Ухвала
Іменем України
21.05.2009 Справа № 2-27/2295-2007А/5002
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Дугаренко О.В.,
Дадінська Т.В.,
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
представника позивача: Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Алушти" - Банах Тетяни Василівни, довіреність № 725/01-07 від 07.05.2009;
представника відповідача: Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим - Бисикало Тетяни Анатоліївни, довіреність №2222/9/10 від 19.10.2008;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 01.12.08 у справі № 2-27/2295-2007А,
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Алушти" (вул. Партизанська, 41, Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 22а, Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2008 року (суддя Воронцова Н.В.) у справі №2-27/2295-2007А частково задоволено позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Алушти" до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим про скасування податкових повідомлень-рішень.
Суд скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №0000012400/0 від 14.07.2006, №0000012400/2 від 01.11.2006, №0000012400/3 від 10.01.2007 - за встановлені порушення підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосований штраф на суму 93525,60грн., скасував податкові повідомлення-рішення №0001262301/0 від 14.07.2006, №0001262301/1 від 15.08.2006, №0001262301/2 від 01.11.2006 за порушення вимог Закону України "Про прибуток підприємств" - донараховано 519750,00грн. (основний платіж - 271700,00грн., штрафні санкції - 248050,00грн.), частково скасував у сумі 50120,48грн. податкові повідомлення-рішення №0001312301/0 від 14.07.2006, №0001312301/1 від 15.08.2006, №0001312301/2 від 01.11.2006 за порушення пункту 12.1.12 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - застосовані штрафні санкції у розмірі 52963,28грн., частково скасував у сумі 50120,48грн. податкові повідомлення-рішення №0001272301/0 від 14.07.2006, №0001272301/1 від 15.08.2006, №0001272301/2 від 01.11.2006 за встановлені порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" донараховано 280578,00грн. (основний платіж - 187052,00грн., штрафні санкції - 93526,00грн.).
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Алушти" 03,40грн. судового збору.
Суд повернув з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Алушти" 81,60грн. судового збору.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Лядової Т.Р., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Дугаренко О.В.
У судовому засіданні 12.05.2009 року в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено перерву на 21.05.2009 року.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0001312301/0 від 14.07.2006, №0001312301/1 від 15.08.2006, №0001312301/2 від 01.11.2006 - за порушення підпункту 12.1.12. статті 12 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" - застосовані штрафні санкції в розмірі - 52963,28грн., №0001262301/0 від 14.07.2006, №0001262301/1 від 15.08.2006, №0001262301/2 від 01.11.2006, - за порушення вимог Закону України "Про прибуток підприємств" - донараховано 519750,00грн. (основний платіж - 271700,00грн., штрафні санкції - 248050,00грн.), №0001272301/0 від 14.07.2006, №0001272301/1 від 15.08.2006, №0001272301/2 від 01.11.2006, - за встановлені порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" - донараховано 280578,00грн. (основний платіж - 187052,00грн., штрафні санкції - 93526,00грн.), №0000012400/0 від 14.07.2006, №0000012400/1 від 15.08.2006, №0000012400/2 від 01.11.2006, - штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що при винесені рішень податкових повідомлень-рішень №0001312301/0 та №0001272301/0 не урахуванням відповідачем сплати в встановленому порядку погодженої суми; повідомлення-рішення №0001262301/0 - донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій було проведено в порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", повідомлення - рішення №000012400/0 - застосування штрафних санкцій, не відповідають вимогам Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та вимогам Положення про проведення перевірок стану зберігання активів платників податків, що знаходяться в податковій заставі, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 20.09.2004 за №544.
13.03.2007 до господарського суду Автономної Республіки Крим від позивача надійшла заява про додаткові позовні вимоги, щодо визнання нечинними податкові повідомлення - рішення №0001312301/3 від 10.01.2007, №0001262301/3 від 10.01.2007, №0001272301/3 від 10.01.2007.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2007 провадження у справі було зупинено та призначено судово - бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено товариству з обмеженою відповідальністю "Кримське експертне бюро" (місто Сімферополь, вулиця К. Маркса, 44).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2008 провадження у справі було поновлено.
