Головуючий у 1 інстанції - Пархоменко І.О.
Суддя-доповідач - Бишов М. В.
05 березня 2014 року справа №249/44/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бишова М.В.
суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року у справі №249/44/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
09.01.2014 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, який надалі уточнила, до Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги мотивувала тим, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України м. Шахтарська з квітня 2006 року та отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». 26.12.2013 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Відповідачем було відмовлено в перерахунку її пенсії з урахуванням матеріальної допомоги, грошової винагороди за вислугу років та індексації заробітної плати, але вона не згодна із відмовою у проведені перерахунку, оскільки з суми матеріальної допомоги, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також позивачка вважає, що матеріальна допомога, індексація та винагорода за вислугу років входить до складу заробітної плати державного службовця.
Просила суд визнати дії відповідача, пов'язані з відмовою у перерахунку пенсії неправомірними, скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України у м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області від 03.01.2014 року №4803 про відмову в перерахунку пенсії, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Шахтарськ та Шахтарському районі Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії по заробітку з урахуванням заробітної плати у сумі 280,42 грн, матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі 3672,33 грн, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 1373,53 грн та винагороди за вислугу років сумі 650,16 грн відповідно до довідки від 11.12.2013 року №9715/06.
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений, внаслідок чого визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі заяви від 26.12.2013 року, скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області №4803 від 03.01.2014 року та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років, які зазначені у довідці №9715/06 від 11.12.2013 року, які враховуються при обчисленні пенсії і з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.01.2014 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі. (а.с.31-33). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує, що оскільки матеріальна допомога та індексації заробітної плати є одноразовими виплатами і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу», тому вона не включається до заробіток, що враховується при перерахунку пенсії державного службовця. Вважає, що пенсія позивачу призначена у відповідності з діючим законодавством і не погоджується з визнанням дій відповідача протиправними.
Позивач та представники відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність сторін в порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України м. Шахтарську та Шахтарському районі, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного Фонду України м. Шахтарська та Шахтарського району №76/07 від 03.01.2014 року.
26.12.2013 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі про перерахунок пенсії по заробітку.
Рішенням №4803 від 03.01.2014 року відмовлено позивачці у перерахунку пенсії. Дана відмова мотивована тим, що відповідно до ст.371 Закону України «Про внесення змін до Закону України» «Про державну службу» перерахунок раніше призначеної пенсії проводиться у випадку підвищення розміру заробітної плати державним службовцям (а.с.16)
Відповідно до довідки Управління пенсійного фонду України у м. Шахтарську та Шахтарському районі у Донецькій області №9715/06 від 11.12.2013 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», ОСОБА_2 за період з 01.04.2004 року по 31.03.2006 року здійснювалась виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, на соціально-побутові потреби, грошова винагорода згідно Постанови КМУ від 24.02.2003 року №212, індексація грошових доходів на загальну суму 6376,44 грн. На всі виплати нараховані страхові внески, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.12-14).
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу», у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, (далі - Закон №3723-XII) пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80% суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, передбаченим цим законом при наявності загального трудового стажу для жінок 20 років, у тому числі стаж державної служби - не менше 10 років. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч.5 ст. 33 зазначеного Закону надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби в таких розмірах: понад 3 роки -10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Частина 7 ст.33 Закону України «Про державну службу» встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.6 ст.33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Тобто, надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами та матеріальна допомога в розумінні статті 33 Закону України «Про державну службу» належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільненні зі служби після їх запровадження.
Відповідно до вимог ст.371 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
На суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошових доходів та грошової винагороди нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що відображено у наданій довідці за формою, що затверджена Постановою правління ПФУ від 14 лютого 2011 року №5-1 (а.с.12-14).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012р. по справі №21-430а11 та, на підставі ст.2442 КАС України, є обов'язковою для застосування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати та грошової винагороди на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року у справі №249/44/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року у справі №249/44/14-а - залишити без змін.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Колегія суддів: М.В. Бишов
І.Д. Компанієць
В.А. Шальєва