Справа № 589/300/14-к р.
Провадження № 1-кп/589/87/14 р.
"05" березня 2014 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 21 грудня 2013 року за №12013200110002644, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковтунове Шосткинського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
20.12.2013 близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Daewoo-Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. К.Маркса м. Шостка Сумської області у напрямку перехрестя з вул. Короленка, де у районі будинку №49 знехтував заходами безпеки дорожнього руху і, наближаючись до зони пішохідного переходу, відволікся на телефонний дзвінок, тим самим втратив контроль за дорожньою обстановкою, своєчасно не виявив пішохода на проїзній частині і не надав йому перевагу в русі, що привело до наїзду на ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину по розмітці пішохідного переходу у напрямку будинку культури ім. К.Маркса.
Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з лінійним переломом потиличної кістки з переходом на основу черепу, забою головного мозку, закритого перелому лонної, сідничної кісток зі зміщенням уламків, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
Керуючи автомобілем «Daewoo-Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, і введених в дію з 01.01.2002, а саме:
2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
2.9. Водієві забороняється:
д) під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Допущенні порушення вимог п.п.2.3 (б), 2.9 (д), 18.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив порушення ним правил безпеки дорожнього руху, що призвели до тяжкого травмування ОСОБА_6 , щиро розкаюється у вчиненому, відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, сплатив 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, обіцяв сплатити її в повному обсязі, визнав цивільний позов повністю, вибачився перед потерпілою, просив не позбавляти права керувати транспортними засобами.
Потерпіла ОСОБА_6 при визначенні судом обвинуваченому міри покарання поклалася на розсуд суду, підтримала свої позовні вимоги та просила задовольнити її цивільний позов повністю, стягнути на її користь з ОСОБА_4 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в солідарному порядку 50 тис. грн. моральної шкоди.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд згідно зі ст. 66 КК України визнає обставинами, які пом'якшують покарання: повне визнання своєї вини, щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.
На підставі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
При призначенні покарання суд також враховує, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше несудимий, являється особою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, з правом на відповідні пільги та компенсації.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, пом'якшуючі покарання обставини та особу обвинуваченого, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , слід призначити в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Однак, на думку суду, виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без відбування такого покарання із встановленням необхідного та достатнього випробування, яке буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винного.
При цьому від відбуття додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом обвинувачений не звільняється, і воно підлягає виконанню.
Стосовно вирішення цивільного позову ОСОБА_6 суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частина 1 статті 129 КПК України визначає, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Потерпіла ОСОБА_6 до початку судового розгляду пред'явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 і ПАТ «СК «Провідна» про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 50 тис. грн. моральної шкоди.
Однак у відповідності до ст. 261 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Згідно зі ст. 9 згаданого Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
З полісу №АС/4217847 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерплого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю автомобілем «Daewoo-Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 100 тис. грн. Тому цивільно-правова відповідальність ПАТ «СК «Провідна» дорівнює 5 тис. грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Разом з цим суд враховує, що 04.03.2014 потерпіла ОСОБА_6 на підставі розписки отримала від обвинуваченого ОСОБА_4 гроші в сумі 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи вищевикладене та оскільки суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, а обвинувачений визнав цивільний позов повністю, позовна заява потерпілої підлягає частковому задоволенню.
Врахувати, що запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути витрати на проведення автотехнічної експертизи.
Питання речових доказів вирішити у відповідності до ч.9 ст.100 КПК України.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з визначенням іспитового строку - 2 роки.
Від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік ОСОБА_4 не звільняється.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Позовну заяву ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 43 000 гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_6 5 000 гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, що складаються з витрат на проведення автотехнічної експертизи, у розмірі 1223 гривні 60 копійок, перерахувавши вказані кошти за реквізитами: одержувач - УК/м.Шостка/24060300; МФО 837013; ЄДРПОУ 37512251; №рахунку НОМЕР_2 .
Речовий доказ - автомобіль «Daewoo-Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити власниці ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1