"07" березня 2014 р.
Справа №642/37/14ц
Провадження №2/642/211/14
6 березня 2014 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Шрамко Л.Л.
з участю секретаря - Куніциної М.Є.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 120378047 від 13 квітня 2012 року про надання відповідачу в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання у загальній сумі 18 327, 61 грн., у тому числі 4 938, 15 грн. компенсації вартості наданого обладнання, 13 309, 42 грн. - плати за прострочення щомісячних платежів та 80,04 грн. - компенсації понесених витрат, пов'язаних з отриманням виконання зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що позивачем повністю виконані умови договору, надане обладнання відповідачу, однак останнім сплачено лише 1 323 грн. коштів, з яких відповідно до умов договору та Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT, які є невід'ємною частиною договору зараховано 31,15 грн. на погашення плати за прострочення щомісячних платежів, а 1 291,85 грн. - на погашення щомісячних орендних платежів. Вимоги про сплату боргу відповідач залишив без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача Янголь О.О., яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва, позов підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, вказаного договору не оспорював, пояснив, що придбав ноутбук вартістю. 6 320 грн., сплатив лише 1 323 грн. Просив зменшити суму стягнення, посилаючись на своє тяжке матеріальне становище - наявність трьох дітей на утриманні, які хворіють. Зазначив, що він не працює, проживає за рахунок випадкових заробітків, дружина також не працює, доглядає за дітьми. Власного житла вони не мають, проживають сім'єю у родичів, які надали їм житло тимчасово. Вважає занадто завищеною суму штрафних санкцій.
Суд, опитавши представника позивача Янголь О.О., відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 квітня 2012 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про отримання обладнання в системі LeaseIT, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу обладнання - ноутбук ASUSK73E вартістю 6230 грн., а відповідач взяв на себе обов'язок сплатити його вартість шляхом внесення 10 платежів,щомісяця рівними частинами по 623 грн. в строк до 20 числа кожного місяця.
Відповідно до п.1.2. договору умови та порядок отримання обладнання визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT (надалі - Правила), які є невід'ємною частиною договору.
За умовами договору, відповідач зобов'язався згідно з пунктом 5.4.2 своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені Пакетом LeaseIT та цим договором, який являється невід'ємною частиною цього договору, своєчасно сплачувати платежі за отримане ІТ- обладнання.
Згідно п. 3.1 клієнт сплачує на користь оператора LeaseIT платежі згідно з умовами пакету LeaseIT та цим договором, на підставі рахунка оператора LeaseIT в строк до 20 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 7.2 у разі прострочення сплати платежів клієнт сплачує плату за прострочення платежів в порядку та розмірах, визначених правилами.
Відповідно до п.14.2 Правил у разі несвоєчасної сплати клієнтом нарахованого платежу останній сплачує на користь оператора LeaseIT плату за прострочення платежу в розмірі 5% від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснено в розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; в розмірі 10% від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором.
Відповідно до п.14.5 Правил у випадку несплати клієнтом платежу протягом 30 календарних днів клієнт зобов'язаний за першою вимогою оператора LeaseIT протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги одноразово сплатити платіж, який розраховується як сума всіх платежів, що підлягає оплаті на користь оператора LeaseIT з місяця оплати останнього платежу до закінчення строку оплати всіх платежів, встановлених пакетом. LeaseIT. Сплата плати за прострочення платежу не звільняє клієнта від обов'язку в повному обсязі оплатити платежі, передбачені пакетом LeaseIT.
Позивач виконав свої зобов'язання, надав відповідачу вказане обладнання-ноутбук, що підтверджено актом приймання-передачі товару №120378047 від 14.04.2012 року, підписаним обома сторонами.
Згідно з структурою грошових нарахувань та находжень, відповідач двічі вніс платежі - 14.04.2012 року у розмірі 623 грн. та 01.05.2012 р. у розмірі 700 грн., всього 1 323 грн., з яких згідно з умовами договору та Правилами зараховано 31,15 грн. на погашення плати за прострочення щомісячних платежів, а 1 291,85 грн. - на погашення щомісячних орендних платежів, після чого виплату за договором припинив.
Суд, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач порушив зобов'язання, припинив сплату щомісячних платежів, він повинен нести відповідальність.
Позивач нарахував відповідачу заборгованість станом на 20 листопада 2013 року в загальній сумі 18 327, 61 грн., у тому числі 4 938, 15 грн. компенсації вартості наданого обладнання, нарахованих штрафних санкцій у розмірі 13 309, 42 грн., та 80,04 грн. - компенсації понесених витрат, пов'язаних з отриманням виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано доказів на обґрунтування позовних вимог в частині стягнення компенсації понесених витрат, пов'язаних з отриманням виконання зобов'язання, у розмірі 80,04 грн., відсутні дані про несення ним таких витрат, тому суд не вбачає підстав для стягнення вказаної суми.
Згідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.
З наданих відповідачем документів вбачається, що він є багатодітним батьком - має трьох дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Сім'я відповідача перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, як малозабезпечена, та отримує соціальну допомогу. Відповідач постійного місця роботи не має, має випадкові заробітки, а його дружина не працює по догляду за дітьми, які хворіють. Зазначені обставини свідчать про тяжке матеріальне становище відповідача.
Враховуючи наведене, а також те, що сума штрафних санкцій значно перевищує розмір несплаченої вартості ноутбука, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки (штрафу), який значно перевищує розмір збитків, до 4 980 грн.04 коп., що є співрозмірним з сумою заборгованості.
Загальна сума заборгованості, яку стягує суд, складає 9 918 грн. 19 коп.:
(4 938, 15 грн.+ 980,04 грн. =9 918,19 грн.)
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 229 грн. 40 коп., що відповідає розміру ставки судового збору, яка підлягала сплаті позивачем.
Таким чином, всього слід стягнути з відповідача 10 147 грн. 59 коп.:
(9 918,19 грн.+229,40=10 147 грн. 59 коп.).
Враховуючи вищенаведене, керуючись, ст. ст.ст. 10, 11, 60, 88,158-1, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 551, 610, 611, 625 ЦК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» 9 918 грн. 19 коп., а також у відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору - 229 грн. 40 коп., а всього стягнути 10 147 грн. 59 коп.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, через Ленінський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.Л. Шрамко