умови надання земельної ділянки у оренду позивачу, зокрема, щодо розміру орендної плати.
Таким чином, з наведеного суд дійшов висновку, що запропонований позивачем проект договору оренди не є належною пропозицією щодо укладення договору оренди землі на підставі рішення орендодавця, оскільки не містить у сіх істотних умов договору, а зміст договору не відповідає змісту рішення орендодавця щодо основних умов надання цієї ділянки у оренду позивачу.
Крім того, слід зазначити, що на момент звернення позивача із даним позовом до суду рішення Судацької міської ради від 12.08.2008р. №1699/32 «Про передачу ТОВ «Парус» у довгострокову оренду земельної ділянки пл..0,0322га для обслуговування існуючого фотоательє «Бриг» за адресою: м.Судак, Центральна набережна» втратило чинність в силу пункту 6.2 цього рішення через невиконання ТОВ «Парус» пункту 6.1 рішення.
Доказів у спростування наведеного або у підтвердження чинності рішення орендодавця від 12.08.2008р. №1699/32 про надання земельної ділянки в оренду позивачем суду не надано.
Виходячи із системного аналізу змісту норм Земельного Кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки. А відтак зобов'язання укласти договір оренди за відсутності такого рішення є порушенням виключного передбаченого Конституцією України права цього органу на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Враховуючи, що запропонований позивачем договір оренди земельної ділянки не містить усіх істотних умов, передбачених законом, зміст цього договору не відповідає змісту рішення орендодавця (правовому акту), на підставі якого має бути укладений договір, щодо основних умов надання земельної ділянки позивачу, а також беручи до уваги, що рішення Судацької міської ради про надання земельної ділянки в оренду позивачу від 12.08.2008р. №1699/32 втратило чинність, вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки у редакції позивача є необгрунтованою.
При таких обставинах справи, позовні вимоги ТОВ «Парус» задоволенню не підлягають через їх необгрунтованість.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 19.05.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 25.05.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.