Справа № 127/2-78/06
Провадження 4-с/127/39/14
03 березня 2014 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Солтисюк К.В.
з участю заявника ОСОБА_1
представника ДВС України Белзи О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії і бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України Попіва Р.І.,-
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України Попіва Р.І. при виконанні виконавчого листа № 4с-26-10, виданого 04.06.2010 року Замостянським райсудом м. Вінниці щодо зобов'язання ГУЮ у м. Києві негайно і в примусовому порядку виконати виконавчий лист № 2-78/2006, виданий Замостянським райсудом м.Вінниці про стягнення заборгованості з АК «Укрресурси» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку при звільненні. Зазначив, що протягом трьох років виконавчий лист № 4с-26-10 не виконувався, державним виконавцем не вжиті заходи щодо його примусового виконання, передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про бездіяльність виконавця, натомість 29.01.2014 року старший державний виконавець ВПВ ДВС України Попів Р.І. прийняв незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження. Просив визнати бездіяльність з 2010 року і дії щодо закінчення виконавчого провадження неправомірними і зобов'язати усунути порушення прав стягувача та виконати виконавчий лист, а про результати виконання повідомити його і суд в місячний термін.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав частково, лише щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Попіва Р.І. при виконанні виконавчого листа № 4с-26-2010 за період з 2010 по 2012 роки. Пояснив, що раніше він не звертався зі скаргами на бездіяльність Попіва Р.І., оскільки сподівався, що рішення суду буде виконано, а про закінчення виконавчого провадження № 9519281 27.06.2012 року він не знав, проте має намір оскаржити постанову від 27.06.2012 року.
Суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень ДВС України Попів Р.І. в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник ДВС України Белза О.І. просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки виконавче провадження № 9519281 закрите 27.06.2012 року, тому виконанню не підлягає виконавчий лист № 4с-26-2010. Крім того, додав, що оскільки господарським судом не було вирішено питання щодо визнання ДАК «Укрресурси» банкрутом, основне рішення суду про стягнення зарплати не могло бути виконано, тому всі скарги ОСОБА_1 є безпідставними.
Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що Замостянським райсудом м. Вінниці 04.06.2010 року виданий виконавчий лист № 4с-26-2010 про зобов'язання Головного управління юстиції у м. Києві негайно і в примусовому порядку виконати виконавчий лист № 2-78-2006, виданий Замостянським райсудом м. Вінниці про стягнення заборгованості з АК «Укрресурси» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку при звільненні, про виконання рішення в місячний термін повідомити суд та ОСОБА_1
Даний виконавчий лист пред'явлений до виконання.
29.01.2014 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС України Попів Р.І. прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 4с-26-2010, оскільки виконавче провадження ВП № 9519281, що підлягало негайному і примусовому виконанню, закінчене 27.06.2012 року (а.с. 2).
В судовому засіданні встановлено, що постанова від 27.06.2012 року не скасована. Заявник ОСОБА_1 пояснив, що має намір оскаржити дану постанову.
Таким чином, виконати виконавчий лист № 4с-26-2010 за наявності чинної постанови у ВП № 9519281 від 27.06.2012 року при виконанні виконавчого листа № 2-78-2006, неможливо.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 уточнив свої вимоги і пояснив, що підтримує скаргу лише в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця за період з 2010 по 2012 роки, а обґрунтованих причин, чому раніше не звертався зі скаргами на дії державного виконавця при виконанні виконавчого листа № 4с-26-2010 не назвав.
Проте слід зазначити, що відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Відповідно до п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.
Тому суд вважає, що ОСОБА_1 був обізнаний про порушення своїх прав після спливу шестимісячного строку для здійснення виконавчого провадження, визначеного ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», проте поважних причин, чому пропустив строк звернення до суду із відповідною скаргою на бездіяльність виконавця за період з 2010 по 2012 роки, не назвав.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 385-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 дії і бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України Попіва Романа Ігоровича - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів.
Суддя: