Справа № 203/519/14-ц
Провадження № 2/0203/599/2014
06.03.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Науменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
25 січня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ДП "Придніпровська залізниця" про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що від червня 1999 року по вересень 2009 року він працював у відповідача термістом у ремонтно-механічній виробничій дільниці. Від 30.09.2009 р. і дотепер позивач працює на посаді слюсаря з механоскладальних робіт. У період від червня 1999 року по грудень 2004 року за результатами атестації виконувані позивачем роботи було віднесено до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 (далі - Список № 1). У 2004 році на підприємстві було проведено чергову атестацію, за результатами якої виконувані позивачем роботи у період від грудня 2004 року по вересень 2009 року було віднесено до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 (далі - Список № 2), що зменшило обсяг соціального забезпечення позивача. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про поновлення строку позовної давності, визнання незаконним та скасування наказу від 03.12.2004 р. № 1470/ОХ, яким були затверджені результати атестації, зобов'язання відповідача надати позивачу довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії (а.с.а.с. 1 - 6).
У судовому засіданні позивач, його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, а представники відповідача - заперечував проти їх задоволення.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що від 05.11.1991 р. позивач працює у Локомотивному депо "Нижньодніпровськ-Вузол" ДП "Придніпровська залізниця".
Від 01.05.1999 р. по 30.09.2009 р. позивач працював за суміжною професією на посаді терміста ремонтно-механічної виробничої дільниці (на печах і на установках струмів високої частоти).
Від 30.09.2009 р. і дотепер позивач працює на посаді слюсаря з механоскладальних робіт експериментальної бригади.
Викладені обставини підтверджуються трудовою книжкою позивача (а.с.а.с. 8 - 11).
На початку грудня 2004 року відповідачем було проведено чергову атестацію робочих місць за умовами праці, за результатами якої позивачу було встановлено право на пільгову пенсію за Списком № 2. Результати атестації працівників було оформлено у вигляді наказу від 03.12.2004 р. № 1470/ОХ (а.с. 27).
За гігієнічною оцінкою умови праці на робочому місці терміста віднесено до 2 ступеню ІІІ класу шкідливих і небезпечних умов і характеру праці. За показниками факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення робоче місце терміста на печах віднесено до Списку № 1, а терміста на установках струмів високої частоти - до Списку № 2.
При цьому, якщо одна з виконуваних робіт передбачена Списком № 1, а інша - Списком № 2, то право на пільгове пенсійне забезпечення визначається за Списком № 2.
Ураховуючи приписи приведеної норми, а також те, що позивач у спірний період виконував роботи, передбачені обома Списками, суд вважає правильним віднесення відповідачем виконуваних позивачем робіт до Списку № 2.
Суд критично ставиться до посилань позивача на лист Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, згідно з яким спірний період роботи позивача можливо зарахувати до Списку № 1 (а.с. 36), оскільки він носить суто рекомендаційний характер. Крім того, допитаний судом у якості свідка виконавець цього листа (ОСОБА_2) показав, що ним також було встановлено те, що позивач у спірний період виконував роботи, передбачені обома Списками, а сам висновок є суб'єктивним та побудований на тому, що обсяг робіт за Списком № 1 значно перевищував обсяг робіт, віднесених до Списку № 2.
Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого позову.
Суд також бере до уваги й те, що позивач просив визнати незаконним і скасувати увесь наказ № 1470/ОХ, хоча його дія поширюється і на інших працівників відповідача.
Питання порушення позивачем строку позовної давності судом не оцінювалось, оскільки суд знайшов підстави для відмови у позові по суті.
У порядку статті 88 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_1 у позові до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення складено 07 березня 2014 року.
Суддя М.О. Католікян