24.11.2008 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просив визнати частково нечинними податкові повідомлення - рішення №0001272301/0 від 14.07.2006, №0001272301/1 від 15.08.2006, №0001272301/2 від 01.11.2006, №0001272301/2 від 10.01.2007 - за встановлені порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" - донараховано 280578,00грн. (основний платіж - 187052,00грн., штрафні санкції - 93526,00грн.), в сумі 239604,70грн.;
№0001312301/0 від 14.07.2006, №0001312301/1 від 15.08.2006, №0001312301/2 від 01.11.2006, №0001312301/3 від 10.01.2007 - за порушення підпункту 12.1.12. статті 12 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" - застосовані штрафні санкції в розмірі - 52963,28грн., в сумі 50120,48грн., за мотивами часткового погодження та сплати погодженої суми.
01.12.2008 позивач просив також визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000012400/0 від 14.07.2006, №0000012400/1 від 15.08.2006, №0000012400/2 від 01.11.2006, - штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, та №0001262301/0 від 14.07.2006, №0001262301/1 від 15.08.2006, №0001262301/2 від 01.11.2006, - за порушення вимог Закону України "Про прибуток підприємств" - донараховано 519750,00грн. (основний платіж - 271700,00грн., штрафні санкції - 248050,00грн.).
01.12.2008 р., позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000012400/0 від 14.07.2006, №0000012400/1 від 15.08.2006, №0000012400/2 від 01.11.2006, - штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, та №0001262301/0 від 14.07.2006, №0001262301/1 від 15.08.2006, №0001262301/2 від 01.11.2006, - за порушення вимог Закону України "Про прибуток підприємств" - донараховано 519750,00грн. (основний платіж - 271700,00грн., штрафні санкції - 248050,00грн.).
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи та було встановлено судом першої інстанції, Алуштинський ВПВКГ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку, штампи, підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у рамках майна, яке йому належить. Основним видом господарської діяльності Алуштинського ВПВКГ є надання послуг населенню, пов'язаних з водопостачанням та водовідведенням.
На підставі направлення №299/23 від 18.05.2006, що видано Державною податковою інспекцією в місті Алушті, головним державним податковим ревізором-інспектором Єпіфановою Н.В., головним державним податковим ревізором-інспектором Єрохіною Н.А., завідуючою сектором перевірок відшкодування ПДВ відділу контрольно-перевірочної роботи Державної податкової інспекції в місті Алушті Москвітіною К.В., головним державним податковим ревізором-інспектором Черкасе Л.О., на підставі статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до листа державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №958/7/23-602/2 від 01.02.2007, проведена виїзна планова комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства міста Алушти", вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 31.12.2005, відповідно до затвердженого плану перевірки.
Дана перевірка проводилась в період з 18.05.2006 по 21.06.2006.
Отже, за результатами перевірки було складено акт №963/23/03348028 від 06.07.2006.
Так, за результатами проведеної перевірки були встановлені порушення вимог чинного законодавства, зокрема:
- правильність нарахування податку на прибуток: за результатами перевірки донараховано податку на прибуток за 2004 - 224,4тис.грн., за 2005-47,Зтис.грн.; зменшено від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 751,7тис.грн - 1 квартал 2005, на 26,8тис.грн. - за 1-ше півріччя 2005, на 153,2тис.грн. - за 2005-відповідальність за дійсне порушення передбаченого підпунктом 12.1.1. статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";
- донараховано податку на додану вартість за липень 2004 - 32704грн, за листопад 2004 - 49856грн., за грудень 2004 - 19871грн., за липень 2005 -162грн., серпень 2005 - 24758грн., жовтень 2005 - 5226грн., листопад 2005 - 54475грн. - чим порушено вимоги підпунктів 7.2.1, 7.2.6, 7.4.5, 7.4. пункту 11.11 статті 11 Закону України "Про додану вартість".
