Справа № 468/272/14-ц
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
іменем У К Р А Ї Н И
03.03.2014 року Баштанський районний суд Миколаївської області
у складі :
судді Копейка Т.О.
при секретарі Ганжі А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баштанка справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 05.03.2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н про надання кредиту в розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач був ознайомлений з умовами надання кредиту та підтвердив свою згоду підписанням заяви про надання кредиту. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісячно, шляхом погашення заборгованості за кредит, відсотків, комісії та інших витрат, зазначених у кредитному договорі. Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала. Станом на 12.01.2014 року має заборгованість в розмірі 24318,97 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 3 000 гривень; заборгованості по процентам за користування кредитом - 13 867 гривень 97 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 7 455 грн.. Від вказаної суми заборгованості віднімається сума, у розмірі 4340 грн. 16 коп., яка була стягнута з відповідача на користь позивача згідно судового наказу Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.12.2008 року.За такого суми заборгованості за кредитним договором складає 19978, 81 коп., а також штрафів при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань передбачених договором: штраф (фіксована частина) - 500 гривень та штраф (процентна складова) - 998 грн. 94 коп..
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, що становить 21 477 грн. 75 коп. та витрати по оплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп..
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність та підтримання позовних вимог.
Відповідач до суду з'явилась, суду пояснила, що дійсно 05.03.2008 року між банком та нею було укладено договір № б/н про надання кредиту в розмірі 3000 грн." швидкі готівкові ". Кошти в сумі 3000 грн. було отримано нею в той же день, одноразово. При цьому платіжна картка їй не видавалась. Кошти було надано на строк 12 місяців. У встановлені договором строки кредит не сплатила через відсутність грошових коштів. З дня отримання коштів і до звернення до суду з позовом позивачем жодного разу не направлялись їй повідомлення про необхідність погашення заборгованості за кредитом. З заявами про припинення дії договору до банку не зверталась, оскільки за судовим наказом з неї було проведено стягнення заборгованості за кредитом і за такого вважала, що кредитний договір припинений. З урахуванням викладенного вважає, що позов не підлягає задоволенню через сплив строку позовної давності, про застосування якої відповідачем заявлено в судовому засіданні.
Вислухав пояснення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази (заяву позичальника № б/н від 05.03.2008 року; розрахунок заборгованості; умови та правила надання банківських послуг, копію судового наказу від 25 грудня 2008 року в справі № 2-Н-336/2008 рік) суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступного:
В судовому засіданні встановлено, що дійсно 05.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № б/н про надання кредиту в розмірі 3 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк дії договору визначено в 12 місяців. Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання по наданню кредитних коштів.
Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснював щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом, комісії.
25 грудня 2008 року Баштанським районним судом Миколаївської області у справі № 2-Н-336/2008 рік за заявою позивача було видано судовий наказ про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 4 340 грн. 16 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 05.03.2008 року, що не заперчується позивачем.
Згідно постанови заступника начальника відділу ДВС Баштаснького РУЮ від 30.04.2011 року, виконавчий документ, судовий наказ №2-н-336 виданий 02.03.2009 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ " ПриватБанк" боргу в сумі 4380 грн.66 коп., повернуто стягувачу на підставі ст. 50, п.2 ч.1 ст.47 ЗУ " Про виконавче провадження". Вказана постанова стягувачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась.
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 12.01.2014 року відповідач має заборгованість без урахування різниці суми стягнутої на підставі вищезазначеного судового наказу, в сумі 21 477 гривень 75 коп. І складається із заборгованості за кредитом - 3 000 гривень; заборгованості по процентам за користування кредитом - 13 867 гривень 97 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 7 455 грн., а також штрафів при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань передбачених договором: штраф (фіксована частина) - 500 гривень та штраф (процентна складова) - 998 грн. 94 коп..
Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України, ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність".
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність" банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму
грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до п.6.5; 6.6; 8.6 Умов надання банківських послуг передбачено обов'язок погашення позичальником заборгованості за кредитним договором в розмірі та на умовах , встановлених договором, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором. У разі невиконання зобов'язань, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку. При порушенні строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Таким чином діями відповідача були порушені встановлені законодавством правила виконання цивільно-правових правочинів і право позивача на отримання виконання за зобов'язанням за вищезазначеним договором.
Із анкети позичальника і Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що договір діє протягом 12 місяців ( п.9.12.) з моменту підписання і підлягає виконаню в строк не пізніше 05.03.2009 року.
Дані про погодження іншого строку виконання умов договору між сторонами судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання зобов'язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.
У відповідності зі ст. 1050 ЦК України та Умовами і Правилами надання банківських послуг, позивач до закінчення строку виконання умов договору, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань, звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості ( судовий наказ Баштанського районного суду Миколаївської області у справі № 2-Н-336/2008 від 25.12.2008 року).
Строк пред'явлення наказу до виконання визначений 13.01.2012 року.
Відповідно до ст.. 256-257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку (ч.1 ст.264 ЦК України).
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Умовами укладеного між сторонами договору був деталізований обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлено самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку.
За такого право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності починається з моменту порушення строку його погашення.
Позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, обчислюється з моменту настання строку погашення чергового платежу.
З пояснень відповідача і матеріалів справи встановлено, що відповідачем жодного разу не здійснювалося погашення заборгованості за кредитом( а ні тіла кредиту, а ні процентів за користування кредитом), що підтверджується випискою з особового рахунку.
Термін виконання зобов'язань за договором ( п.5.3,5.4. Умов), виходячи з його умов визначений не пізніше 05.03.2009 року.
Трирічний строк позовної давності виходячи з цієї дати сплив у березні 2012 року.
Строк пред'явлення наказу про стягнення заборгованості до виконання визначений 13.01.2012 року.
Позов пред'явлено до суду у лютому 2014 року.
Про порушення свого права позивачу було відомо з квітня 2008 року.
За встановленого в судовому засіданні, позов пред'явлено до суду поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спли
ла і до додаткової вимоги.
Відповідно до ст.. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивачем заявлено про застосування позовної давності.
Матеріали справи не містять даних щодо погодження сторонами згідно положень ч. 1 ст. 259 ЦК України іншого терміну позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії та штрафів за даним договором.
Судом також не встановлено обставин, з якими закон пов'язує зупинення чи переривання строку позовної давності (ст.ст. 263-264 ЦК України).
Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною (відповідачем) у справі.
Керуючись ст.ст. 10,11,30, 60, 88, 212, 214 - 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.03.2007 року - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: