Справа № 11-кп/793/84/14 Головуючий у 1-й інстанції
Категорія: ст. 286ч.2 КК України ОСОБА_1
Доповідач в апеляції ОСОБА_2
"07" березня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарях ОСОБА_5 , ОСОБА_6
за участю прокурора ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_9
засудженого ОСОБА_10
адвоката ОСОБА_11
розглянула кримінальну справу за апеляціями:
- прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 , яка брала участь в суді першої інстанції,
- потерпілого ОСОБА_8 та його представника - адвоката ОСОБА_9 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2013 року яким
ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, не судимого, -
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на іспитовий строк у 3 роки. Відповідно до положень ст. 76 цього ж Кодексу, ОСОБА_10 зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВІ; повідомляти зазначену інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися до неї для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - особисте зобов'язання.
Окрім того, із засудженого ОСОБА_10 стягнуто на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у справі у сумі 244 грн. 72 коп.
Речові докази, а саме: автомобіль ЗАЗ-110307-40, д.н НОМЕР_1 - повернуто ОСОБА_10 за належністю; мотоцикл LONCIN LX 250-7, д.н. НОМЕР_2 - повернуто потерпілому ОСОБА_8 за належністю, диск CD-R з відеозаписом ДТП - залишено в матеріалах кримінального провадження.
Цивільній позов прокурора Черкаської області до ОСОБА_10 та цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_10 , Черкаської філії ПАТ «Страхова компанія «Провідна» - залишено без розгляду.
Вивчивши матеріали справи, -
Як убачається із цього вироку, 05.05.2013 р. о 16 год. 30 хв. водій автомобіля ЗАЗ-110307-40, д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху та виконанням маневру розвороту праворуч напроти будинку № 45 по вул. Леніна в с. Нечаївка Черкаського району Черкаської області, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, - в результаті чого скоїв зіткнення з мотоциклом LONCIN LX 250-7 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , який рухався по вул. Леніна зі сторони с. Вергуни в напрямку с. Думанці та не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем. Внаслідок даної ДТП потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки в нижній третині з дефектом великогомілкової кістки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.
В поданих на вирок апеляціях:
- прокурор, яка брала участь в суді першої інстанції, порушує питання про скасування вироку через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить постановити відносно ОСОБА_10 новий вирок, яким засудити ОСОБА_10 за ч.2 ст.286 КК України до реального покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Задовольнити цивільний позов прокурора та стягнути з ОСОБА_10 витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на користь Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги в сумі 5528 грн.
- потерпілий та його представник ставлять аналогічне питання, просять засудити ОСОБА_10 до реального покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3-х років. Окрім того, повністю задовольнити позов до засудженого та ПАТ «Страхова компанія «Провідна» як в частині матеріальної, так і моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала свою апеляцію, а також потерпілого та його представника, які теж підтримали свої апеляції, заперечення обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали справи і, обговоривши доводи зазначених апеляцій, колегія суддів судової палати вважає, що вони не підлягають до задоволення із-за їх необгрунтованості, виходячи з таких підстав.
Вина ОСОБА_10 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, під час якої потерпілий ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, при обставинах, наведених у вироку, підтверджується зібраними, дослідженими та вірно оціненими доказами.
Дії ОСОБА_10 за ч.2ст.286 КК України кваліфіковані вірно.
Слід зазначити, що ці складові вироку учасниками процесу не оскаржені в апеляційному порядку.
Місцевий суд призначив покарання ОСОБА_10 за вчинений злочин з необережності у виді 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк у три роки:
1) у межах, установлених у санкції ч.2ст.286 КК України;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, - що свідчить про дотримання ним положень ст. 65 КК України.
Наступне застосування положень ст. 75 КК України, згідно з яким, цим судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням на 3-х річний іспитовий строк, - є достатньо обґрунтованим. Так, ним вірно взято до уваги те, що ОСОБА_10 має молодий вік, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, а також те, що він скоїв цей злочин з необережності, за відсутності будь-яких обтяжуючих покарання обставин. При явній віктимній поведінці потерпілого ОСОБА_8 .
Факт невідшкодування шкоди ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_8 дійсно має місце. Проте, це суттєво не впливає на законність та обґрунтованість вироку місцевого суду. Колегія суддів двічі відкладала розгляд зазначених вище апеляцій з тією метою, щоб обвинувачений та потерпілий знайшли порозуміння в цьому питанні у позасудовому порядку. Однак, цього не сталося із-за того, що потерпілий наполягає на одночасному і повному відшкодуванні моральної шкоди, збільшивши її розмір з 25 тис. грн. до 50 тис. грн., а обвинувачений, посилаючись на тяжке матеріальне становище, стверджує про можливість часткового задоволення цих позовних вимог окремими сумами на протязі певного часу. Такі позиції обвинуваченого та потерпілого призвели до загострення конфлікту між ними на стадії апеляційного розгляду справи. Це потягло за собою категоричну вимогу потерпілого про призначення ОСОБА_10 реального покарання у виді позбавлення волі.
Проте, колегія суддів вважає, що така вимога потерпілого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення, оскільки вона за своїм змістом є емоційною. В той же час, його позовні вимоги як до обвинуваченого, так і до страхової компанії можуть бути вирішені у цивільно-правовому порядку, чим буде забезпечений захист його законних прав та інтересів у цій справі. Обвинувачений ОСОБА_10 є повнолітнім, займається суспільно-корисною працею, що реально посприяє відшкодуванню ним заподіяної потерпілому шкоди.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407ч.1п.1 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляцію прокурора, яка брала участь в суді першої інстанції, залишити без задоволення.
Апеляцію потерпілого ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2013 року щодо ОСОБА_10 залишити без змін.
Головуючий
Судді