Справа № 465/4742/13-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11/783/31/14 Доповідач: ОСОБА_2
21 січня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю прокурора: ОСОБА_5
потерпілого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_6 на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2013 року, колегія суддів
ОСОБА_7 органом досудового слідства пред'явлено обвинувачення в тому, що вона 17 листопада 2010 року, близько 19 год. 30 хв., знаходячись в одній із кімнат квартири АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 , під час конфлікту з останнім, на ґрунті особистих неприязних стосунків, маючи умисел на спричинення умисних легких тілесних ушкоджень останньому, спричинила йому згідно висновку судово-медичної експертизи №1471 від 5.07.2012 року тілесні ушкодження, які утворились від дії тупих предметів та предметів з малою поверхнею, могли виникнути 17 листопада 2010 року та відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Постановою вищевказаного суду кримінальну справу відносно ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України закрито у зв'язку із закінченням строків давності, звільнено її від кримінальної відповідальності.
Потерпілий в апеляції та доповненнях і змінах до неї покликається на те, що судом першої інстанції допущено істотне порушення норм кримінально-процесуального закону, а саме не з'ясовано за клопотаннями потерпілого чи немає відповідальності інших осіб, чи немає підстав для зупинення справи, зміни або скасування обвинувального висновку відносно обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст. 125 КК України, у судовому провадженні не проведено розгляду обвинувального висновку із погодженням учасників судового провадження, порушено права потерпілого, допущена неповнота судового розгляду, не дослідженні усі обставини, не допитані певні особи, не проведено дослідження доказів, відхилено клопотання з приводу оскарження дій Франківської районної прокуратури м. Львова та оскарження досудового слідства. Окрім цього, судом не з'ясовано чи мало місце діяння поставлене у вину ОСОБА_7 за ч.1 ст. 125 КК України, чи містить воно склад злочину, і чи особа вина у його вчиненні. А також, потерпілим було подано кілька клопотань по справі, які були відхиленні судом без достатнього обґрунтування. Районний суд хибно аргументує прийняте рішення протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.07.2012 року з участю потерпілого ОСОБА_6 , оскільки потерпілий в ньому вказує на причетність інших осіб до вчинення злочину. Просить постанову суду скасувати, а обвинувальний висновок повернути до вищестоящого прокурора м. Львова для усунення та виправлення.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_6 на підтримку апеляції, ОСОБА_7 та прокурора, які просять постанову районного суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_6 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 49 КК України 1960 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, якщо із дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули строки давності - два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання меш суворе, ніж обмеження волі. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Ухвалення рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можливо лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2011 року суддею Франківського районного суду м. Львова щодо ОСОБА_7 порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 125 КК України, а 20 липня 2012 їй за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України пред'явлено обвинувачення.
В судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_7 заявила клопотання про застосування до неї положень ст. 49 КК України, оскільки строк притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину закінчився. З огляду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні 17 листопада 2010 року злочину невеликої тяжкості, даних про ухилення від слідства і суду та її розшуку з цих підстав в матеріалах справи не має, новий злочин не вчинила, суд на законних підставах задовольнив її клопотання.
Доводи апеляції потерпілого, зокрема про порушення місцевим судом норм процесуального закону, про неповноту судового розгляду, розцінюються колегією суддів як необґрунтовані і такі, що не вплинули на правильність прийнятого рішення.
Отже, постанова суду першої інстанції від 18 вересня 2013 року, якою ОСОБА_7 , обвинувачену у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а провадження у кримінальній справі закрито у зв'язку із закінченням строків давності, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів
постанову Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2013 року, якою ОСОБА_7 , обвинувачену у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а провадження у кримінальній справі закрито у зв'язку із закінченням строків давності -залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_6 - без задоволення.
Головуючий:
Судді: