79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" березня 2014 р. Справа № 5015/2096/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Хабіб М.І.
суддів Гриців В.М.
Зварич О.В.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, б/н від 25.11.2013 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 24.05.11р.
у справі № 5015/2096/11
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів
до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Корпорація будівельних підприємств "Галичартбуд", м. Львів
про стягнення 147 242,05грн.
За участю представників:
позивача: Свідрик Г.Р. - представник (довіреність в матеріалах справи);
відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - представники (довіреність в матеріалах справи);
третьої особи: - не з'явився (належно повідомлений).
Апеляційну скаргу прийнято до провадження 06.12.2013р. колегією суддів у складі: судді - доповідача Хабіб М.І., суддів Гриців В.М., Якімець Г.Г. та призначено до розгляду на 24.12.13р.
У зв'язку перебуванням судді Якімець Г.Г. у відпустці розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.13р. у склад колегії суддів для розгляду справи замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Зварич О.В.
В судовому засіданні 24.12.13р. оголошено перерву до 28.01.14р.
Ухвалою суду від 28.01.2014р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.
Позивач звернувся з позовом до господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 147 242,05грн. у зв'язку з порушенням відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р., в редакції постанови НКРЕ від 17.05.2005р. №910 (далі - ПКЕЕ), а саме: самовільним підключенням електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача, та споживанням електроенергії за відсутності договору на постачання електроенергії.
Рішенням господарського суду Львівської області від 24.05.11р. у справі № 5015/2096/11 (суддя Фартушок Т.Б.) позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПАТ "Львівобленерго" 147 242,05грн., 1472,42грн. державного мит та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.ст. 26, 27 ЗУ «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, ст.5 Господарського кодексу України. При прийнятті рішення місцевий суд виходив з того, зокрема, що актом про порушення ПКЕЕ від 16.10.2009р. підтверджується, що відповідач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача, та здійснював споживання е/е за відсутності договору на постачання електроенергії, що є порушенням ПКЕЕ. Обсяг та вартість самовільно спожитої електроенергії визначені відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі - Методика), за 12 місяців ( по 16.10.2009р.) та становить 147 242,05грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що користується нежитловим приміщенням по АДРЕСА_2 на підставі Договору оренди № 1-1/05 від 28 травня 2009 року, яке передане йому по акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 28 травня 2009 року. Скаржник стверджує, що отримав нежитлове приміщення у стані наявного підключення до електромережі і жодних дій з підключення цього приміщення не вчиняв. Поряд з тим, вказує, що акт про порушення ПКЕЕ не був підписаний ні позивачем, ні його повноважним представником. Крім того, вважає неправомірним проведення нарахування обсягу і вартості самовільно спожитої електроенергії за 12 місяців до 16.10.09 p., тобто за термін в один рік, що передував складанню акту, оскільки таке нарахування здійснено позивачем за 7 місяців до початку оренди нежитлового приміщення згідно з договором оренди.
Позивач у відзиві (вх. № 05-04/8016/13 від 23.12.13р.) на апеляційну скаргу зазначає, що в акті про порушення ПКЕЕ №022886 від 16.10.2009 р. зафіксовані вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. Нарахування проведені відповідно до п.2.6 Методики за формулою 2.7, потужність самовільного підключення визначена за формулою 2.9. Протокол засідання комісії, розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та розрахунковий документ на суму 147242,05 грн. скеровано відповідачу рекомендованим листом 20.11.2009 року. Таким чином, на думку позивача, самовільне підключення відповідачем до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку та укладення договору підтверджено матеріалами справи та є підставою для стягнення її вартості згідно з приписами статей 1212 і 1213 ЦК України. Крім того, позивач вважає, що судом першої інстанції справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України правомірно.
В поясненні до апеляційної скарги, поданому 28.01.2014р., скаржник зазначає, зокрема, що в 4-му кварталі 2009р. з ним перебували у трудових відносинах 3 особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9та ОСОБА_7 Особа, яка підписала акт про порушення ПКЕЕ, жодного відношення до відповідача не має. На підтвердження подав звіт до ДПІ за 4-й квартал 2009р. та трудові договори з названими вище особами.
Поряд з тим, скаржник стверджує, що вказана в схемі-додатку до акту про порушення ПКЕЕ найменша поперечна площа перерізу проводу 10 кв. мм, з урахуванням якої позивач провів нарахування, не відповідає дійсності, оскільки переріз проводу становить 4 кв.мм, при цьому посилається на Акт № 544 допуску на підключення до електричної мережі електроустановки, в якому є посилання на протокол перевірки ізоляції електроустановки від 03.04.2009р. Відтак, вважає, що нарахування, які проведені позивачем, виходячи із поперечної площі перерізу проводу 10 кв. мм , є неправомірними.
В запереченнях, поданих 25.02.2014р., позивач вказує на те, що договір на постачання електроенергії укладений з власником приміщень після проведення перевірки та складання акта про порушення ПКЕЕ, а саме 01.12.2009р., а договір про приєднання до електричних мереж був укладений 25.03.2008р, однак, за умовами цього договору власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника після виконання технічних умов та укладення договору на постачання електроенергії. Водночас, не заперечує проти доводів скаржника щодо того, що найменша поперечна площа перерізу проводу, яким здійснено підключення, становить 4 кв. мм, а також, що з урахування договору оренди нарахування мали бути проведені з 28.05.2009р.
В поясненнях від 04.03.2014р. скаржник зробив розрахунок обсягу та вартості обсягу та вартості не облікованої електричної енергії та визначив її в сумі 19 171, 65 грн. (з ПДВ) з урахуванням терміну оренди приміщень - з 28.05.2009р., найменшої поперечної площі перерізу проводу - 4 кв. мм , та сили струму 27ампер.
В судовому засіданні 04.03.14р. представники скаржника підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2011р. скасувати, прийняти нове з урахуванням розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії в сумі 19 171, 65 грн. ( з ПДВ), викладеного в поясненнях від 04.03.2014р. На стягненні з позивача судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, не наполягали.
Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та в запереченнях.
Третя особа не забезпечила явку свого представника в судове засідання, хоча була належним чином повідомлено про розгляд спору.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Згідно з актом про порушення "Правил користування електричною енергією" №164 (№022886) від 16.10.2009р. представником ПАТ "Львівобленерго" інспектором Попівляк А.Я. . в присутності представника споживача ФОП ОСОБА_2 - менеджера ОСОБА_10 проведено перевірку схеми обліку е/е, електромережі та електроустановок магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що у АДРЕСА_2. Перевіркою встановлено порушення ПКЕЕ , а саме: п.6.40 ПКЕЕ -самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача; та споживання е/е без укладення договору на електропостачання. В пункті 2.3 акту вказано: площа перерізу жили проводу (кабеля) ПВ-3 3 х10мм2 , трифазна.
В акті вказано, що засідання комісії по розгляду цього акту в ЛМЕМ відбудеться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,1,кім.1 - 23.10.2009р. з 10.00 год. по 12.00 год., а також, що один примірник акту вручений представнику споживача ОСОБА_10
До Акту складено схему-додаток.
Акт та схема-додаток підписані інспектором Попівляк А.Я. та Артемович Г.Я.
З матеріалів справи вбачається, що 23.10.09р. акт про порушення ПКЕЕ від 16.10.2009р. не був розглянутий, а був розглянутий 13.11.2009р. без участі споживача, що підтверджено протоколом №164 від 13.11.2009р. Як пояснив представник позивача та не заперечили представники відповідача, що він був належним чином повідомлений про розгляд акта, проте не з'явився. Представники відповідача пояснили, що відповідач фактично знаходився за іншою адресою, ніж та, що була вказана в ЄДР.
Відповідно до протоколу №164 за наслідками розгляду акта №022886 від 16.10.2009р. прийнято рішення про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за 12 місяців по 16.10.2009р. в кількості 210 240 квт/год на суму 147242,05 грн. згідно з Додатком №1 (розрахунком).
20.11.2009р. позивач надіслав відповідачу рахунок №022886 на оплату 147242,05грн., протокол №164 від 13.11.2009р. та супровідний лист-вимогу про сплату, що підтверджується копією фіскального поштового чеку №7102 від 20.11.2009р. (а.с.19)
Відповідач не оскаржив рішення, оформлене протоколом №164 від 13.11.2009р., нарахованої плати не сплатив.
Поряд з тим, свідоцтвом про право власності від 27.11.2006р. та витягом про реєстрацію права власності № 12679262 від 28.11.2006р. підтверджено, що нежитлові приміщення цокольного поверху № 109-1 по №109-16 загальною площею 204,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 належать на праві власності Корпорації будівельних підприємств "Галичартбуд".
28.05.2009р. Корпорацією будівельних підприємств «Галичартбуд» та СПД ОСОБА_2 укладено Договір оренди №1-1/05, за умовами якого корпорація (орендодавець) зобов'язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування нежитлове приміщення площею 116,0 кв.м., розміщене у цокольному поверсі житлового будинку відповідно до плану розміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить орендодавцеві на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 27.11.2006р. виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням від 27.11.2006р. №1767, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12679262 від 28.11.2006р. і утримується на балансі орендодавця.
Строк оренди складає 1 рік з дати прийняття майна, що орендується, за актом приймання - передачі (п.3.1 Договору)
28.05.2009р. нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у стані придатному для використання передане орендарю - СПД ОСОБА_2 по Акту приймання-передачі нежитлового приміщення (майна) за договором оренди (Додаток №2 до Договору №1-1/05).
Представник третьої особи - Корпорації будівельних підприємств «Галичартбуд» в судовому засіданні 24.12.2013р. підтвердив факт укладення з відповідачем 28.05.2009р. договору оренди.
