Справа: № 826/10898/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
27 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
при секретарі: Тур В. В.
за участю представників позивача Сивка О. Ю., Кошечкіна О. І., Беленок І. О., представника відповідача Колодяжної Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 р. № 0003592220 та № 0003602220, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 року № 0003592220 та № 0003602220.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 13.04.2004 року (індивідуальний податковий номер - 327718026536), номер свідоцтва платника ПДВ - 35619171, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Відповідно до постанови слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві від 18.04.2013 року про призначення позапланової перевірки по кримінальному провадженню № 12012110000000565 за ознаками кримінального правопорушення ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України, наказу від 21.05.2013 року № 1072 щодо проведення позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку від 22.05.2013 року № 1125, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Віндстейт». За наслідками перевірки було складено акт від 04.06.2013 року № 1/22-221-32771803. (т.1 а.с.57-71, 85-86, 119-121)
Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено, що в липні та серпні 2012 року позивачем придбано у ТОВ «Віндстейт» послуги на загальну суму 124 555,00грн., у тому числі ПДВ - 24 911,00грн. на підставі договорів підряду № 19/04-12 від 19.04.2012 року, № 18/04-12 від 18.04.2012 року, № 26/06-12 від 26.06.2012 року та № 02/07-12 від 02.07.2012 року.
При проведенні перевірки відповідачем був використаний акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.02.2013 року № 718/22-8/37884410 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віндстейт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 року по 31.12.2012 року, згідно якого встановлено, що ТОВ «Віндстейт» є «транзитером» і існує можливість того, що податковий кредит був сформований для «вигодонабувачів» та відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ «Віндстейт» по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників у березні-серпні 2012 року та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємства-покупцям в розумінні ст.ст.22, 185 Податкового кодексу України. Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Перевіряючі ДПІ у Печерському районі м. Києва прийшли до висновку, що правочини укладені ТОВ «Віндстейт» з підприємствами покупцями здійсненні без мети настання реальних наслідків та відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за квітень-серпень 2012 року зменшено до 0 грн. (т.1 а.с.122-135)
Відповідачем у висновках акту перевірки позивача зазначено, що перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку позивачем, а саме:
п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 26 157,00 грн. за 3 квартал 2012 року;
п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 24 911,00 грн., в т.ч. за липень 2012 року 10 616,00 грн. та за серпень 2012 року в сумі 14 295,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.06.2013 року № 0003592220 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 31 139,00 грн. з якої основний платіж 24 911,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6 228,00 грн. та № 0003602220 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 32 696,00 грн. з якої основний платіж 26 157,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6 539,00 грн. (т.1 а.с.10-11).
Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Віндстейт» (Підрядник) укладені договори на виконання підрядних робіт:
№ 18/04-12 від 18.04.2012 року, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи технічне обслуговування силового обладнання в дитячих навчальних закладах управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, згідно погодженої кошторисної документації. Договірна ціна робіт складає 30 396,00грн. у т.ч. ПДВ 5 066,00грн. (т.1 а.с.12-14);
№ 19/04-12 від 19.04.2012 року, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи технічне обслуговування силового обладнання в школах Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, згідно погодженої кошторисної документації. Договірна ціна робіт складає 33 300,00грн. у т.ч. ПДВ 5 550,00грн. (т.1 а.с.22-24);
№ 26/06-12 від 26.06.2012 року, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи технічне обслуговування внутрішньої тепломережі (теплолічильники) в закладах освіти Дніпровського району в місті Києві. Договірна ціна робіт складає 45 360,00грн. у т.ч. ПДВ 7 560,00грн. (т.1 а.с.32-34);
№ 02/07-12 від 02.07.2012 року, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи повірка вузлів обліку теплової енергії в закладах освіти Дніпровського району в місті Києві. Договірна ціна робіт складає 40 410,00грн. у т.ч. ПДВ 6 735,00грн. (т.1 а.с.40-42)
Умови вищевказаних договорів є аналогічними. Так відповідно до п.3.1 вказаних договорів, вони набувають чинності з моменту підписання і діють до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань. Згідно п.4.1 договорів, замовник до початку робіт перераховує підряднику на його поточний рахунок грошові кошти в розмірі 100%. Підрядник виконує роботи у відповідності із проектною документацією, будівельними нормами та правилами. (п.5.1 договорів) В п.6.1 договорів зазначено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється Підрядником та Замовником шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт уповноваженими представниками сторін з урахуванням умов передбачених цими договорами.
Договори підписані директорами ТОВ «Енергосервіс» і ТОВ «Віндстейт» та скріплені печатками.
На виконання умов договорів сторонами підписані:
по договору № 18/04-12 від 18.04.2012 року договірна ціна, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, локальний кошторис № 2-1-1 в поточних цінах станом на 18.04.2012 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2012 року за формою КБ-3 за технічне обслуговування силового обладнання, апаратура низьковольтна електрична, в дитячих навчальних закладах Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на загальну суму 30 396,00грн. у т.ч. ПДВ 5 066,00грн.; акт № 01 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року з переліком найменування робіт та витрат на загальну суму 30 396,00грн. (т.1 а.с.15-20) Підприємством контрагентом ТОВ «Віндстейт» позивачу виписана податкова накладна № 586 від 26.07.2012 року на технічне обслуговування силового обладнання на загальну суму 30 396,00грн. у т.ч. ПДВ 5 066,00грн. (т.1 а.с.21, т.2 а.с.93-99);
по договору № 19/04-12 від 19.04.2012 року договірна ціна, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, локальний кошторис № 2-1-1 в поточних цінах станом на 19.04.2012 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2012 року за формою КБ-3 за технічне обслуговування силового обладнання в школах Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на загальну суму 33 300,00грн. у т.ч. ПДВ 5 550,00грн.; акт № 01 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року з переліком найменування робіт та витрат на загальну суму 33 300,00грн. (т.1 а.с.25-30) Підприємством контрагентом ТОВ «Віндстейт» позивачу виписана податкова накладна № 612 від 27.07.2012 року на технічне обслуговування силового обладнання на загальну суму 33 300,00грн. у т.ч. ПДВ 5 550,00грн. (т.1 а.с.31, т.2 а.с.100-106);
по договору № 26/06-12 від 26.06.2012 року акт № 01 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012 року за технічне обслуговування внутрішньої тепломережі (теплолічильники) в закладах освіти Дніпровського району у місті Києві на загальну суму 45 360,00грн. у т.ч. ПДВ 7 560,00грн., з переліком закладів освіти, в якому зазначено назва закладу, кількість та адреса. (т.1 а.с.35-38) Підприємством контрагентом ТОВ «Віндстейт» позивачу виписана податкова накладна № 462 від 21.08.2012 року на технічне обслуговування внутрішньої тепломережі на загальну суму 45 360,00грн. у т.ч. ПДВ 7 560,00грн. (т.1 а.с.39);
по договору № 02/07-12 від 02.07.2012 року договірні ціни, зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва, локальні кошториси № 2-1-1 в поточних цінах станом на 02.07.2012 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за серпень 2012 року за формою КБ-3 за послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (послуги з повірки вузлів обліку теплової енергії) на загальну суму 33 093,60грн. у т.ч. ПДВ 5 515,60грн.; акт № 01 від 31.08.2012 року приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року з переліком найменування робіт, витрат та адреси об'єктів на загальну суму 33 093,60грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за серпень 2012 року за формою КБ-3 за налагоджувальні роботи на загальну суму 7 316,40грн. у т.ч. ПДВ 1 219,40грн.; акт № 02 від 31.08.2012 року приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року з переліком найменування робіт, витрат та адреси об'єктів на загальну суму 7 316,40грн. Також підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт по договору № 02/07-12 від 02.07.2012 року за серпень 2012 року в якому зазначено, що у серпні 2012 року всього виконано робіт на суму 40 410,00грн. у т.ч. ПДВ 6 735,00грн. (т.1 а.с.43-55) Підприємством контрагентом ТОВ «Віндстейт» позивачу виписана податкова накладна № 722 від 31.08.2012 року на повірку вузлів обліку теплової енергії на загальну суму 40 410,00грн. у т.ч. ПДВ 6 735,00грн. (т.1 а.с.56, т.2 а.с.79-92)
Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за підрядні роботи проводилися у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення: № 239 від 06.08.2012 року на суму 30396,00грн. оплата згідно договору № 18/04-12 від 18.04.2012 року, № 240 від 07.08.2012 року на суму 33 300,00грн. оплата згідно договору № 19/04-12 від 19.04.2012 року, № 270 від 21.08.2012 року на суму 45 360,00грн. оплата згідно договору № 26/06-12 від 26.06.2012 року, № 286 від 31.08.2012 року на суму 40 410,00грн. оплата згідно договору № 02/07-12 від 02.07.2012 року. (т.2 а.с.43-46)
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно пп. а п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п.200.1., п.200.3. ст.200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі?здійснення?господарської операції, установлення спеціальної правосуб'єктності? учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Так судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення було зроблено висновок, що послуги по виконанню будівельних робіт отримані від ТОВ «Віндстейт» було реалізовано тертім особам, у зв'язку з чим позивачем отримано доход.
На підтвердження доводів суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявні копії договорів, за умовами яких позивач є виконавцем, укладених з управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державною адміністрацією № 90 від 26.06.2012 року на послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (послуги з повірки вузлів обліку теплової енергії), на виконання якого сторонами підписані довідка зведення витрат, договірні ціни на вказані послуги, зведені кошторисні розрахунки вартості, дефектні акти, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3.
Договір № 89 від 18.04.2012 року укладений з управлінням освіти Солом'янської районної в місті Києві державною адміністрацією на технічне обслуговування силового обладнання, апаратура низьковольтна електрична, в дитячих навчальних закладах, на виконання якого сторонами підписані договірні ціни на вказані послуги, зведені кошторисні розрахунки вартості, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3.
Договір № 88 від 26.06.2012 року укладений з управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державною адміністрацією на технічне обслуговування внутрішньої тепломережі (теплолічильники) в закладах освіти, на виконання якого сторонами підписані договірна ціна на вказані послуги, зведений кошторисний розрахунок вартості, локальний кошторис, акти приймання виконаних будівельних робіт за кожним об'єктом виконаних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 (т.1 а.с.163-250, т.2 а.с.1-17).
Позивачем на вказані послуги виписані податкові накладні замовникам за вказаними договорами. Оплата за договорами здійснювалася замовниками шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, про що свідчать банківські виписки які наявні в матеріалах справи. (т.2 а.с.18-23, 47-56)
Із складеної зазначеними сторонами договірної ціни вбачається, що вартість робіт за вказаними договорами є більшою, ніж становить за договорами позивача з ТОВ «Віндстейт».
Натомість, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції в наступному.
Акт приймання робіт за договором № 18/04/12 від 18.04.2012 р. підписаний у липні 2012 р. (податкові накладні від 26.07.2012 р., 27.07.2012 р.)
Акти приймання робіт від позивача безпосереднім замовником по цих же роботах на підставі договору № 89 від 18.04.2012 р. підписані в травні 2012 року (податкові накладні від 05.07.2012 р.).
Акт приймання робіт за договором № 26/06-12 від 26.06.2012 р. підписаний у серпні 2012 р. (податкова накладна від 21.08.2012 р.)
Акти приймання робіт від позивача безпосереднім замовником по цих же роботах на підставі договору № 88 від 26.06.2012 р. № 1/Т/7, № 2/Т/7, № 3/07, № 3/Т/7, № 4/Т/7, № 5/Т/7, № 6/Т/7, № 7/Т/7, № 8/Т/7, № 9/Т/7 підписані в липні 2012 року (податкові накладні від 16.08.2012 р., 30.08.2012 р.).
Таким чином, все вищезазначене дає підстави для висновку, що фактично управління освіти отримували від позивача виконані роботи раніше ніж ці роботи виконував позивачу контрагент.
В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити даний факт в межах правового поля.
Твердження позивача про те, що таким чином позивач «страхувався» аби уникнути розрахунку з контрагентом до надходження коштів від замовника, які позивач частково спрямовував на оплату послуг, колегією суддів не приймається з огляду на те, що згідно ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що дата передачі виконаних робіт є датою акта приймання - передачі робіт без будь-яких застережень.
