Головуючий у 1 інстанції - Антоненко М.В.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
04 березня 2014 року справа №2а-80/13
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е. Г., суддів Яманко В. Г., Васильєвої І.А, за участі секретаря судового засідання Карабан Т.М., позивача ОСОБА_2, представника відповідача Ковальової Д.М., за довіреністю від 10.01.2014 року, представника прокуратури Донецької області Вартанової О.М., відповідно до службового посвідчення №000973, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Луганської області на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 15 лютого 2013 року у адміністративній справі №2а-80/13 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до Головного управління Держземагенства у Луганській області, третя особа Державне підприємство «Луганське лісомисливське господарство», Луганське обласне управління лісового та мисливського господарства про зобов'язання вчинити пені дії,-
В грудні 2012 року позивачі звернулись до Ленінського районного суду м. Луганська з позовом до Управління Держкомзему у м. Луганську, в якому з урахуванням уточненого позову, просили зобов'язати Управління Держкомзему у м. Луганську видати ОСОБА_5 державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) та площею 0,1200 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1/НОМЕР_1, ОСОБА_2 державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) та площею 0,1200 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1/НОМЕР_2, ОСОБА_6 державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) та площею 0,1200 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1/НОМЕР_3.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 25 січня 2013 року замінено первісного відповідача у цій справі на належного відповідача - Головне управління Держземагенства у Луганській області
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська позовні вимоги задоволені повністю. Судом зобов'язано Головне управління Держземагенства у Луганській області здійснити необхідні дії щодо державної реєстрації земельних ділянок ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) та площею 0,1200 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1/НОМЕР_1, ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) та площею 0,1200 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1/НОМЕР_2, ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) та площею 0,1200 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1/НОМЕР_3.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції прокуратура Луганської області подала апеляційну скаргу, в якій зазначила на порушення судом норм матеріального та процесуального права, в якій поміж іншого зазначено, що суд своїм рішенням перебрав на себе повноваження суб'єкта владних повноважень визначених законом, тому просить суд скасувати постанову та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник прокуратури та відповідач доводи апеляційної скарги підтримали, з мотивів викладених в скарзі.
Позивач в судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає, що рішення суду є обгрунтовним та таким що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представники інших осіб, що приймають участь у розгляді справи, у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у їх відсутність.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та не є спірним, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира № НОМЕР_2 житлового будинку літ. А-3 з надвірними побудовами та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі - продажу, нотаріально посвідченого 26.09.2012 року за реєстровим № 5464 та витягом про державну реєстрацію прав.
ОСОБА_6 на праві власності належить квартира № НОМЕР_3 з житлового будинку літ. А-3 з надвірними побудовами та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 26.09.2012 року за реєстровим № 5468 та витягом про державну реєстрацію прав.
ОСОБА_5 на праві власності належить квартира № НОМЕР_1 з житлового будинку літ. А-3 з надвірними побудовами та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування, нотаріально посвідченого 26.09.2012 року за реєстровим № 5468 та витягом про державну реєстрацію прав.
Рішенням Жовтневої районної у м. Луганську ради від 30.11.2012 року № 10/77 ОСОБА_2 передана безоплатно у приватну власність, шляхом приватизації, земельна ділянка площею 0,2200 га, з якої, 0,1000 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,1200 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1/НОМЕР_2.
Рішенням Жовтневої районної у м. Луганську ради від 12.10.2012 року № 8/24 ОСОБА_5 передана безоплатно у приватну власність, шляхом приватизації, земельна ділянка площею 0,2200 га, з якої 0,1000 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,1200 га. для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1/НОМЕР_1.
Рішенням Жовтневої районної у м. Луганську ради від 30.11.2012 року № 10/59 ОСОБА_6 передана безоплатно у приватну власність, шляхом приватизації, земельна ділянка площею 0,2200 га., з якої 0,1000 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,1200 га. для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1/НОМЕР_3.
З метою приватизації вказаних земельних ділянок позивачам на їх замовлення Луганським комунальним землевпорядним підприємством була виготовлена технічна документація із землеустрою
В листопаді 2012 року позивачі на підставі ст. 56 Закону України «Про землеустрій» звернулись до Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області з заявами про надання інформації щодо переліку обмежень прав на вищевказані земельні ділянки.
На вказані заяви Управлінням Держкомзему у м. Луганськ Луганської області позивачам була надана інформація в якій зазначалось, що згідно картографічних матеріалів базового лісовпорядкування всі вищевказані земельні ділянки розташовані на землях державного лісового фонду наданих у постійне користування ДП «Луганське Лісомисливське господарство» та враховуючи Розпорядження Кабінету міністрів України «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» від 10.04.2008 року №610-р надання та вилучення ділянок лісогосподарського призначення і їх передача у власність зі зміною цільового призначення належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Враховуючи вищевикладене, на даний час не можливо погодження технічної документації.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент вказаних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Згідно з ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до частини 5 цієї статті 118 цього Кодексу, передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частини 6 цієї статті 118 цього Кодексу, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до частини 8 статті 118 цього Кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Відповідно до статті 186-6 Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Відповідно до частини 6 статті 186 цього Кодексу, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Спрощену процедуру безоплатного оформлення та видачі громадянам України у 2009 та наступних роках державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів та ведення садівництва у розмірах, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, після прийняття рішення про передачу громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з 1 січня 2002 року - відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, визначав Порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 844.( далі Порядок)
Пунктом 2 цього Порядку передбачено, для одержання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянин або уповноважена ним особа подає сільському, селищному, міському голові або уповноваженій ним особі адресовану територіальному органові Держкомзему заяву про видачу такого акта. Сільські, селищні та міські голови забезпечують організацію прийому таких заяв у кожному населеному пункті.
Заява про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку подається за місцем розташування земельної ділянки.
До заяви додається: копія документа, що посвідчує особу; засвідчена в установленому порядку копія довіреності - для уповноваженої особи; копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; копія рішення про передачу земельної ділянки у власність, прийнятого органом місцевого самоврядування чи районною держадміністрацією, а також у разі наявності - технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку (далі - технічна документація), або проект відведення земельної ділянки, виготовлений та затверджений до 15 серпня 2009 року.
У разі неприйняття сільським, селищним чи міським головою або уповноваженою ним особою заяв про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку або зволікання з їх передачею територіальний орган Держкомзему організовує прийом заяв громадян у відповідному селі, селищі чи місті.
Тобто, з аналізу зазначених норм законодавства діючих на момент вказаних правовідносин вбачається, що оформлення громадянами земельних ділянок за спрощеною процедурою повинно здійснюватись відповідно до вказаного Порядку за наявності письмового звернення громадянина, або уповноваженої особи про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку, адресованої територіальному органові Держкомзему та з дотриманням вимог передбачених ст. 118 Земельного Кодексу, які поміж інших передбачала погодження документів з землеустрою з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин ( ст. 186-1 Земельного Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі з заявами про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку до територіального органу Держкомзему не звертались та відмови в отриманні цих державних актів не отримували, що вказує на передчасність цих позовних вимог. Тобто, в даному випадку відсутнє порушення прав позивачів у сфері публічно-правових відносин. Крім того, позивачами не оскаржуються будь які дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, в тому числі і дії стосовно відмови Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області у погодженні технічної документації з землеустрою.
Водночас відповідно до Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3616 ( далі Закон №3616), видача державних актів на право власності на земельні ділянки після їх державної реєстрації здійснювалась до 1 січня 2013 року. Цим же Законом були внесені зміни у статтю 126 Земельного кодексу України, яка була викладена в наступній редакції: право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV . Тобто, на момент розгляду судом першої інстанції справи не було передбачено видачі громадянам державних актів про право власності на земельні ділянки.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3616, державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
Відповідно до ст. 5 цього Закону, порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. Державний земельний кадастр є державною власністю.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом. Відповідно до ст. 9 цього закону, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до положень цієї статті, до повноважень державного кадастрового реєстратора зокрема відноситься здійснення реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, перевірка відповідності поданих документів вимогам законодавства, формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг,здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні, присвоює кадастрові номери земельним ділянкам, надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні, здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
Відповідно до ст. 21 цього Закону, органи державної влади (крім Верховної Ради України) та органи місцевого самоврядування у строк не пізніше п'яти робочих днів після прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою і технічної документації з оцінки земель, яка згідно з цією статтею є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх компетенції засвідчені копії вказаних рішень для внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру.
Відповідно до статті 24 цього Закону, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.
Разом з цим, задовольняючи позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Держземагенства у Луганській області здійснити необхідні дії щодо державної реєстрації вищевказаних земельних ділянок суд першої інстанції в порушення статті 11 КАС України без будь якого обґрунтування вийшов за межі позовних вимог та перебрав на себе повноваження державного кадастрового реєстратора центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин щодо здійснення такої реєстрації відповідно до вимог закону.
Крім того, в ході розгляду справи суд першої інстанції безпідставно здійснив заміну відповідача за цим позовом Управління Держкомзему у м. Луганську на Головне управління Держземагенства у Луганській області з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, вказану процесуальну дію суд здійснив тільки на підставі заяви представника відповідача, без будь яких доказів припинення первісного відповідача у справі - Управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області, оскільки як вбачається з матеріалів справи на час розгляду справи вказане управління знаходилось у стані припинення.
Відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, тільки 21 лютого 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №13821120008015453 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області. На момент розгляду справи належним відповідачем мало бути саме Управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області.
Тобто, суд першої інстанції розглянув справу до неналежного відповідача.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушеннями норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.
Керуючись статтями ст.160, ст.167, ст.184, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.3 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.211, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокуратури Луганської області на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 15 лютого 2013 року у адміністративній справі №2а-80/13 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 15 лютого 2013 року у адміністративній справі №2а-80/13 скасувати.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до Головного управління Держземагенства у Луганській області, третя особа Державне підприємство «Луганське лісомисливське господарство», Луганське обласне управління лісового та мисливського господарства про зобов'язання вчинити пені дії відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2014 року
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: В.Г.Яманко
І.А.Васильєва