Таким чином, на підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесено наступні податкові повідомлення - рішення №0001312301/0 від 14.07.2006 - за порушення пункту 12.1.12. статті 12 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" - застосовані штрафні санкції в розмірі - 52963,28грн., №0001262301/0 від 14.07.2006 - за порушення вимог Закону України "Про прибуток підприємств" - донараховано 519750,00грн. (основний платіж - 271700,00грн., штрафні санкції - 248050,00грн.), №0001272301/0 від 14.07.2006 - за встановлені порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" - донараховано 280578,00грн. (основний платіж - 187052,00грн., штрафні санкції - 93526,00грн.) №0000012400/0 від 14.07.2006 - за встановлені порушення вимог статті 17 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі.
За даних обставин, не погодившись з вказаним, позивач звернувся з первинною скаргою (№3208 від 01.11.2006) до відповідача у справі.
Рішенням відповідача від 14.08.2006 №3528/10/23 у задоволенні первинної скарги було відмовлено.
Крім того, було винесено податкові повідомлення - рішення №0001312301/1 від 15.08.2006, №0001262301/1 від 15.08.2006, №0001272301/1 від 15.08.2006, №0000012400/1 від 15.08.2006.
Також, не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою вих. №2127 від 23.08.2006 до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим.
Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 24.10.2006 №2355/10/25-007 у задоволенні повторної скарги було відмовлено.
Крім того, було винесено податкові повідомлення - рішення №0001312301/2 від 01.11.2006, №0001262301/2 від 01.11.2006, №0001272301/2 від 01.11.2006, №0000012400/2 від 01.11.2006.
Позивач, не погодившись з вказаним, звернувся з повторною скаргою №10723/6 від 07.11.2006 до Державної податкової адміністрації України.
Державна податкова адміністрація України рішенням про результати розгляду повторної скарги від 29.12.2006 №14858/6/25-0515 у задоволенні скарги відмовила.
Більше того, було винесено податкові повідомлення - рішення №0001312301/3 від 10.01.2007, №0001262301/3 від 10.01.2007, №0001272301/3 від 10.01.2007, №0000012400/3 від 10.01.2007.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги, з урахуванням останніх уточнень позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Щодо, скасування податкових повідомлень - рішень №0000012400/0 від 14.07.2006, №0000012400/2 від 01.11.2006, №0000012400/3 від 10.01.2007 - за встановлені порушення підпункту 17.1.8. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосований штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, суд першої інстанції зазначив наступне.
Згідно з змістом дійсного повідомлення - рішення, воно було винесено на підставі акту перевірки №963/23/03348028 від 06.07.2006.
Однак, як вбачається зі змісту вищевказаного акту перевірки, ні в якому розділі (пункті), не вказується про наявність порушення підпункту 17.1.8. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", щодо самостійного відчуження з боку позивача, активів, що перебувають в податковій заставі. Відповідно до абзацу 2 пункту 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №925/11205 від 25.08.2005, акт перевірки є службовим документом, який стверджує факт проведення певної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності та носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного певного законодавства суб'єктом господарювання.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вказане належним чином зроблено не було, додаток до акту перевірки, доказів отримання позивачем такого додатку, або інших доказів наявності такого порушення з боку позивача, суду не представлені.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення - рішення №0000012400/0 від 14.07.2006, №0000012400/2 від 01.11.2006, №0000012400/3 від 10.01.2007, відповідно до яких, на позивача за встановлені порушення підпункту 17.1.8. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" накладався штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, відповідачем було прийнято неправомірно.
