Вирок від 27.02.2014 по справі 308/2067/14-к

308/2067/14-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , представника особи, що подала скаргу - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді матеріали справи за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5 від 30 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013070010000178 від 08 квітня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою на постанову старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5 від 30 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013070010000178 від 08 квітня 2013 року.

Скаргу мотивує тим, що 03 листопада 2010 року біля 08 год. 30 хв. на ділянці автодороги сполученням Рахово - Ужгород, поблизу с. Рокосово Хустського району Закарпатської області автомобіль марки „Фольксваген Пассат”, д.н НОМЕР_1 , під керуванням військовослужбовця відділення внутрішньої безпеки по Мукачівському прикордонному загону підполковника ОСОБА_6 зіткнувся із автомобілем марки „ВАЗ-2107”, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 . Внаслідок даної ДТП водій автомобіля марки „ВАЗ-2107 ОСОБА_7 , який є рідним братом особи, що подала скаргу, від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці ДТП, а пасажир даного автомобіля ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження. Громадянину ОСОБА_9 , якому на правах особистої власності належить автомобіль марки «ВАЗ-2107», д.н. НОМЕР_2 , внаслідок даної ДТП спричинено значної матеріальної шкоди.

Матеріали по даній ДТП 08 листопада 2010 року у порядку ст. 97 КПК України (в редакції 1960 року) надійшли до військової прокуратури Ужгородського гарнізону із прокуратури Закарпатської області. 14 лютого 2011 року ОСОБА_3 у військовій прокуратурі Ужгородського гарнізону отримав постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, яка була датована 18 листопадом 2010 року, та постанову заступника військового прокурора Західного регіону України про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи від 11 лютого 2011 року. Дану кримінальну справу до свого провадження прийняв слідчий ОСОБА_10 , який досудове слідство провів із грубим порушенням вимог ст. 22 КПК України (в редакції 1960 року). 31 березня 2011 року слідчий ОСОБА_10 виніс постанову „ про призначення комплексної судової - автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи. З тексту висновку № 1515/1516 від 31 травня 2011 року комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи з досліджень механізму зіткнення транспортних засобів вбачається, що у тексті розділу постанови від 31 березня 2011 року «Об'єктивні вихідні дані» слідчий ОСОБА_10 вибірково надав експертам вихідні дані для дослідження механізму скоєння ДТП, хоча уже на той час у матеріалах кримінальної справи були цілий ряд і інших вихідних даних. Крім того, слідчий ОСОБА_10 вказав у згаданій постанові невірне визначення моменту виникнення небезпеки для руху водія автомобіля марки «Фольксваген Пассат» ОСОБА_6 . Навіть, якщо взяти до уваги при дослідженні механізму зіткнення даних транспортних засобів ті вихідні дані, які слідчий ОСОБА_10 вказав у постанові від 31 березня 2011 року, то чітко видно, що у скоєнні даної ДТП немає вини водія автомобіля марки «ВАЗ- 2107» ОСОБА_7 . Не врахування при дослідженні експертами механізму зіткнення транспортних засобів вихідних даних, які на той час вже були отримані та досліджені досудовим слідством, позбавило експертів можливості провести об'єктивне дослідження, що, в совою чергу, унеможливило визнання висновку № 1515/1516 від 31 травня 2011 року комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи з дослідження механізму зіткнення транспортних засобів в якості доказу. Слідчим у постанові про призначення автотехнічної експертизи і у подальшому не були предметом дослідження експертами механізму зіткнення транспортних засобів і не були відображені у Висновку № 1515/1516 від 31 травня 2011 року наступні вихідні дані:

- вихідні дані, добуті у процесі допитів та проведенні відтворень із водієм автомобіля марки «Фольксваген Пассат», д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 та пасажиром даного автомобіля ОСОБА_11 , а саме: швидкість автомобіля марки «Фольксваген Пассат» в момент зіткнення при обгоні автомобіля марки «УАЗ-3919» становила - 70-80 км/год.; відстань між зазначеними автомобілями в момент, коли автомобіль марки «УАЗ-3919» почав маневр, становила - 15,7 м; час, за який автомобіль марки «ВАЗ 2107» проїхав з моменту початку розвороту до зіткнення, становила - 4.5 сек.

