Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/877/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Л.А.
Доповідач Єгорова С. М.
05.03.2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого - Єгорової С.М.
суддів: Дьомич Л.М., Пищиди М.М.
із секретарем - Лазаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2013 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мехеди О.В., заінтересована особа - громадська організація «Садове товариство «Червона Зірка», про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
29.10.2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мехеди О.В., заінтересована особа - громадська організація «Садове товариство «Червона Зірка» про визнання незаконною та скасування постанови від 01.10.2013 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1770/2011, виданим 18.02.2013 року Ленінським районним судом м. Кіровограда згідно рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 16.10.2012 року, про поновлення ОСОБА_2 на посаді голови правління громадська організація «Садове товариство «Червона Зірка».
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.11.2013 року скаргу залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали в зв'язку з порушенням норм процесуального права та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті. Зазначено, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що він пропустив строк звернення до суду із скаргою, лише тому що не надав доказів отримання саме 18.10.2013 року постанови державного виконавця. Надати суду такі докази він не мав можливості, оскільки копію постанови отримав особисто у державного виконавця, а не поштою. Зазначає, що суд мав би призначити справу до розгляду та витребувати зазначені докази від державного виконавця.
Заслухавши доповідача, пояснення представника заявника, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження з підстав, передбачених ст.ст. 72 та 385 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена державним виконавцем 01.10.2013 року, а ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою 28.10.2013 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку, та не подав клопотання про поновлення цього строку із зазначенням поважних причин.
З таким висновком суду не можна погодитись.
Згідно вимог ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.
Право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (абзац 2 частини першої статті 385 ЦПК).
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина третя статті 385 ЦПК).
Пропуск зазначених строків, які визначаються як процесуальні строки, не є підставою для відмови у прийнятті скарги, оскільки вони можуть бути поновлені судом за наявності поважних причин і на них поширюються правила статті 72 ЦПК. Тому скарга, подана після закінчення відповідного строку, залишається без розгляду, якщо суд за клопотанням заявника не знайде підстав для його поновлення.
Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб, який судам і потрібно враховувати, а не загальний строк, визначений статтею 385 ЦПК.
Десятиденний строк обчислюється з моменту одержання заявником копії відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження (стаття 49).
В поданій ОСОБА_2 скарзі на дії державного виконавця зазначено, що копію оскаржуваної постанови йому видано державним виконавцем 18.10.2013 року, тому він вважає, що строк на її оскарження не пропущено (а.с.24).
Зі скарги та доданих до неї матеріалів чітко не вбачається, чи пропущений строк звернення до суду, тому суд мав два варіанти процесуальних дій: залишити скаргу без руху та запропонувати заявнику усунути недолік скарги й зазначити з посиланням на відповідні докази дату, коли йому стало відомо про порушення свого права чи свободи.
Суд у судовому розгляді може з'ясувати зазначене питання з відповідним рішенням: залишити скаргу без розгляду у зв'язку з пропущенням строку на оскарження та відсутність клопотання про його поновлення або розглянути скаргу по суті, якщо буде встановлено, що строк не пропущено.
У разі якщо подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, то у будь-якому випадку це клопотання вирішується в судовому засіданні відповідно до вимог статті 73 ЦПК.
При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, то суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.
Судом першої інстанції не перевірено вказані заявником обставини щодо дотримання процесуального строку звернення зі скаргою на дії державного виконавця та передчасно вирішено питання про залишення скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що судом були допущені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття скарги та відкриття провадження у справі.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: