8.2.3
Іменем України
03 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1140/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Тихонова І.В.,
при секретарі: Захаровій Ю.О.,
в присутності представників сторін:
від позивача: Вінару К.В., Семикоз С.М.,
від відповідача: Птіцина В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника у розмірі 120 112,00 грн.,
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника у розмірі 120 112,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне.
Державного підприємства "Луганськвугілля" зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради від 09.04.2003 за реєстраційним № 1 382 120 0000 000520. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 09.04.2003 з присвоєнням ідентифікаційного коду № 32473323, про що видана довідка №286077 та взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 30.01.2013, про що видана довідка № 8/18-212.
Станом на 31.01.2014 за відповідачем лічиться податковий борг з податку на додану вартість в сумі 120 112, 00 грн., який виник з нарахованих, але не сплачених податкових зобов'язань, згідно декларації з ПДВ за грудень 2013 від 17.01.2014 в сумі 120 112, 00 грн., а також у зв'язку з порушенням відповідачем норм Податкового кодексу України.
З метою погашення податкового боргу, у відповідості до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 №2181 -ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 30.07.2003 №1/16 та другу податкову вимогу від 05.09.2003 №2/22. Враховуючи наявність податкового боргу, рухоме майно і майнові права відповідача були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом від 05.04.2011 № 30936146 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеному у позові, просили стягнути кошти з Державного підприємства "Луганськвугілля" з рахунків у банках, обслуговуючих платника в рахунок сплати податкового боргу з ПДВ у розмірі 120 112,00 грн.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення суми податкового боргу на загальну суму 120 112,00 грн. визнав у повному обсязі, про що надав письмовий відзив. На підставі викладеного у відзиві також просив встановити порядок виконання постанови згідно графіку, а саме шляхом встановлення розстрочення терміну виконання погашення заборгованості на 60 календарних місяців: з березня 2014 по січень 2019 включно рівними частинами щомісячно в сумі 2001,87 грн., у лютому 2019 року у сумі 2001,67 грн.
Представники позивача в судовому засіданні не заперечували проти задоволення заяви відповідача щодо встановлення порядку та способу виконання рішення згідно наданого графіку, про що надали письмову заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач -державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року про що зроблено запис 09 квітня 2003 у журналі обліку реєстраційних справ за № 1 382 120 0000 000520, відповідно до довідки з головного управління статистики у Луганській області має правовий статус юридична особа, знаходиться на обліку як платник податків в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську з 30.01.2013 за № 8/18-212 та зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 16033049 серія Н В № 152944 (а.с.8-10,28).
За відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість перед бюджетом на загальну суму 120 112,00 грн. Сума податкового боргу з податку на додану вартість складається із суми заборгованості за основним платежем в розмірі 120 112,00 грн. та підтверджується податковою декларацією за грудень від 17.01.2014. Сума заборгованості також підтверджується актом № 11-11 від 31.01.2014 та довідкою щодо розрахунків з бюджетом станом на 01.01.2014 (а.с.23,26).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із ст.14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 120 112, 00 грн., який виник за відповідачем через не сплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень від 17.01.2014, що також підтверджується актом № 11-11 від 31.01.2014 та довідкою щодо розрахунків з бюджетом станом на 31.01.2014 (а.с.23,26).
Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 120 112,00 грн.
Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем винисено відносно відповідача першу податкову вимогу від 30 липня 2003 року № 1/16, яку отримано відповідачем особисто 31.07.2003, що підтверджено підписом уповноаженої особи відповідача на корінці першої податкової вимоги (а.с.16).
Позивачем винисено відносно відповідача другу податкову вимогу від 05 вересня 2003 року № 2/22, яку отримано відповідачем особисто у вересні 2003, що підтверджено підписом уповноаженої особи відповідача на корінці другої податкової вимоги (а.с.17).
Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).
Також відповідно до витягу з реєстру в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 05.04.2011 № 30936146 активи відповідача були передані у податкову заставу.(а.с.18).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.
Приймаючи до уваги те, що станом на дату розгляду та вирішення позову державне підприємство «Луганськвугілля» у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 120 112,00 грн. не сплатило та під час розгляду справи визнало зазанчену суму заборгованості, уточнені позовні вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з рахунків обслуговуючих такого платника, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає за можливе задовольнити вимогу відповідача про розстрочення сплати податкового боргу з огляду на таке.
Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Враховуючи матеріальні інтереси сторін, зважаючи на важке фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на три роки, шляхом сплати боргу щомісячно на 60 календарних місяців, а саме: з березня 2014 по січень 2019 включно рівними частинами щомісячно в сумі 2001,87 грн., у лютому 2019 року у сумі 2001,67 грн.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника у розмірі 120 112,00 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути кошти з державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323, місцезнаходження: 91022, Україна, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1В) з рахунків у банках, обслуговуючих платника в рахунок сплати податкового боргу з ПДВ у розмірі 120 112,00 грн. (сто двадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок) на р/р 311110297002 відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач УДКСУ у м. Луганську і.к. 37991503.
Встановити порядок та спосіб виконання постанови суду шляхом сплати податкового боргу рівними частинами починаючи з березня 2014 по січень 2019 включно рівними частинами щомісячно в сумі 2001,87 грн., у лютому 2019 року у сумі 2001,67 грн., згідно графіку рострочення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 07 березня 2014 року.
Суддя І.В.Тихонов