- вихідні дані, добуті у процесі допитів свідків та проведенні із ними відтворень, а саме із водієм автомобіля марки «УАЗ-3919» ОСОБА_12 та пасажирами цього автомобіля ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а це: зіткнення між автомобілем марки «Фольксваген Пассат» під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля марки «ВАЗ- 2107» під керуванням водія ОСОБА_7 відбулось на правому узбіччі у напрямку м. Хуст; швидкість автомобіля марки «УАЗ-3919» в момент здійснення його обгону автомобіля марки «Фольксваген-Пасат» становила 50 км/год.; відстань від автомобіля марки «УАЗ -3919» до автомобіля марки «ВАЗ-2107», коли останній почав здійснювати маневр розвороту - становила 82.7 метрів; в момент зіткнення автомобілів марки «Фольксваген-Пасат» і марки «ВАЗ-2107» автомобіль марки «УАЗ-3919» знаходився на одній лінії із цими транспортними засобами.

- вихідні дані пасажира автомобіля марки «ВАЗ-2107» ОСОБА_8 : зіткнення відбулося на правому узбіччі у напрямку м. Хуст, коли автомобіль марки «ВАЗ-2107» вже стояв на узбіччі; відстань від лівого та правого колеса автомобіля марки «ВАЗ-2107» до бокової смуги, перед початком розвороту становила 05.5 м.; відстань від лівого переднього колеса автомобіля марки «ВАЗ-2107» до бокової смуги в момент зупинення після виконання розвороту становила 1,0 м, від заднього колеса до бокової смуги 1.1 м.

- вихідні дані свідка ОСОБА_9 , які він дав під час допиту та проведенні із ним відтворення: зіткнення між автомобілем марки «Фольксваген Пассат» до автомобіля марки «УАЗ-3919», коли водій автомобіля марки «Фольксваген Пассат» почав маневр обгону, становить 42.8 метри.

Згідно вимог п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху водій повинен зменшити швидкість, аж до зупинки ТЗ, або безпечно об'їхати перешкоду .

Згідно п. 1.10 ПДР / перешкода для руху / нерухомий об'єкт у межах руху ТЗ, а /небезпека для руху/ - зміна дорожньої обстановки, яка змушує водія негайно знизити швидкість і зупинитись, тобто у даному випадку рух автомобіля марки „ВАЗ-2107” упоперек дороги, це зміна дорожньої обстановки, і в цьому випадку водію автомобілю марки „Фольксваген Пассат” ОСОБА_6 не можна було маневрувати, а необхідно було зупинитись на смузі свого попереднього руху «до початку маневру обгону». Не можна не враховувати за умов даної ДТП ту обстановку, що зміна дорожньої обстановки сталась на смузі зустрічного руху, тобто за умов виконання вимог п. 12.3 ПДР для уникнення ДТП, водію автомобіля марки «Фольксваген Пассат» ОСОБА_6 достатньо було продовжити рух по смузі свого попереднього руху.

Таким чином у розділі «вихідні дані» висновку № 1515/1516 від 31 травня 2011 року відсутні вихідні дані, отримані при допиті вищезазначених свідків та проведених за їх участю відтвореннях обстановки і обставин події, у зв'язку із чим експертами при дослідженні механізму скоєння даної ДТП не були враховані вихідні дані, якими на той час вже володіло досудове слідство, хоча дослідження експертами вихідних даних, які не досліджувались, мають суттєве значення при визначенні винності водіїв транспортних засобів, які були учасниками даної ДТП. Не дивлячись на те, що 04 квітня 2011 року слідчому ОСОБА_10 було надане письмове клопотання про включення у текст постанови про призначення комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи» від 31 березня 2011 року вищезазначених вихідних даних, слідчий ОСОБА_10 своєю постановою від 05 квітня 2011 року залишив заявлене клопотання без уваги. У процесі досудового слідства були проігноровані покази, дані пасажиром ОСОБА_8 , водієм ОСОБА_12 , пасажирами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , які спростовують твердження ОСОБА_6 та його пасажира ОСОБА_11 , що зіткнення відбулось саме на смузі руху та при цьому на їх смузі руху. У той же час всі зазначені свідки, як у процесі допитів, так і під час проведення за їх участі відтворення обстановки і обставин події чітко і впевнено ствердили та показали, що зіткнення відбулось на узбіччі, коли вже автомобіль марки «ВАЗ-2107» під керуванням ОСОБА_7 зупинися після закінчення маневру розвороту. Не дивлячись на суттєві протиріччя у показах водія автомобіля марки «Фольксваген Пассат» ОСОБА_6 , пасажира згаданого автомобіля ОСОБА_11 із показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , у процесі ведення усього досудового слідства так і не були проведені очні ставки із тим, щоб усунути ці протиріччя та установити істину по справі.

Із листа № 1795 від 17 серпня 2011 року за підписом слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_10 . ОСОБА_3 стало відомо, що відносно ОСОБА_6 відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Сама постанова про відмову в порушенні відносно ОСОБА_6 кримінальної справи за мотивами п. 2 ст. 6 КПК України від 17 серпня 2011 року є незаконною, упередженою, зроблені у постанові досудовим слідством висновки не відповідають, як фактичним обставинам справи , так і об'єктивним матеріалам даної кримінальної справи. У зв'язку із вищевикладеним ОСОБА_3 до Ужгородського міськрайонного суду 20 вересня 2011 року була подана письмова скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 17 серпня 2011року, що винесена військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону відносно військовослужбовця ОСОБА_6 . На початку жовтня 2011 року стало відомо, що дану кримінальну справу до свого провадження прийняв слідчий відділу з розслідування ДТП СУ УМВС України в Закарпатській області майор міліції ОСОБА_17 . 17 жовтня 2011 року слідчому ОСОБА_17 було надане письмове клопотання про призначення додаткової комплексної судової трасологічно-автотехнічної експертизи. При цьому, у клопотанні ставилось питання, щоб для дослідження механізму скоєння даної ДТП експертам були надані всі наявні у кримінальній справі вихідні дані із тим, щоб висновки автотехнічної експертизи були об'єктивними і не викликали будь-якого сумніву. 08 грудня 2011 року слідчий ОСОБА_17 по мобільному телефону повідомив, що відмовив в задоволенні заявленого клопотання про призначення додаткової судово-автотехнічної експертизи. У тексті постанови про відмову в задоволенні заявленого клопотання» від 19 жовтня 2011 року слідчий ОСОБА_17 не обґрунтував, чому він вважає, що при наданні вихідних даних експертам, при призначенні судово-автотехнічної експертизи можливо та необхідно знехтувати тими вихідними даними, які були добуті у процесі досудового слідства, а саме: під час допиту та проведення відтворення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , допитами свідків ОСОБА_9 та інших осіб. 17 лютого 2012 року зазначена постанова була скасована та направлена начальнику СУ УМВС України в Закарпатській області для організації проведення подальшого досудового слідства. Зазначена постанова була скасована заступником начальника відділу прокуратур області ОСОБА_18 . У тексті постанови ОСОБА_19 визнав, що дане рішення прийнято передчасно, оскільки слідством не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи у відповідності до вимог ст. 22 КПК України. Так під час додаткового розслідування необхідно провести відтворення обстановки та обставин події з усіма очевидцями ДТП. 08 травня 2012 року ОСОБА_3 був викликаний до слідчого ОСОБА_17 , і було вирішено провести відтворення, залучивши при цьому автомобілі марки «ВАЗ-2107», «Фольксваген Пассат» та «УАЗ-3919», після чого призначити та провести додаткову автотехнічну експертизу. Однак, про те, що ніби існує судово-технічна експертиза № 2012 від 24 липня 2012 року, ОСОБА_3 довідався тільки 10 лютого 2014 року, коли отримав копію постанови про закриття кримінального провадження від 30 грудня 2013 року.

Згодом ОСОБА_3 дізнався, що 21 вересня 2012 року слідчим ОСОБА_17 прийнято рішення про закриття кримінальної справи. На неналежне та упереджене проведення досудового слідства по даній справі особою, що подала скаргу, була направлена на ім'я Генерального прокурора України письмова скарга. За розглядом скарги 07 березня 2013 року старший прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_20 своєю постановою скасувала постанову слідчого СВ СУ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_17 від 21 вересня 2013 року. У тексті постанови ОСОБА_20 вказує, що постанова слідчого від 21 вересня 2012 року є необґрунтованою, а рішення - незаконним, оскільки прийнято в супереч вимог КПК України про всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи. У постанові від 07 березня 2013 року дається вказівка, що із метою з'ясування обставин ДТП необхідно призначити повторну комплексну судову автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського НДІСЕ, під час якої надати оцінку показам усіх очевидців події, слідової інформації, що зафіксована на місці події. Однак, невиконання вказівок, зазначених у зазначеній постанові від 07 березня 2013 року не завадило старшому прокурору області винести незаконну постанову про закриття кримінального провадження від 30 грудня 2013 року.

ОСОБА_3 вважає, що оскаржувана постанова за своїм змістом є упередженою, необґрунтованою і не відповідає фактичним обставинам справи. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження і на підставі оцінки слідчим чи прокурором наявних у справі доказів у їх сукупності. При цьому обґрунтування закриття кримінального провадження являє собою необхідний і законний результат досудового розслідування. Висновки щодо оцінки доказів у тексті даної постанови належить викласти у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу, а прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути мотивовано. У даному випадку такі вимоги кримінально-процесуального законодавства не дотримані, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Так, в оскаржувані постанові не зазначено, чому не взято до ували та не дана об'єктивна оцінка показам потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , водія автомобіля «УАЗ-3119» ОСОБА_12 , пасажирів даного автомобіля ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , покази яких мають суттєве значення для встановлення винного в скоєнні даної ДТП. Під час проведення досудового розслідування слідчий зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, що не було виконано. В даному разі у процесі досудового розслідування не усунуті протиріччя у показах між ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 та показами ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , що має суттєве значення по справі. Виконання відповідних слідчих дій по усуненню протиріч між згаданими особами дає об'єктивну можливість встановити місце зіткнення транспортних засобів.

На підставі вищенаведеного просить скаргу задовольнити та витребувати у судове засідання матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 08 квітня 2013 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013070010000178; скасувати постанову старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5 від 30 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013070010000178 від 08 квітня 2013 року, кримінальне провадження направити прокурору Закарпатської області; надати можливість до початку розгляду у суді скарги ознайомитись із матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке 08 квітня 2013 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013070010000178.

В судовому засіданні особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали, надали пояснення, аналогічні тим, що містяться у скарзі, просили скаргу задовольнити, скасувати постанову старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5 від 30 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013070010000178 від 08 квітня 2013 року, кримінальне провадження направити прокурору Закарпатської області. Від вимог витребувати у судове засідання матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 08 квітня 2013 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013070010000178; надати можливість до початку розгляду у суді скарги ознайомитись із матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке 08 квітня 2013 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013070010000178 - відмовилися.

Представник прокуратури Закарпатської області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений, про що свідчить лист суду від 20 лютого 2014 року та лист суду від 24 лютого 2014 року, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, його представника, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 03 листопада 2010 року біля 08 год. 30 хв. на ділянці автодороги сполученням Рахово - Ужгород, поблизу с. Рокосово Хустського району Закарпатської області автомобіль марки „Фольксваген Пассат”, д.н НОМЕР_1 , під керуванням військовослужбовця відділення внутрішньої безпеки по Мукачівському прикордонному загону підполковника ОСОБА_6 зіткнувся із автомобілем марки „ВАЗ-2107”, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 . Внаслідок даної ДТП водій автомобіля марки „ВАЗ-2107 ОСОБА_7 , який є рідним братом особи, що подала скаргу, від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці ДТП, а пасажир даного автомобіля ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

За результатами проведеного досудового слідства 08 грудня 2011 року слідчий СУ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_17 виніс постанову про закриття кримінальної справи на підставі п. 8 ст. 6 КПК України, у зв'язку із смертю ОСОБА_7 .

По справі встановлено, що 17 лютого 2012 року заступником начальника відділу прокуратури Закарпатської області радником юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінальної справи, згідно якої постанову старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_17 від 08 грудня 2011 року про закриття кримінальної справи було скасовано - із зазначенням, що слідством не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи у відповідності до вимог ст. 22 КПК України. Під час додаткового розслідування необхідно провести відтворення обстановки та обставин події з усіма очевидцями ДТП, за результатами отриманих вихідних даних призначити повторну комісійну судово-автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського НДІ судових експертиз.

Також в судовому засіданні встановлено, що 21 вересня 2012 року слідчим відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_22 винесено постанову про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 03 листопада 2010 року на ділянці дороги Н-09 Мукачево-Хуст, неподалік с. Рокосово Хустського району, внаслідок якої загинув ОСОБА_7 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України.

07 березня 2013 року старшим прокурором відділу прокуратури області юристом 1 класу ОСОБА_20 було винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінальної справи, відповідно до якої постанову слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_22 про закриття кримінальної справи від 21 вересня 2012 року - було скасовано, кримінальну справу направлено до слідчого управління УМВС України в Закарпатській області для внесення відомостей про вчинений злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань та провадження подальшого його досудового розслідування.

Із змісту вищезазначеної постанови від 07 березня 2013 року вбачається, що за результатами проведеної на підставі постанов слідчого від 31 березня 2011 року та 05 квітня 2011 року комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи не надано оцінку показанням очевидців ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 ,, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , щодо механізму ДТП, згідно яких місце зіткнення транспортних засобів знаходиться за межами проїзної частини, на узбіччі, до моменту зіткнення водій ОСОБА_7 завершив маневр розвороту та зупинив автомобіль на узбіччі. Такі показання свідків нічим не спростовані, у висновку експертизи оцінка даним показанням експертом не дана. У висновку експертизи № 1515/1516 від 31 травня 2011 року будь-яка інформація про проведені експертні дослідження на підставі відомостей, наданих вказаними вище особами та які використані слідчим у постанові як вихідні дані, відсутня. У той же час, при допиті експерта ОСОБА_24 , який проводив дану експертизу, останнім констатовано про неспроможність показань вказаних вище свідків, однак, не роз'яснено, на підставі чого ґрунтуються такі його твердження. Недостатньо обґрунтованим є висновок експерта про те, що автомобіль марки «ВАЗ 2107» в момент зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген Пассат» був у русі. В основу дослідження експертом покладено дані попередньої експертизи про місце зіткнення транспортних засобів та їх взаємного розташування на смузі руху проїзної частини. При цьому, найбільш характерні ознаки зіткнення під час руху транспортних засобів, зокрема, наявність на елементах конструкцій кузова транспортних засобів слідів заміщення, рисок, подряпин тощо, як вбачається з висновку експертизи, - не досліджувалось. З огляду на викладене, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи необхідно з метою зясування обставин ДТП призначити повторну комплексу судову автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу, проведення якої необхідно доручити експертам Київського НДІСЕ, під час якої надати оцінку показанням всіх очевидців події, слідової інформації, що зафіксована на місці тощо.

30 грудня 2013 року старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області радником юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013070010000178 від 08 квітня 2013 року.

Натомість, судом встановлено, що прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області радником юстиції ОСОБА_5 всупереч ст. 9 КПК України, всебічно, повно і неупереджено не досліджено обставин кримінального провадження.

Частиною 2 статті 9 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Беручи до уваги наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанова заступника начальника відділу прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5 про скасування постанови про закриття кримінальної справи від 17 лютого 2012 року та постанова старшого прокурора відділу прокуратури області юриста 1 класу ОСОБА_20 про скасування постанови про закриття кримінальної справи від 07 березня 2013 року - виконані не в повній мірі, розслідування у кримінальному провадженні № 12013070010000178 від 08 квітня 2013 року проведено поверхнево, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, що в своїй сукупності, призвело до винесення передчасного та упередженого процесуального рішення.

Так, не проведено відтворення обстановки та обставин події з усіма учасниками ДТП із транспортними засобами, і за результатами отриманих вихідних даних не призначено повторну комплексу судову автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу з метою надання оцінки показанням всіх очевидців події, слідової інформації, що зафіксована на місці тощо, не усунуто протиріччя у показах ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 та показами ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 .

З врахуванням наведеного та того, що слідчим при винесені оскаржуваної постанови всебічно, повно та неупереджено не було досліджено всіх обставини справи, суд приходить до висновку, що подана скарга є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5 від 30 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013070010000178 від 08 квітня 2013 року - задовольнити.

Постанову старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5 від 30 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013070010000178 від 08 квітня 2013 року - скасувати.

Прокуратурі Закарпатської області провести всебічне, повне і об'єктивне розслідування по кримінальному провадженню № 12013070010000178 від 08 квітня 2013 року, - з урахуванням зазначеного в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
37484668
Наступний документ
37484670
Інформація про рішення:
№ рішення: 37484669
№ справи: 308/2067/14-к
Дата рішення: 27.02.2014
Дата публікації: 09.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України