12 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Лесько А.О., ГулькА Б.І., Луспеника Д.Д.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання дійсним за касаційною скаргою Вінницької міської ради на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 листопада 2013 року,
У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 30 грудня 2005 року між нею та відповідачкою у простій письмовій формі було укладено договір довічного утримання. За умовами договору позивачка повністю забезпечувала ОСОБА_3 харчуванням, одягом, медикаментами. Під час хвороби останньої саме позивачкою здійснювався догляд за ОСОБА_3 та за власні кошти проводила її поховання. У свою чергу ОСОБА_3 згідно договору довічного утримання від 30 грудня 2005 року із доповненнями внесеними додатковою угодою від 12 січня 2010 року до нього, передала позивачці майно та правовстановлюючі документи на квартиру, яка знаходиться у АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,0401 га, кадастровий номер 0520680200:01:001:0928, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту) для ведення садівництва; земельну ділянку площею 0,2600 га, кадастровий номер 0510136600:02:017:0037, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
На вимогу позивачки про нотаріальне посвідчення вказаного договору ОСОБА_3 постійно уникала від здійснення вказаних дій, мотивуючи це слабким станом здоров'я та необхідністю у наданні правової допомоги.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Позивачка звернулася з листом до відповідача, який є сином ОСОБА_3 з вимогою передати зазначене у договорі довічного утримання майно, однак ОСОБА_2 відмовився це зробити посилаючись на те, що договір довічного утримання нотаріально не посвідчений.
У зв'язку з цим позивачка просила суд визнати дійсним договір довічного утримання від 30 грудня 2005 року, а додаткові угоди від 12 січня 2010 року та від 13 січня 2010 року, які є невід'ємними частинами договору довічного утримання від 30 грудня 2005 року.
Рішенням Вінницького міського суду від 16 серпня 2013 року позов задоволено. Визнано дійсними договір довічного утримання від 30 грудня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та додаткові угоди від 12 січня 2010 року та 13 січня 2010 року, які є невід'ємними частинами договору довічного утримання від 30 грудня 2005 року.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19 листопада 2013 року провадження за апеляційною скаргою Вінницької міської ради на рішення Вінницького міського суду від 16 серпня 2013 року - закрито.
У касаційній скарзі Вінницька міська рада просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції..
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, доводи скарги про порушення норм процесуального права безпідставні.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваного судового рішення без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Вінницької міської ради відхилити.
Ухвали апеляційного суду Вінницької області від 19 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А.О. Лесько
Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник