вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
22.05.09Справа №2а-1887/09/9/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Крименерго"
до Прокуратура м. Алушти АР Крим
про визнання протиправним та скасування припису
за участю представників:
позивача - Воронов О.В., довіреність від 05.01.09 №006-Д;
відповідачів - Васьків Я.Й., доручення від 18.5.09 №2075исх/09;
Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до прокурора м.Алушти АР Крим про визнання протиправним та скасування припису від 08.12.2008 №5528, що був винесений Начальнику Алуштинського РЕС ВАТ «Крименерго» у зв'язку з порушенням вимог ст.6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Правил користування електричною енергією, у зв'язку з відключенням від системи енергопостачання водоочисних споруд КРП ВПКГ м.Алушти, який є об'єктом життєзабезпечення та стратегічного призначення.
Позивач вважає даний припис протиправним та зазначає, що станом на 01.12.2008 ВАТ "Крименерго", від імені якого діє Алуштинський РЕС із КРП ВПКГ м.Алушти укладений і діє договорі на постачання електроенергії від 09.03.2006 №36, що розроблені на підставі типового договору, тобто між ними склалися цивільно-правові відносини з постачання електричної енергії. Підставою для обмеження в електропостачанні КРП ВПКГ м.Алушти стала існуюча заборгованість останнього за спожиту електричну енергію, яка на 01.09.2008 року становить більш 5000000,00 грн. Позивач зазначає, що відповідно до Закону України "Про електроенергетику", вказаних договорів та розділу 7 Правил користування електричною енергією, затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року N 910, він мав право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.
Позивач також вказує, що згідно ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" до функцій прокуратури більше не відноситься здійснення загального нагляду за дотриманням законів підприємствами. Таким чином позивач вважає, що прокурор дав вказівку позивачу про порядок здійснення господарської діяльності, що не є його компетенцією, чим порушені ст.19, 121 Конституції України, ст.5, 19 Закону України «Про прокуратуру», ст.275-277 Господарського кодексу України.
Ухвалою суду від 08.05.2009 до участі у справі в якості другого відповідача залучено прокурора м.Алушта.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, що викладені у запереченнях від 17.03.2009 №1192исх/09. також заперечення надійшли від Прокуратури АР Крим.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
8 грудня 2008 року прокурором м. Алушти Марковим В.А. було винесено припис N исх5528 "Про усунення порушень закону» відносно Алуштинського РЕС ВАТ «Крименерго» щодо усунення порушень вимог ст.6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання», Правил користування електричною енергією (а.с.8), даний припис мотивовано прокурором міста Алушта тим, що всупереч вище перелічений нормативно-правових актів припинено електропостачання водоочисні споруди КРП «ВПКГ м.Алушти», які є об'єктами життєзабезпечення та стратегічного призначення. На думку прокурора, порушення закону мають очевидний характер та можуть завдати істотної шкоди інтересам держави та громадян. Даним приписом було зобов'язано позивача негайно усунути порушення закону, для чого вжити термінові заходи до підключення водоочисних споруд КРП «ВПКГ м.Алушти» до систем енергопостачання. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурор в десятиденний термін.
Судом встановлено, що прокурор при винесенні припису керувався ст.6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 №2918-Ш, яка визначає, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах, у тому числі, заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.
Згідно ст. 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води. Тобто, дія цього Закону на відносини суб'єктів господарювання у сфері водопостачання з господарюючими суб'єктами інших видів діяльності не розповсюджується.
Зазначені у ст. 6 цього Закону принципи здійснення державної політики визначають лише сферу державного регулювання, і не є нормою прямої дії, яка впливає на взаємовідносини суб'єктів господарювання, що виробляють та постачають питну воду з іншими суб'єктами господарювання, зокрема, і щодо енергопостачання, а тому посилання на цей Закон безпідставні.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачання і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику" та іншими нормативними актами, які прийняті органами виконавчої влади у межах своєї компетенції.
Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Цей договір не виключає можливості розширення прав споживача у порівнянні з тими, які передбачені ст. 25 Закону. Проте, він не може звільняти споживача від обов'язків, які покладені на нього (ст. 26 Закону України "Про електроенергетику"), та обмежувати права енергопостачальника, якими він наділений ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", чи надавати право позивачу не дотримуватись Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 441 від 24.03.99 року, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 року N 28 зі змінами від 17.10.2005 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 9 березня 2006 року між ВАТ "Крименерго та Алуштинським виробничим підприємством водопроводно-каналізаційного господарства було укладено договір N36 (а.с.10-18) на постачання електричної енергії, відповідно до умов якого ВАТ "Крименерго" зобов'язувалося поставляти, а споживач сплачувати вартість електричної енергії та інших нарахувань. 09.03.2006 між сторонами укладена додаткова угода, згідно якої внесені зміни у найменування споживача - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м.Алушта».
Юридична природа прав суб'єктів господарювання у сфері електроенергетики ґрунтується на загальній концепції договірних засад, закладеній у цивільному законодавстві. Зазначена позиція знайшла своє відображення в Рішенні Конституційного Суду України у справі N 3-рп/2002 від 12.02.2002 р. за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (справа про електроенергетику).
