Провадження №1-кп/748/48/14
Єдиний унікальний № 748/924/14-к
07 березня 2014 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участі обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
провівши у відкитому судовому в залі суду в м. Чернігові підготовче судове засідання за обвинувальним актом з угодою про примирення у кримінальному провадженні № 12014270270000053 від 21 січня 2014 року за яким обвинувачується
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Єньків, Чернгівіського району Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий в АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 на початку листопада 2013 року у вранішній час, знаходячись в дачному господарстві 326 С/Т «Авангард», яке розташоване поблизу с. Старий Білоус, Чернігівського району, яке належить ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу таємно викрав металеві вироби, а саме: металеву тумбу та металеву сітку від ліжка, загальною вагою 140 кг., вартість яких, як металобрухту, згідно висновку експерта № 400/401/14-24 від 12 лютого 2014 року складає 224 грн. 00 коп. та пластмасовий лоток для фарбування вартістю 40 грн., що належать ОСОБА_5 .
Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачена ч.1 ст. 185 КК України.
26 лютого 2014 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим укладена угода про примирення, у якій ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України в обсязі підозри, заподіяну матеріальну шкоду у сумі 264 грн. 00 коп. відшкодував повністю, потерпіла від висунення вимог та претензій матеріального характеру до ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження відмовилася, у зв'язку з відшкодуванням збитків. Сторони дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин та узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді громадських робіт на строк вісімдесят годин. Обвинувачений погодився на його призначення та усвідомив наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
Із запропонованою мірою покарання прокурор згоден.
Дії, які обвинувачений повинен вчинити на користь потерпілої, не пов'язані з відшкодуванням шкоди, відсутні.
Обвинувачений та потерпіла розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення угоди та затвердження даної угоди про примирення для сторін є для обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.1 ст.474 КПК України; для потерпілої обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Обвинувачений, потерпіла розуміють, що у разі невиконання угоди про примирення виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної угоди. У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст.476 КПК України потерпілий чи прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та на судовий розгляд кримінального провадження в загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Виконавши вимоги ст.ст.342-348 КПК України, з'ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо можливості затвердження угоди, суд вважає, що угода підлягає затвердженню з ухваленням вироку і призначенням узгодженого сторонами покарання з наступних підстав.
Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди і правильності правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилась у таємному викраденні майна, що належить ОСОБА_5 за ч.1 ст.185 КК України .
За санкцією ч.1 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк до трьох років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 відповідно до ст.. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Перед затвердженням угоди про примирення, суд згідно з вимогами ч.5,6 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України з'ясував, що обвинувачений розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки укладення та затвердження угоди передбачені ст. 473 КПК України.
У зв'язку з викладеним відповідно до ст.469 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого. Угода про примирення може ініціюватися в будь який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим відповідає вимогам ст..471 Кримінального процесуального кодексу України, а також відсутні підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України, а тому вона може бути затверджена. На умовах цієї угоди може бути ухвалено вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення вчинена обвинуваченим ОСОБА_4 зазначена вірно. Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, наявні фактичних підстави для визнання винуватості.
При затвердженні угоди виконані умови, передбачені ч.7 ст.474 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 26 лютого 2014 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази по справі відсутні.
Зобов'язати ОСОБА_4 до 01 квітня 2014 року відшкодувати на користь держави процесуальні витрати за проведення судово- товарознавчої експертизи у сумі 98 грн.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий та прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Головуюча ОСОБА_1