02.12.2009р. Корпорацією будівельних підприємств «Галичартбуд» та ВАТ "Львівобленерго" (перейменованим в ПАТ "Львівобленерго") був укладений договір про постачання електричної енергії № 50597 до нежитлових приміщень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Дослідивши обставини справи, оцінивши докази та доводи сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією. (ст.27 ЗУ «Про електроенергетику»).
Відповідно до п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від31 липня 1996 року N 28, з наступними змінами і доповненнями( далі - ПКЕЕ), в редакції, чинній на момент проведення перевірки та складання акту про порушення ПКЕЕ, договір про постачання електроенергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електроенергії і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електроенергії без договору не допускається.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується скаржником, що на час проведення перевірки та складання акта про порушення ПКЕЕ від 16.10.2009р. нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, були підключені до мережі самовільно і відповідач, як їх орендар, здійснював споживання електроенергії без договору на постачання електроенергії, що є порушенням названих вище норм Закону України «Про електроенергетику» та ПКЕЕ.
Відповідно до пунктів 6.40., 6.41, 6,42 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656( далі - Методика).
Як вбачається з матеріалів справи, обсяг самовільно спожитої електричної енергії та її вартість в сумі 147 242,05грн. були визначені позивачем на підставі акта про порушення ПКЕЕ від 16.10.2009р. за період 12 місяців, що передували складенню акта, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, - 10 кв. мм та сили струму 80 А.
Згідно з п.2.6. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики (самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача) та за умови відсутності Договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою:
W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п.,
(2.7)
де P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт) у разі підключення до трьох фаз визначається за формулою:
P с.п. = 3 · I · U ном.фаз. · cosj,
(2.9)
де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.
Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.
За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;
U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;
cos j - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни. передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рівним 0,9;
t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).
Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.
Отже, для розрахунку вартості самовільно спожитої електроенергії позивач мав встановити, зокрема, набуття відповідачем, як споживачем е/е, права власності на нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, чи права користування ними, визначити на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології, найменшу поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі та силу струму, виходячи з цієї площі та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А, та подати докази, які підтверджують ці обставини, місцевому суду.
Проте, ці обставини не були встановлені позивачем, розрахунок був проведений лише на підставі даних, вказаних в акті, за відсутності підтверджуючих документів, відповідні докази не були подані позивачем місцевому суду, а місцевим судом не були витребувані, що привело до помилкового висновку місцевого суду про задоволення позову в повному обсязі з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 є Корпорація будівельних підприємств «Галичартбуд», а відповідач користується цими приміщеннями з 28.05.09р. на підставі Договору оренди №1-1/05 від 28.05.09р., укладеним з власником.
25.03.2008р. власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 - Корпорацією будівельних підприємств «Галичартбуд» та позивачем в особі ЛМЕМ був укладений договір про приєднання до електричних мереж. На виконання умов цього договору та технічних умов на замовлення власника проведено вимір опору ізоляції електроустановок нежитлових приміщень, результати яких оформлені протоколом №2 від 03.04.2009р., згідно з яким найменша поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі підключення названих нежитлових приміщень до мережі становить 4 кв.мм
Крім того, згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок сила струму, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі підключення до мережі - 4. кв.мм, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати, становить 27 А..
Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами скаржника про те, що розрахунок обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії проведений позивачем з порушенням вимог Методики і є неправильним та вважає, що розрахунок мав бути проведений, виходячи з терміну оренди відповідачем приміщень - з 28.05.2009р., найменшої поперечної площі перерізу проводу - 4 кв. мм , та сили струму 27ампер., з урахуванням яких та вимог Методики вартість електричної енергії становить 19 171, 65 грн. ( з ПДВ).
Представник позивача не заперечив та не спростував розрахунку, поданого відповідачем..
Щодо інших доводів скаржника, які стосуються окремих недоліків акту про порушення ПКЕЕ від 16.10.2009р., апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією факту порушення, яке було виявлене при проведенні перевірки, ці недоліки акту та доводи скаржника не спростовують самого факту порушення відповідачем ПКЕЕ, відображеного в названому акті, відтак, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову..
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про задоволення позову в повному обсязі.. Відтак, рішення місцевого суду належить скасувати, прийняти нове, яким позов задоволити частково в сумі 19 171, 65 грн., в задоволенні решти позову відмовити.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1 .Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 24.05.11р. у справі № 5015/2096/11
скасувати, прийняти нове , яким позов задоволити частково.
Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідент. №.НОМЕР_1, місцезнаходження:АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", ідент. код 00131587, місцезнаходження; 79026, м. Львів, вул. Козельницька,3 -.19 171, 65 грн. вартості самовільно спожитої електроенергії, 191,72 грн. державного мита та 30,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 06.03.2014р.
Головуючий - суддя Хабіб М.І.
судді Гриців В.М.
Зварич О.В.