Враховуючи, що ВАТ "Крименерго", від імені якого діє Алуштинський РЕС, з КРП ВПВКГ м.Алушта укладений та діє договір на постачання електроенергії, то між ними склалися цивільно-правові відносини з постачання електричної енергії.
Відповідно додатку №4.2. до договору про постачання електроенергії споживач зобов'язується сплачувати кошти за фактично спожиту електроенергію до 5 числа кожного місяця в розмірі 20% заявленого обсягу, до 15 числа кожного місяця в розмірі 30% заявленого обсягу, кінцевий розрахунок 25 числа кожного місяця. Розрахунковим вважається період з 25 числа місяця до також числа наступного місяця (а.с.16)
Згідно п.7 додатку №4.2 до договору у випадку відсутності попередньої оплати у встановлені строки Постачальник має право обмежити до рівня узгодженої броні електропостачання або повністю припинити постачання електричної енергії Споживачу.
Додатком №5 встановлений порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії, згідно п.18 за результатами розрахункового періоду 25 числа Постачальник виписує Споживачу документи на сплату за перетоки реактивної енергії. Кошти за перетоки реактивної енергії перераховуються Споживачем на рахунковий рахунок Постачальника на протязі 5 днів з дня, коли він отримав розрахунковий документ (а.с.18).
На виконання цих пунктів 25.11.2008 позивачем на адресу КРП ВПВКГ м.Алушти був спрямований рахунок №36/1 (а.с.19) на сплату 811480,71 грн. Також 25.11.2008 на адресу споживача спрямований рахунок №36/4-п про сплату 37566,67 грн. за компенсацію реактивної енергії. Також у рахунку міститься повідомлення, що у разі несплати вказаного рахунку у порядку, встановленому договором, постачання електроенергії буде припинено без наступного повідомлення.
У відповідності до п. 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року N 910, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у тому числі і у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.
Як встановлено судом 27.11.2008 листом №1495/01-7/09 споживач попередив позивача про не відключення від електропостачання у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, та про проведення розрахунку 08.12.2008.
Як встановлено у судовому засіданні, станом на 08.12.2008 у споживача виникла заборгованість, а саме: за активну електроенергію - 26701,33 грн.; за реактивну електроенергію - 22566,67 грн., за актами про порушення ППЕЕ - 132846,59 грн.; 20% від заявленого обсягу споживання на 5 число - 100000,00 грн.
Оскільки, споживачами електроенергії не було виконано умови договорів про постачання електроенергії щодо сплати платежів за спожиту електроенергію в обсягах і в строк визначений в договорах, то у відповідності до умов договорів та на підставі розділу 7 Правил користування електричною енергією та Закону України "Про електроенергетику" позивач мав право припинити постачання електричної енергії.
Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 93 від 28.01.2004, енергопостачальник не пізніше ніж за три робочі дні до дати припинення електропостачання надсилає споживачам письмове попередження, а споживачі після отримання попередження про припинення електропостачання повинні вжити заходи до усунення причин, що викликали необхідність застосування до нього таких дій.
На виконання цього припису 08.12.2008 співробітниками позивача повинен був проведений огляд приладів обліку та електроустановок РП 74, ТП 732, ТП 733 споживача. Але споживач абонент 36 - КРП ВПВКГ м.Алушти не допустив персонал позивача до перевірки. Про що був складений акт від 08.12.2008 об 09:00. (а.с.22).
Згідно до пп.2 п.7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у раз недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки.
У відповідності до ст. 26 Закону "Про електроенергетику", споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. За умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.
Таким чином, споживачі електроенергії зобов'язані додержуватися вимог договору про постачання електроенергії, а саме оплачувати її вартість виключно грошовими коштами та нести відповідальність за порушення договору та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України N 28 від 31.07.96 року (в редакції постанови НКРЕ України N 910 від 17.10.2005 р.).
У зв'язку з порушеннями вказаних норм, електропостачання на об'єкти споживача - насосні станції 1,2 підйому с.Ізобільне, було припинено.
Відповідно ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.91 р. N 1789-XII прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням, законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про прокуратуру" письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Відповідно до ст. 25 вказаного Закону у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Прокуратура не підмінює органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність. У даному випаду між позивачем та та споживачем існують договірни відпосини. Дії позивача щодо припинення постачання електроенергії були здійснені відповідно до умов договору. Суд вважає, що внесення відповідного припису є втручання у господарську діяльність позивача та споживача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прокурор міста Алушти не мав правових підстав для винесення припису від 08.12.2008 №исх5528 відносно Алуштинського РЕС ВАТ «Крименерго».
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Прокурора м.Алушта від 08.12.2008 №исх5528 про усунення порушень закону.
3. Стягнути на користь відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034 м.Сімферополь, вул.Київська, 74/6) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 70 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня проголошення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Цикуренко А.С.