Крім того, колегія суддів акцентує увагу, що доводи позивача спростовуються тим, що, наприклад, на підставі акту приймання робіт у липні 2012 року була виписана податкова накладна від 26.07.2012 року, натомість, оплата за виконані роботи позивачем на користь контрагента була здійснена 06.08.2012 року, тобто майже через два тижні.
Аналогічні обставини встановлені колегією суддів і щодо інших актів, що зазначені вище.
Підсумовуючи встановлені розбіжності, колегія суддів ставить під сумнів заінтересованість контрагента позивача (за умови реальності господарських операцій) у не підписанні актів виконаних робіт одразу після їх виконання, оскільки згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Досліджуючи договори між позивачем та контрагентом, колегію суддів встановлено, що вони укладені на умовах стовідсоткової передоплати до початку виконання робіт.
Таким чином, зі слів позивача випливає, що контрагент позивача не тільки приступив до виконання робіт без будь-якої передоплати, але і після їх виконання належним чином погодився не підписувати акти прийняття виконаних робіт до того часу доки у позивача не з'являться кошти на оплату, нехтуючи при цьому істотними умовами договору та позбавляючись добровільно можливості отримати до боргу за зобов'язанням відсотки від прострочення та нарахування на індекс інфляції.
Дані дії контрагента, за умови їх реального існування, суперечили б господарським цілям товариства у вигляді отримання прибутку від господарської діяльності.
Крім того, особливу увагу колегія суддів звертає на твердження представника позивача в судовому засіданні про відсутність обов'язку складення локального кошторису між підрядником та субпідрядником, оскільки такий обов'язок не передбачений діючим законодавством.
Натомість колегія суддів зазначає, що згідно з ч. ч. 1-3 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт; підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду; договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію; підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.
Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затвердженими наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (п. п. 3.3 Особливості узгодження договірних цін та розрахунків за обсяги виконаних робіт) встановлено, що договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати замовлення; договірна ціна входить до вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків; договірні ціни можуть встановлюватись твердими, динамічними та періодичними; вид договірної ціни встановлюється сторонами (замовник, підрядник) з урахуванням положень законодавства; тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, перелічених у п. п. 3.3.3.2 п. 3.3; приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні на початок будівництва, не уточнюється, крім випадків, наведених у пункті 3.3.3.2; періодичні договірні ціни встановлюються відкритими і мають елементи як динамічної, так і твердої договірних цін.
Відповідно до п. 2.2.1 Розділу 2 Правил визначення вартості будівництва (ДБН д 1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. (втратили чинність з 01.01.2014 р.), локальні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загальномайданчикових роботах на підставі обсягів, що визначилися при розробленні робочої документації (робочих креслень).
Таким чином локальний кошторис визначається як єдиний первинний документ, яким затверджується ціна виконаних робіт і не залежить від статусу виконавця робіт.
Отже твердження суду першої інстанції про те, що вартість робіт за вказаними договорами є більшою, ніж становить за договорами позивача з ТОВ «Віндстейт», вказує в першу чергу на те, що локальні кошториси, затверджені позивачем та замовником, не могли використовуватись у взаємовідносинах між позивачем та контрагентом з огляду на розбіжність у ціні.
Проте, суд першої інстанції не дослідив цю обставину.
Зважаючи на вищевикладене, протокольною ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.02.2014 року перенесено розгляд справи та зобов'язано відповідача надати детальний розрахунок по визначеним податковим зобов'язанням в розрізі виду податку та кожного договору окремо.
В судовому засіданні 27.02.2014 року представником відповідача витребувані документи не надано, що позбавило можливості колегію суддів виокремити податкові зобов'язання, які розраховані з тих відносин, за якими в матеріалах справи прослідковується відсутність реальності господарських відносин позивача з контрагентом.
Зважаючи на принцип розумності строку розгляду справи судом апеляційної інстанції та те, що відповідач є єдиним органом, який може надати витребувані докази, колегія суддів не може прийняти рішення про часткове скасування спірних повідомлень-рішень, за відсутності відповідного розрахунку з метою уникнення несправедливого обтяження позивача неправомірним податковим зобов'язанням, а тому, незважаючи на встановлені колегією суддів судом першої інстанції порушення при винесенні оскаржуваного рішення, та наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 р. № 0003592220 та № 0003602220 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
(Повний текст ухвали виготовлено 04.03.2014 року)
.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.