04 березня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/6/14-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,
представників сторін:
позивача - Крицької Я.В.,
відповідач - не з"явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості.
Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просило стягнути заборгованість в сумі 6284,25 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 р. на загальну суму 6284,25 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку представників не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 18.02.2014 р. (а.с. 37).
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи приписи ст. 128 КАС України, суд вважає, що неприбуття сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.05.1995 р. Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області (а.с. 7,8).
Відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-ІV) відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 20.11.2000 р. (а.с. 21).
У зв'язку з наявною у відповідача заборгованістю зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за 2010 р. в сумі 3075,96 грн. та по несплачених фінансових санкціях за несвоєчасну сплату внесків на суму 3208,29 грн., позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про сплату боргу від 04.12.2013 р. у сумі 6284,25 грн. (а.с. 10, 12, 15). Вказану вимогу відповідач одержав 04.12.2013 р., про що свідчить його підпис (а.с. 22).
Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема для відповідача, є календарний місяць.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
У добровільному порядку суми заборгованість, визначену у вимозі від 04.12.2013 р. відповідач не сплатив. Вказану вимогу з органами Пенсійного фонду відповідач не узгодив, в судовому порядку їх не оскаржував, у зв'язку з чим утворилась недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6284,25 грн.
Таким чином, на момент розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 р. в сумі в сумі 6284,25 грн. Вказана обставина підтверджується також карткою особового рахунку відповідача (а.с. 29-33).
Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині порушення строку сплати недоїмки, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності або погашення ним в добровільному порядку заборгованості по платежах перед Пенсійним фондом України.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 183-2, 160, 256 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 6284,25 грн.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 07 березня 2014 р.
Суддя Левицький В.К.