Ухвала
іменем україни
27 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Хопти С.Ф., Гулька Б.І., Луспеника Д.Д.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області про визнання протиправними рішень та скасування постанови про припинення щомісячної страхової виплати за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2013 року,
У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 8 червня 2012 року задоволене її позовом до МСЕК про скасування рішення про невстановлення причинного зв'язку смерті її чоловіка, ОСОБА_5 із професійним захворюванням, зобов'язання відповідача на засіданні комісії розглянути питання причинного зв'язку між його смертю та виявленим у нього посмертно професійним захворюванням та видати довідку встановленої форми про встановлення причинного зв'язку смерті її чоловіка з професійним захворюванням. Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 31 липня 2012 року вказане судове рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано висновки МСЕК про невствановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_5 з професійним захворюванням, встановлено, що смерть ОСОБА_5 пов'язана з виявленим у нього професійним захворюванням, зобов'язано МСЕК видати ОСОБА_4 довідку встановленої форми про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_5 з професійним захворюванням. На виконання рішення апеляційного суду МСЕК видало довідку про причинний зв'язок смерті ОСОБА_5 з професійним захворюванням. На підставі вказаної довідки відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області (далі - відділення Фонду) призначені страхові виплати. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року зазначені вище судові рішення скасовані та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У березні 2013 року за підписом головного лікаря МСЕК їй та відділенню Фонду направлений лист, в якому повідомлялось, що довідка МСЕК про причинний зв'язок смерті ОСОБА_5 з професійним захворюванням вважається такою, що втратила чинність з 30 січня 2013 року. На підставі зазначеного листа відділенням Фонду 11 березня 2013 року винесено постанову про припинення ОСОБА_4 щомісячних страхових виплат.
Просила визнати рішення головного лікаря МСЕК та відділення Фонду протиправними та скасувати постанову відділення Фонду.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що відділення Фонду правомірно припинило страхові виплати позивачці, оскільки вони були призначені на підставі рішення судів, які скасовані, а позовна заява ОСОБА_4, залишена без розгляду. Тобто підстава страхових виплат відпала, а інших підстав позивачка не довела, що є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник