"25" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/65233/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Голяшкін О.В.
Донець О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледарі Донецької області про стягнення понесених витрат на виплату пенсій в розмірі 192 917,25 грн. за період лютий-травень 2012 року,
встановила:
Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області звернулось з позовом про стягнення з відповідача понесених за період з 01 лютого 2012 року по 31 березня 2012 року витрат на виплату та доставку у тому числі адресної державної соціальної допомоги у розмірі 182 904,02 грн., призначеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення» від 26 березня 2008 року №265, та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на загальну суму 10 013,23 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на виплату пенсій у сумі 10013 грн. 23 коп. скасовано, у цій частині позов задоволено, а в іншій - постанову залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 березня 2013 року касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледарі Донецької області задоволено. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року скасовано, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року залишено в силі.
Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, Пенсійний фонд звернувся із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат в розмірі 182904грн. 02 коп. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Пенсійного фонду в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у позовних вимогах щодо стягнення адресної державної соціальної допомоги суди вказали, що зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Наведене відповідає правовим позиціям, висловленим Верховним Судом України по справам № 21-165а12, 21-361а11, 21-57а 11, які відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Відмовляючи у позові щодо відшкодування витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) у разі смерті потерпілого мають непрацездатні особи, визначені частиною другою цієї статті, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Судом першої інстанції встановлено, що особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, витрати на виплату пенсій яким у зв'язку з втратою годувальника, пред'явлені Управлінням Відділенню, наведеним у статті 33 Закону вимогам не відповідають, а відтак остатнім не підлягають відшкодуванню.
Висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову щодо стягнення витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на суму 10 013, 23 грн. є помилковим та не узгоджується з судовими рішеннями, залишеними без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2012 року у справі у спорі між тими ж сторонами, встановлені обставини у яких мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи.
Наведене не дає підстав для задоволення касаційної скарги управління. Підстави для скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 05 березня 2013 року відсутні.
Керуючись статтями 222, 223, 232-1, 226, 230, 231, 254 КАС України,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам.
Судді: В.Ф. Мороз
О.В. Голяшкін
О.Є Донець