Що стосується скасування податкових повідомлень - рішень №0001312301/0 від 14.07.2006, №0001262301/0 від 14.07.2006, №0001272301/0 від 14.07.2006, №0001312301/1 від 15.08.2006, №0001262301/1 від 15.08.2006, №0001272301/1 від 15.08.2006, №0001312301/2 від 01.11.2006, №0001262301/2 від 01.11.2006, №0001272301/2 від 01.11.2006, №0001312301/3 від 10.01.2007, №0001262301/3 від 10.01.2007, №0001272301/3 від 10.01.2007, суд першої інстанції зазначив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що донарахування податків та застосування штрафних санкцій з боку Державної податкової інспекції в місті Алушті, обґрунтовується порушеннями вимог чинного законодавства з боку позивача, які відображені в пунктах 2, 3 акту перевірки та наступним: на думку відповідача, в порушення вимог Порядку складення декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143 та пункту 4.1. статті 4, підпункту 12.1.1, пункту 12.1.2. пункту 12.1. статті 12, пункту 5.1., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, підпункту 5.4.8. пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було до складу валового доходу включено не в повному обсязі сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України так й за її межами, а також віднесення до валових витрат непідтверджених витрат, що привело до заниження показників доходів позивача, а відповідно було донараховано податкове зобов'язання та застосовані штрафні санкції; щодо застосування штрафних санкцій у відповідності з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", то на думку відповідача, позивачем невірно визначена дата виникнення податкових зобов'язань, що привело до заниження податкових зобов'язань, також на думку відповідача з боку позивача було встановлення завищення податкового кредиту, а відповідно, донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій.
Однак, суд першої інстанції вказав, що з висновком відповідача не можна погодитися з наступних підстав.
Для повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також виниклих питань, які потребують спеціальних знань, було вирішено призначити у справі судово - бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено товариству з обмеженою відповідальністю "Кримське експертне бюро" (місто Сімферополь, вулиця К. Маркса, 44).
Судово-бухгалтерська експертиза була проведена експертом лабораторії судово-економічних досліджень Філенко А.С., яка має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю "11.1.- Дослідження документів бухгалтерського обліку та звітності", "11.2.- Дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій", "11.3.-Дослідження документів фінансово-кредитних операцій", стаж експертної роботи з 2001, свідоцтво №61.
Так, при проведенні експертизи було застосовані наступні методи документальної перевірки і співставлення: - перевірка на вірність арифметичних підсумків та виведених результатів; перевірка на відповідність ведення бухгалтерського та податкового обліку вимогам законодавчих і нормативних актів; - перевірка відповідності первинних документів журналам - ордерам, головної книзі та податкової звітності; - перевірка відповідності ведення бухгалтерського і податного обліку. Як було наведено раніше, висновок №62/07 судово - економічної експертизи було складено експертом Філенко А. С, яка має відповідну кваліфікацію, з урахуванням викладеного, у суду першої інстанції не було підстав не довіряти вказаному висновку судово -економічної експертизи.
А отже, заперечення відповідача, щодо висновку судово-бухгалтерської експертизи, не було прийнято судом першої інстанції до уваги.
Так, відповідно до висновку №62/07 судово - економічної експертизи пунктів 2. 3 висновків, викладених в акті перевірки Державної податкової інспекції в місті Алушті №963/23/03348028 від 06.07.2006 первинним бухгалтерськими документами позивача у справі не підтверджуються.
Згідно з висновком №62/07 судово - економічної експертизи від 04.02.2008, пункти 2, 3 висновків, викладених в акті перевірки Державної податкової інспекції в місті Алушті №963/23/03348028 від 06.07.2006 первісними бухгалтерськими документами позивача у справі не підтверджуються, а саме:
З матеріалів справи вбачається, що на підставі пункту 2 висновків акту перевірки у відношенні позивача було донараховано податок на прибуток за 2004 у сумі 224,4 тис. грн., за 2005 в сумі 47,3 тис. грн., зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 751,7 тис. грн. за 1 квартал 2005, на 26,8 тис. грн. за 1 півріччя 2005, на 153,2 тис. грн. за 2005.
Відповідно до підпункту 12.1.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено, що платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості).
Але, на підставі проведеного дослідження документів первинного бухгалтерського і податкового обліку, експертом Філенко А.С., та судом першої інстанції встановлено, що у визначених валових доходах підприємства порушень не встановлено, оскільки вони цілком відповідають регістрам бухгалтерського обліку. Розбіжності з актом перевірки склали: валових доходів за 9 місяців 2004 на суму 156,4 тис. грн., за 2004 на 1263,9 тис. грн.
При проведені судово-бухгалтерської експертизи встановлено розбіжності між змістом наданих первинних документів з актом перевірки по валових доходам за 3 місяці 2005 на суму 1412,8 тис. грн., за перше півріччя 2005 на 497,0 тис. грн., за 9 місяців 2005 на 497,0 тис. грн.
Судом першої інстанції було також встановлено, що у визначених валових витратах підприємства порушень не встановлено, оскільки вони цілком відповідають регістрам бухгалтерського обліку, розбіжності з актом перевірки по визначенню валових витрат склали за 9 місяців 2004 на 245,8 тис. грн., за 2004 на 294,1 тис. грн.. за 1 квартал 2005 на 1,5 тис. грн., за перше півріччя 2005 на 26,8 тис. грн., за 9 місяців 2005 на 62.2 тис. грн., за 2005 на 79,2 тис. грн., тобто приведені в акті перевірки докази та зроблені висновки не відповідають первісним бухгалтерським і податковим документам позивача у справі.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що за 2005 позивачем отримано збитки в сумі 1154,6 тис. грн.. у тому числі від основної діяльності 2152,3 тис. грн., інші доходи склали 997,7 тис. грн. Збиток від основної діяльності розділяється на збитки від водопостачання в сумі 1596,2 тис. грн. та каналізації 556,1 тис. грн. Збитки отримані в зв'язку зі збільшенням витрат на матеріали, які були використані на капітальний ремонт, збільшення операційних витрат, списання безнадійної заборгованості та сплату штрафних санкцій.
Позивач має дебіторську і кредиторську заборгованість відповідно 847288,61 грн. та 582936.36 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що наявність збитків у позивача за період з 2004 по 2005 пов'язано з сезонним характером робіт та збільшення попиту на водопостачання в курортний період.
Згідно з пунктом 3.1. статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування - є прибуток, який визначається шляхам зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Так, виходячи з того факту, що за 2005 позивачем отримано збитки в сумі 1154,6 тис. грн.. у тому числі від основної діяльності 2152,3 тис. грн., інші доходи склали 997,7 тис. грн. Збиток від основної діяльності розділяється на збитки від водопостачання в сумі 1596,2 тис. грн. та каналізації 556,1 тис. грн., то він не мав визначеного пунктом 3.1. статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єкту оподаткування, то і відсутнє податкове зобов'язання позивача, щодо сплати податку на прибуток підприємства та штрафних санкцій.
Однак, як вбачається з останніх уточнень позивача, він частково погодив та сплатив певну суму нарахованого податкового зобов'язання (40973,29грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №000127301/0 та 2842,80грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0001312301/0), за таких обставин, суд першої інстанції не вважає за необхідне виходити за межи позовних вимог позивача, та задовольняє позовні вимоги позивача з урахуванням останніх уточнень, а саме скасовує частково у сумі 50120,48грн. податкові повідомлення - рішення №0001312301/0 від 14.07.2006, №0001312301/1 від 15.08.2006, №0001312301/2 від 01.11.2006, - за порушення підпункту 12.1.12. статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - застосовані штрафні санкції в розмірі - 52963,28грн., та скасовує податкові повідомлення - рішення №0001262301/0 від 14.07.2006, №0001262301/1 від 15.08.2006, №0001262301/2 від 01.11.2006, - за порушення вимог Закону України "Про прибуток підприємств" - донараховано 519750,00грн. (основний платіж - 271700,00грн., штрафні санкції - 248050,00грн.).
