Справа № 443/1467/13 Головуючий у 1 інстанції: Цюмрак М.Д.
Провадження № 22-ц/783/1432/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
Категорія:
03 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Мацея М.М.,
суддів: Монастирецького Д.І., Струс Л.Б.,
секретаря: Олексіва О.А.,
з участю: представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2013 року у справі за позовом Міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Жидачівське міське виробниче управління комунального господарства про стягнення боргу за послуги централізованого опалення, -
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2013 р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканців АДРЕСА_1 на користь МКП «Жидачівтеплокомуненерго» 5012,84 грн. заборгованості за надані послуги з централізованого опалення. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржили відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зазначають, що угода між ДКП «Жидачівтеплокомуненерго» та Жидачівського управління будинками від 20.06.1996 р. взагалі не могла братись до уваги судом як доказ. Крім того, жодних доказів на підтвердження надання відповідачам якісних послуг з централізованого опалення позивачем не надано. Вказують, що жодних письмових пропозицій щодо укладення договору про надання послуг із централізованого опалення, від МКП «Жидачівтеплокомуненерго» не надходило, і представник позивача не надав суду жодних доказів існування таких. Вважають, що якщо позивач і поніс збитки, як виконавець послуг, то їх вини у цьому немає, оскільки вони, як споживачі, виконали всі передбачені законодавством обов'язки щодо укладення договору у встановленому законом порядку, шляхом подання балансоутримувачу заяв з відповідними пропозиціями.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника позивача Коцовського В.С. на заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані і проживають у АДРЕСА_1 і користуються послугами централізованого теплопостачання, яке здійснює позивач. З січня 2012 р. відповідачі не оплачують послуги з теплопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5012,84 грн. З 2010 р. договір про надання цих послуг не продовжили і відмовляються укладати на новий термін, на вимоги про сплату боргу не реагують з тих підстав, що у квартирі холодно, відключитися від системи централізованого опалення не бажають, мотивуючи свій намір укласти договір з міським управлінням комунального господарства.
Згідно рішення № 315 від 02 грудня 2005 року виконкому Жидачівської міської ради виконавцем по наданню житлово-комунальних послуг на території м.Жидачева, зокрема, з централізованого опалення, постачання гарячої води в житлові будинки комунальної власності є МКП «Жидачівтеплокомуненерго».
Відповідно до ст.66 ЖК України, плата за користування (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.
Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.
Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року, в редакції, яка діяла на момент виниклих правовідносин.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснив, що у вказаний період теплопостачання до квартири подавалась, але не належної якості.
Проте відповідачі від наданих послуг не відмовлялись, за таких обставин відсутність письмового договору між сторонами по наданню послуг з теплопостачання само по собі не може бути підставою вважати відповідачів вільними від обов'язку оплати наданих послуг.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин, рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам.
Апелянтом не подано належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм матеріального і процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Мацей М.М.
Судді: Монастирецький Д.І.
Струс Л.Б.