Ухвала
Іменем України
25.05.2009 Справа № 2-а-478/08/2702
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. , Кучерука О.В.
секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1;
відповідача: Доденков А.Ю., довіреність №07-34/320 від 09.04.2009;
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя (суддя Майданік А.П.) від 24.07.2008
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Севастопольської міської державної адміністрації
в особі Відділу по обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, м.Севастополь, 99011)
про визнання рішення недійсним
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації в особі відділу обліку та розподілу житлової площі про визнання недійсним рішення відділу обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації про виключення її із списку громадян, які користуються правом першочергового забезпечення житлової площі та зобов'язання відділ обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації поновити її у колишній черзі списку громадян, які користуються правом першочергового забезпечення житловою площею, як особа, яка має статус "одинока мати".
Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя в задоволенні позову ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації в особі відділу по обліку та розподілу житлової площі про визнання рішення недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене судове рішення та просить ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
У судовому засіданні 25.05.2009 позивач підтримав доводи апеляційної скарги з викладених у ній мотивів.
У судовому засіданні 25.05.2009 представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Гагарінським районним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що не вбачає в діях Севастопольської міської державної адміністрації в особі відділу по обліку та розподілу житлової площі порушення прав ОСОБА_1 та визнає дії відповідача законними, а позовні вимоги позивача необґрунтованими.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів у зв'язку з наступним.
При апеляційному розгляді справи встановлено те, що ОСОБА_1 з 24.12.2002 була зареєстрована по гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 та з 2002 року проходила службу у податковій міліції Державної податкової адміністрації міста Севастополя.
ОСОБА_1 та її неповнолітній син були прийняти на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що підтверджується розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 29.01.2003 №162р, в якому зазначається, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про міліцію" користується правом першочергового надання житлового приміщення.
Згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 26.12.2008 №1089-р ОСОБА_1 була виключена із списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житлових приміщень у зв'язку із зміною місця роботи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отож, при з'ясуванні чи можуть бути ті чи інші рішення, дії чи бездіяльність оскаржені до адміністративного суду, необхідно визначити чи прийняті (вчинені) вони при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Під нормативно-правовим актом слід розуміти рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цієї особи.
Правові акти індивідуальної дії - рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.
Як вбачається з позовних вимог і наданих до позову документів та підтверджено позивачем у судовому засіданні при апеляційному розгляді справи 25.05.2009, позивач - ОСОБА_1 оскаржує відповіді відділу обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації від 15.02.2008 та від 03.03.2008, які не є актами індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, -невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяті днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 Закону України «Про звернення громадян»).
Позивач звертався до начальника відділу обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації 12.02.2008 та 22.02.2008 з питання щодо поновлення у пільговій черзі.
На вказані звернення, відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", ОСОБА_1 були надані відповіді від 15.02.2008 та від 03.03.2008 з відповідними роз'ясненнями про те, що вона не є одинокою матір'ю, оскільки її син був народжений у шлюбі і ОСОБА_1 відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" має право на матеріальну допомогу або пенсію по втраті годувальника.
Відповідно до довідки від 06.02.2006 №307 ОСОБА_1 користується цією пільгою.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем надані суду доказі про направлення позивачу у встановлені законом строки мотивованих відповідей від 15.02.2008 №ОУ-34/167 та від 03.03.2008 №ОУ-34/243, згідно зі Законом України "Про звернення громадян", на його звернення від 12.02.2008 та 22.02.2008 про розгляд питання щодо поновлення у пільговій черзі.
Таким чином, судове рішення ухвалено з додержання норм матеріального права, що виключає підстави для його скасування чи зміни.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 24.07.2008 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М. Іщенко
Судді Г.П.Ілюхіна О.В.Кучерук