Що стосується податкових повідомлень-рішень №0001272301/0 від 14.07.2006, №0001272301/1 від 15.08.2006, №0001272301/2 від 01.11.2006, - за встановлені порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" - донараховано 280578,00грн. (основний платіж - 187052,00грн., штрафні санкції - 93526,00грн.), суд першої інстанції зазначив наступне.
Згідно з пунктом 3 акту перевірки у відношенні позивача було донараховано податок на додану вартість за липень 2004 в сумі 32704,00грн., за листопад 2004 в сумі 49856,00грн., за грудень 2004 в сумі 19871,00грн., за липень 2005 в сумі 162,00грн., за серпень 2005 в сумі 24758,00грн., за жовтень 2005 в сумі 5226,00грн., за листопад 2005 в сумі 54475,00грн.
Експертом було досліджено первинні документи, платіжні доручення, касові документи, щомісячні розрахунки з абонентами, щомісячні зведення відомостей по видам послуг, звітам, щомісячні нарахування плати, журнали - ордери по бухгалтерським рахункам №№ 301,311,3111, 3112, прибуткові касові ордери, реєстри по сплаченим сумам, рахунки.
Так, в результаті дослідження податкових зобов'язань позивача за період 2004 - 2005 за його первинними документами бухгалтерського і податкового обліку розбіжності з актом перевірки склали в бік зменшення 159940,00грн.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
У відповідності з підпунктом 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту пункт 7.5. регламентує, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Так, при дослідженні первинних документів позивача, встановлено, що усі податкові накладні які включені до складу податкового кредиту, відповідають Книгам придбання товарів (робіт, послуг) оформленні у відповідності до вимог підпунктів 7.2.1., 7.2.6. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Отже, як вбачається з акту перевірки та пояснень відповідача, донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій до позивача обумовлено завищенням податкового кредиту з боку позивача, із-за відсутності податкових накладних у грудні 2004 у сумі 2625,00грн. (ПДВ 525,00грн.) та у липні 2005 у сумі 810,00грн. (ПДВ 162,00грн.) та із-за подвійного обліку податкових накладних №160 від 07.11.2004 від ПМК 238 на суму 136890,00грн. (ПДВ 22815,00грн.), №73 від 30.06.2005 на 10002,00грн. (ПДВ 1667,00грн.), №54 від 03.07.2005 на суму 11658,24грн. (ПДВ 1943,04грн.) по ПП "Екотон".
Однак, судом першої інстанції було встановлено, що наявні та включені до складу податкового кредиту правомірно. При дослідженні первісних документів позивача встановлено, що подвійне включення податкових накладних мало тільки у випадку податкової накладної №54 від 03.07.2005 на суму 11658,24грн. (ПДВ 1943,04грн.) по ПП "Екотон".
Так, як вбачається з останніх уточнень позивача, дійсну суму він визнав та на момент винесення постанови суду вона була вже перерахована відповідачу.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача, щодо скасування частково у сумі 50120,48грн. податкових повідомлень-рішень №0001272301/0 від 14.07.2006, №0001272301/1 від 15.08.2006, №0001272301/2 від 01.11.2006, - за встановлені порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" - донараховано 280578,00грн. (основний платіж - 187052,00грн., штрафні санкції - 93526,00грн.) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів правомірності винесення спірних податкових повідомлень - рішень на підставі первинних документів позивача, відповідачем суду не надано.
Отже, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 01.12.08 у справі № 2-27/2295-2007А було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 01.12.08 у справі № 2-27/2295-2007А підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2.Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 01.12.08 у справі № 2-27/2295-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді О.В.Дугаренко Т.В. Дадінська