Справа № 761/29640/13-к
Провадження №1-кп/761/111/2014
іменем України
05 березня 2014 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , за участю прокурора прокуратури Шевченківського району м.Києва ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Івано-Франківська, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого електромонтером КП «Київпастранс», вдівця, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІН № НОМЕР_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України ( внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013110100001146 від 23.01.2013 року),
ОСОБА_5 22.01.2013 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, знаходячись в супермаркеті «Сільпо», що по вул. О. Гончара, 96 в м. Києві, звернув увагу на чохол червоного кольору в якому знаходився ноутбук марки «Аррlе» та який лежав на дерев'яній підставці для речей біля касового апарату у зазначеному супермаркеті. Розуміючи, що чохол з ноутбуком хтось випадково забув, ОСОБА_5 передав його продавцю-консультанту для повернення власникові. Того ж дня, у денний час у ОСОБА_5 , який знаходився на своєму робочому місці, виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману з метою матеріального збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 22.01.2013 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, повернувся у приміщення вищевказаного супермаркету та, діючи відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, бажаючи ввести охоронця супермаркету ОСОБА_7 в оману, представився власником ноутбука марки «Аррlе», який знаходиться у чохлі червоного кольору та якого він нібито випадково забув в супермаркеті «Сільпо».
Після чого, охоронець ОСОБА_8 , будучи введеним в оману та впевненим в порядності ОСОБА_5 , передав йому ноутбук марки «Аррlе», вартістю 1500 гривень у чохлі червоного кольору, вартістю 150 гривень, який належить ОСОБА_4 .
В свою чергу, ОСОБА_5 , заволодівши шляхом обману ноутбуком з чохлом, розпорядився ними на власний розсуд, задавши при цьому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1650 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 заволодів чужим майном шляхом обману (вчинив шахрайство), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину не визнав, показав, що 22.01.2013 приблизно о 17 годині він разом зі своїм напарником ОСОБА_9 зайшли до супермаркету «Сільпо» з метою придбати продукти харчування. Перебуваючи біля касового апарату він помітив ноутбук, що був залишений попереднім покупцем, який він одразу передав для зберігання продавцю-консультанту, а остання в його присутності передала ноутбук охоронцю.
Через деякий час він почав сумніватися в правильності власних дій, вважаючи, що працівники супермаркету привласнять цінну річ, а тому вирішив забрати з магазину ноутбук з тим, щоб в наступному передати його власнику за винагороду.
В той же день ввечері він повернувся до магазину де запевнив охоронця, що він є власником ноутбука, описав його характерні риси і після того як отримав ноутбук - направився з ним до місця проживання.
Зазначив, що не мав умислу на вчинення шахрайських дій, оскільки мав на меті вжити заходів для пошуку власника з тим, щоб повернути знайдену річ за винагороду.
Незважаючи на правову позицію обвинуваченого, який не визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, його вина є доведеною у повному обсязі та підтверджується сукупністю доказів, що досліджені у судовому засіданні, а саме:
- показаннями самого підсудного, який не заперечував того факту, що він обманним шляхом заволодів ноутбуком, маючи на меті отримати грошову винагороду;
- показаннями потерпілої ОСОБА_4 яка пояснила, що під час розрахунку в касі магазину «Сільпо», що знаходиться по вул. Гончара в м. Києві, забула свій ноутбук марки «Аррlе», вартістю 1500 гривень у чохлі червоного кольору, вартістю 150 гривень. Прийшла його забрати наступного дня уранці, і тоді охоронець повідомив, що учора увечері ноутбук забрав невідомий чоловік.
Після чого вона звернулась до правоохоронних органів, а через декілька місяців їй повернули ноутбук. На суворому покаранні підсудного не наполягала, заявила про відсутність претензій матеріального та морального характеру;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який вказав, що разом з підсудним заходив до магазину «Сільпо» де, знаходячись біля касового блоку, ОСОБА_10 знайшов ноутбук, який передав касиру, а та, в свою чергу, віддала ноутбук охоронцю. Після того вони разом направились на роботу. Через деякий час ОСОБА_10 відлучився, а коли повернувся - мав при собі ноутбук, та пояснив, що забрав його у охоронця, назвавшись батьком власниці ноутбуку. Зазначив, що ОСОБА_10 вказував, що має на меті повернути річ за винагороду;
- показаннями свідка ОСОБА_8 - охоронця супермаркету «Сільпо», що знаходиться по АДРЕСА_3 , який підтвердив, що від касира отримав ноутбук в чохлі червоного кольору для зберігання, який був загублений одним із покупців. В цей же день він повернув ноутбук підсудному, який представився власником та назвав характерні ознаки загубленої ним речі;
- протоколом огляду від 07.02.2013 року в ході якого був виявлений та оглянутий ноутбук марки ««Аррlе», що належить потерпілій ОСОБА_4 ..
Аналізуючи докази у сукупності, встановлена вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Будь-яких інших доказів, які б спростовували вину ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, суду не надано.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає наявність на утриманні дитини, що на час вчинення злочину була неповнолітньою.
Призначаючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу, що раніше не судима, працює, має позитивну характеристику за місцем проживання, не перебуває на спеціальних обліках, позицію потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що покаранням необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, має бути обмеження волі на строк ближче до мінімального, визначеного санкцією статті, з можливістю на підставі ст..75 КК України виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, відповідно до ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речовий доказ - ноутбук марки ««Аррlе», що переданий під зберігальну розписку, залишити ОСОБА_4 за належністю.
Керуючись ст.ст.369-371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один ) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти обов'язки на ОСОБА_5 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання й роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Речовий доказ - ноутбук марки ««Аррlе», що переданий під зберігальну розписку, залишити ОСОБА_4 за належністю.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя