Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/9538/13-а
26.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Дудкіної Т.М.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 23.12.13 у справі № 801/9538/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.13 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 20.09.2013 року №0010192280.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 20.09.2013 року №0010142280.
Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 20.09.2013 року №000021/2208/01/09/НОМЕР_1.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 809 (вісімсот дев'ять) грн. 89 коп.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.13 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що на підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0010192280 від 20 вересня 2013 року про застосування штрафних санкцій у сумі 72308,80 грн., №0010142280 від 20 вересня 2013 року про застосування штрафних санкцій у сумі 180 грн., а також рішення про застосування фінансових санкцій від 20 вересня 2013 року №000021/2208/01/09/НОМЕР_1, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
На думку апелянта, висновки, викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства, а отже й прийняті податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судом першої інстанції встановлено, що з 29.08.2013 року по 06.09.2013 року відповідачем проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_2
За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 06 вересня 2013 року, відповідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 11 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етилового і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", п.2.6 постанови правління НБУ "Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті України" № 637 від 15.12.2004 року.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0010192280 від 20 вересня 2013 року про застосування штрафних санкцій у сумі 72308,80 грн., №0010142280 від 20 вересня 2013 року про застосування штрафних санкцій у сумі 180 грн., а також рішення про застосування фінансових санкцій від 20 вересня 2013 року №000021/2208/01/09/НОМЕР_1, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі - Закон № 265).
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Статтею 5 Закону №265 передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій
Реєстратор розрахункових операцій "Датекс МР-50", версія внутрішнього програмного забезпечення МР-50.40, заводський номер ДУ 02022331, фіскальний номер 0109015536, зареєстрований на ФОП ОСОБА_2, у періоді з 07.06.2013 року по 19.06.2013 року знаходився в центрі сервісного обслуговування ПП "Гамма-Юг" на установці модему, що підтверджується квитанціями, виданими ПП "Гамма-Юг" №138 від 07.06.2013 року, 10.06.2013 року, 13.06.2013 року, 16.06.2013 року та довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 19.06.2013 року (а.с.23,24,25).
Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг) (ст. 2 Закону №265).
Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
На виконання вказаних норм закону, позивачем на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснювалися записи в розділі 2 КОРО, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.20-22).
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій за порушення п. 11 ст. 3 Закону №265.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно ст. 6 Закону № 265 облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
З аналізу зазначеного вище вбачається, що облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 20 Закону № 265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 р. зазначено, що до документів, які є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що облік товарів, які перебували в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_2, здійснювався на підставі належним чином оформлених документів.
Крім того, відповідач мав право витребувати від позивача первинні документи після проведення перевірки, однак будь-яких вимог про витребування від позивача первинних документів, або доказів не надання таких документів за вимогою, відповідачем під час розгляду не надано.
За таких обставин, податковим органом було безпідставно кваліфіковано відсутність облікових документів у місці фактичної реалізації товарів, як порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265.
Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту реалізації та зберігання позивачем алкогольних напоїв без марки акцизного податку, а саме пляшки горілки "STOLETOV RELAX" 0,7 л по ціні 43 грн.
За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.13 у справі № 801/9538/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко