"25" лютого 2014 р. м. Київ К/800/7670/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Донець О.Є.
Голяшкін О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, Головного управління Державної казначейської служби України в Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області про стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6017,20 грн., сплаченого судового збору в розмірі 107,30 грн.,
встановила:
ОСОБА_2 звернувся із позовом про стягнення з Державного бюджету безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6017, 20 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 107, 30 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року, залишеною без змін Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з Держбюджету на користь позивача суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 6017, 20 грн. та суму судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Управління Пенсійного фонду в Будьонівському районі м. Донецька просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 13 червня 2012 року придбано автомобіль марки «KIA Sportage», вартістю 240688 грн., та при реєстрації якого в органах ДАІ ним було сплачено 3% збір до пенсійного фонду з відчуження автомобіля у розмірі 6017, 20 грн., згідно квитанції № 908.470.4 від 14 червня 2012 року.
Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Тобто, відповідно до вказаного Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Враховуючи, що Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено сплату збору при придбанні автомобіля, а сплата даного збору передбачена лише при його відчуженні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про повернення ОСОБА_2 безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі легкового автомобіля та стягнення з Державного бюджету України на його користь суми помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції з купівлі легкового автомобіля.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.Ф. Мороз
О.Є. Донець
О.В. Голяшкін