Справа № 346/6981/13-к
05 березня 2014 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 Григорука ОСОБА_5 ,
законних представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника служби у справах дітей ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия кримінальне провадження 1-кп/346/396/13, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013090180001918 від 11 жовтня 2013 року про обвинувачення;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не одруженого, освіта неповна середня, не працюючого, не судимого у вчиненні кримінальних правопорушень за ст.ст. 122 ч.1, 296 ч.2 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця та жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, не одруженого, студента ІІ курсу ОПЛЕТ, не працюючого, не судимого, та
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця Російської Федерації селище Верхня Мосоловка, Усманського району, Липецької області, жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, не судимого у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 296 ч.2, КК України,
ОСОБА_10 спричинив умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, та у групі осіб скоїв хуліганство, яке виразилось в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, і супроводжувалось особливою зухвалістю.
ОСОБА_11 у групі осіб скоїв хуліганство, яке виразилось в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, і супроводжувалось особливою зухвалістю.
Порядін ОСОБА_13 у групі осіб скоїв хуліганство, яке виразилось в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, і супроводжувалось особливою зухвалістю.
Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.
29 вересня 2013 року близько 01 години ночі неповнолітні ОСОБА_10 попередньо домовившись з ОСОБА_14 та ОСОБА_11 в с. Угорники по вул. Шевченка, Коломийського району, Івано-Франківської області діючи із хуліганських спонукань, та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю під час словесної суперечки, нанесли потерпілому ОСОБА_9 удари руками та ногами в різні ділянки тіла.
Крім того, при цьому неповнолітній ОСОБА_10 наніс ОСОБА_9 удар ногою в обличчя, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи із зміщенням уламків, які згідно висновку експерта № 439 від 23 жовтня 2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я, але не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Обвинувачений ОСОБА_10 вину визнав, розкаявся у скоєному, просив суворо не карати, та вказав, що 29 вересня 2013 року близько 01 години ночі він був на весіллі, а друзі сказали що потерпілий повів його знайому ОСОБА_15 додому. Він з ОСОБА_16 та ОСОБА_14 наздогнали потерпілого ОСОБА_17 , між ними виникла сварка потерпілий вдарив його долонею по обличчю, почалася бійка, вони в трьох почали бити потерпілого руками. Після того як потерпілий упав вони почали його бити ногами. Копали по тілу. Він копнув ногою у нижню щелепу. Потерпілий сказав, що у нього поламалася щелепа. Конфлікт ще тривав деякий час, він копнув два рази по ногах, а потім вони пішли.
Законний представник ОСОБА_10 - ОСОБА_6 вказав, що батьки ухилялися від виховання сина, мати веде розгульний спосіб життя. На даний час його батьки позбавлені батьківських прав.
Згідно звіту про неповнолітнього обвинуваченого, який підтримав представник служби у справах дітей ОСОБА_6 неповнолітній ОСОБА_10 - здоровий, погано піддається виховному впливу, схильний до брехні, на «Д» обліку в психоневрологічному кабінеті не перебуває, шкодує про те вчинив, усвідомлює серйозність скоєного, вважає, що така поведінка є не прийнятною. Дорослих підбурювачів, щодо вчинення діяння у якому обвинувачується неповнолітній, не було. Неповнолітній виховується на даний час сестрою, стосунки в сім'ї добрі. На даний час ніде не навчається. Допомагає по господарстві коли у нього вільний час, більшість часу проводить сам аніж у колі однолітків. Змінює свою поведінку на краще, має намір виправитися. Є доцільність соціального інспектування вищевказаної сім'ї неповнолітнього та взяття під соціальний супровід.
Обвинувачений ОСОБА_11 вину визнав, розкаявся у скоєному та вказав, що 29 вересня 2013 року близько 01 години ночі він і ОСОБА_12 пішли з будинку культури під весілля і сказали ОСОБА_10 що ОСОБА_18 повів ОСОБА_19 дому. ОСОБА_20 сказав, що хоче з'ясувати стосунки з ОСОБА_21 , вони наздогнали їх, ОСОБА_15 пішла додому. Почалася сварка, яка переросла у бійку, спочатку потерпілого вони втрьох били руками а після того як він упав копали ногами. Він особисто вдарив руками близько 10 раз, і копнув по тілу близько 4-х раз. Потерпілий сказав, що йому зламали щелепу, вони злякались і пішли в будинок культури.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_8 вказав, що таке сталося вперше, він став більше приділяти уваги синові.
Згідно звіту про неповнолітнього обвинуваченого, який підтримав представник служби у справах дітей ОСОБА_6 неповнолітній ОСОБА_11 здоровий, врівноважений, доброзичливий, діє завжди самостійно, на «Д» обліку в психоневрологічному кабінеті не перебуває. Шкодує про те, що вчинив, усвідомлює серйозність скоєного, вважає, що така поведінка є не прийнятною. Дорослих підбурювачів, щодо вчинення діяння у якому обвинувачується неповнолітній, не було. Неповнолітній виховується батьками, стосунки в сім'ї добрі. Навчається в Отинійському ПЛЕТ, проявляє задовільні знання. У колективі між однокласниками та вчителями існують добрі взаємовідносини. Неповнолітній допомагає по господарстві коли у нього вільний час, більшість часу проводить у колі однолітків. Змінює свою поведінку на краще, має намір виправитися. Є доцільність соціального інспектування вищевказаної сім'ї неповнолітнього та взяття під соціальний супровід.
Обвинувачений ОСОБА_12 вину визнав, розкаявся у скоєному, та вказав, що він з ОСОБА_22 сидів біля будинку культури, пішли на весілля, і сказали ОСОБА_23 , що Жибак повів ОСОБА_19 додому. ОСОБА_20 сказав що хоче поговорити з ним і сказав їм, щоб вони ішли з ним. Вони наздогнали потерпілого, почали сваритися, а потім почалась бійка, яка була спровокована потерпілим. Він особисто вдарив потерпілого один раз рукою в обличчя, а після того як той упав ногою два рази по тілу.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_12 - ОСОБА_24 вказала, що її син вчинив необдуманий вчинок. Вона з ним часто з цього приводу має розмову.
Згідно звіту про неповнолітнього обвинуваченого, який підтримав представник служби у справах дітей ОСОБА_6 неповнолітній ОСОБА_12 здоровий, не самостійний, легко може попасти під негативний вплив, на «Д» обліку в психоневрологічному кабінеті не перебуває, шкодує про те вчинив, усвідомлює серйозність скоєного, вважає, що така поведінка є не прийнятною. Дорослих підбурювачів, щодо вчинення діяння у якому обвинувачується неповнолітній, не було. Неповнолітній виховується матір'ю, стосунки в сім'ї добрі. Допомагає по господарстві коли у нього вільний час, більшість часу проводить у колі однолітків. Змінює свою поведінку на краще, має намір виправитися. Є доцільність соціального інспектування вищевказаної сім'ї неповнолітнього та взяття під соціальний супровід.
Потерпілий ОСОБА_9 вказав, що він не наполягає на суворому покаранні.
Суд з'ясував, що обвинувачені і учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, обвинувачені суть пред'явленого обвинувачення, а тому у суду немає сумнівів у добровільності, та істинності їх позиції, та визнає не доцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи.
На підставі наведеного суд вважає, що дії ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ст.ст. 122 ч.1 та 296 ч.2 КК України оскільки він спричинив умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя, але такі, що причинили тривалий розлад здоров'я, та у групі осіб скоїв хуліганство, яке виразилось в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, і супроводжувалось особливою зухвалістю.
Дії ОСОБА_11 слід кваліфікувати за ст. 296 ч.2 КК України, оскільки він у групі осіб скоїв хуліганство, яке виразилось в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, і супроводжувалось особливою зухвалістю.
Дії ОСОБА_12 слід кваліфікувати за ст. 296 ч.2 КК України, оскільки він у групі осіб скоїв хуліганство, яке виразилось в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, і супроводжувалось особливою зухвалістю.
При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особи обвинувачених та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 суд визнає те, що він визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, сприяв розкриттю, проживає у дуже важких матеріальних умовах.
Обставини що обтяжують покарання відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 суд визнає те, що він визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, сприяв розкриттю, позитивно характеризується по місцю проживання, проживає у важких матеріальних умовах.
Обставини що обтяжують покарання відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 суд визнає те, що він визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, сприяв розкриттю, позитивно характеризується по місцю проживання.
Обставини що обтяжують покарання відсутні.
Беручи до уваги вище наведене, та те, що обвинувачений ОСОБА_10 визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, сприяв розкриттю, проживає у дуже важких матеріальних умовах суд вважає що наведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і до обвинуваченого слід застосувати ст. 69 КК України і обрати щодо нього більш м'які покарання не зазначені в санкції ст.ст. 122 ч.1 та 296 ч.2 КК України у вигляді громадських робіт, оскільки такі покарання є необхідним та достатнім для його виправлення.
Врахувавши, що ОСОБА_11 визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, сприяв розкриттю, позитивно характеризується по місцю проживання, проживає у важких матеріальних умовах суд вважає що наведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і до обвинуваченого слід застосувати ст. 69 КК України і обрати щодо нього більш м'яке покарання не зазначене в санкції ст. 296 ч.2 КК України у вигляді громадських робіт, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення.
Врахувавши, що ОСОБА_12 визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, сприяв розкриттю, позитивно характеризується по місцю проживання, суд вважає що наведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і до обвинуваченого слід застосувати ст. 69 КК України і обрати щодо нього більш м'яке покарання не зазначене в санкції ст. 296 ч.2 КК України у вигляді громадських робіт, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення.
На підставі викладеного, ст.ст. 65, 66, 69, 70, 100, 103 КК України, керуючись ст.ст. 349 ч.3, 369, 370, 373, 374, 395, 484, 485, 487, 490, 491, 496, КПК України суд
ОСОБА_10 визнати винним за ст.ст. 122 ч.1 та 296 ч.2 КК України, і призначити покарання;
за ст. 122 ч.1 КК України - застосувавши ст. 69 КК України - 120 годин громадських робіт,
за ст. 296 ч.2 КК України, застосувавши ст. 69 КК України - 100 годин громадських робіт.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України ОСОБА_23 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання - 120 годин громадських робіт.
ОСОБА_11 , визнати винним ст. 296 ч.2 КК України, і застосувавши ст. 69 КК України призначити покарання - 100 годин громадських робіт.
ОСОБА_12 , визнати винним ст. 296 ч.2 КК України, і застосувавши ст. 69 КК України призначити покарання - 100 годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя ОСОБА_1