ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
03.03.2014 р. справа № 910/18766/13
Суддя Курдельчук І.Д, розглянувши без виклику сторін
матеріали справи №910/18766/13
за позовом Фізичної особи підприємця Велкової Оксани Георгіївни (м.Вінниця)
до відповідача: Юридичної особи Туреччини "YALCHIN ORMAN URUNLERI INS.SAN.TIC.LTD.STI", Туреччина
про стягнення 42 502,60 дол. США,
Позивач звернувся з позовом про стягнення 42 502,60 дол. США заборгованості за Контрактом № 0023/12 від 01.06.2011р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2013р. було порушено провадження у справі № 910/18766/13. Розгляд справи призначений на 12.11.13 о 10:40 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 15 .
Ухвалено: - викликати для участі у засіданні усіх представників учасників процесу та зобов'язано сторони вчинити дії.
Зокрема, зобов'язано:
- учасників процесу на підтвердження їх статусу юридичної особи і повного найменування надати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, довідку з органів статистики про їх знаходження в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та належним чином оформлену довідку про те, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, немає (не було) справи з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
-позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів; надати пояснення та нормативне обґрунтування вимог, які інформації чи листування проводились між сторонами з заявленого предмету спору; документи, що підтверджують праводієздатність відповідача за законодавством Туреччини; перевірити по банку та надати довідку банку про те, що кошти на момент розгляду спору на рахунок позивача не надходили, уточнення заявлених позовних вимог станом на день розгляду спору та надати довідку про облікову дебіторську заборгованість за підписом директора і головного бухгалтера; документально підтверджені письмові пояснення, щодо розрахунків між сторонами за період з моменту виникнення договірних відносин,;
- відповідача надати суду: письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; документи, що підтверджують праводієздатність відповідача за законодавством Туреччини; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України; надати документи, що підтверджують заперечення проти позову (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії до матеріалів справи).
Звернуто увагу сторін, що невиконання вимог суду тягне за собою застосування заходів, передбачених п. 5 ст. 83 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013р. у зв'язку з неявкою сторін та невиконанням вимог ухвали суду було відкладено розгляд справи на 26.11.2013 о 11:25 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, в залі судових засідань № 15 (корпус Б). Викликано для участі у засіданні усіх представників учасників процесу. Зобов'язано сторони виконати дії покладені на них ухвалою суду про порушення провадження у справі від 01.10.2013р.
Зобов'язано -
позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів; надати пояснення та нормативне обґрунтування вимог, які інформації чи листування проводились між сторонами з заявленого предмету спору; документи, що підтверджують право- дієздатність відповідача за законодавством Туреччини; перевірити по банку та надати довідку банку про те, що кошти на момент розгляду спору на рахунок позивача не надходили, уточнення заявлених позовних вимог станом на день розгляду спору та надати довідку про облікову дебіторську заборгованість за підписом директора і головного бухгалтера; документально підтверджені письмові пояснення, щодо розрахунків між сторонами за період з моменту виникнення договірних відносин.
- відповідача надати суду: письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; документи, що підтверджують праводієздатність відповідача за законодавством Туреччини; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України; надати документи, що підтверджують заперечення проти позову (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії до матеріалів справи).
- сторони направити у судове засідання своїх повноважних представників (ст. 28 ГПК України).
Звернуто увагу сторін, особливо відповідача, про можливість застосування судом ст. 75 ГПК України та на необхідність дотримання ними вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України.
Попереджено сторони про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду, відповідно до п. 5 ст.83 ГПК України, а позивача - про передбачені п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України правові наслідки.
Представники відповідача в судове засідання 26.11.2013р. не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суду не повідомили, вимоги ухвали суду від 01.10.2013р. та від 12.11.2013р. не виконали.
Судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом і не має представництв на території України.
Як передбачено статтею 125 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" і яка набула чинності для України 01.12.2001, учасником якої є Туреччина, у якої, відповідно до відомостей, що містяться у позовній заяві має своє місцезнаходження "YALCHIN ORMAN URUNLERI INS.SAN.TIC.LTD.STI", яке є відповідачем у справі.
Відповідно до статті 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.
До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої ст. 5 вказаної Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що:
a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,
b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією.
Згідно із застереженнями України до ст. 15 Конвенції, викладеними у Законі України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів, якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, а саме:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Враховуючи наведене, відповідач повинен бути повідомлений про час та місце слухання справи у спосіб, передбачений Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.13 відкладено розгляд справи на 22 квітня 2014 року о 10:00год., викликано для участі у засіданні усіх представників учасників процесу. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, в залі судових засідань № 15 (корпус Б).
Зобов'язано позивача надати суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на турецьку мову ухвал суду від 01.10.2013р., 12.11.2013р., від 26.11.2013р. та позовної заяви у чотирьох примірниках у термін до 21.01.2014. для подальшого оформлення судового доручення, відповідно до ст.ст. 125,126 ГПК України.
Ухвалено направити судове доручення, відповідно до ст.ст. 125, 126 ГПК України.
Зупинено провадження у справі до виконання судового доручення.
Як встановлено господарським судом, позивач ухвалу суду від 26.11.12 не отримав ні за місцезнаходженням , ні за адресою розшуканою в матеріалах справи, у термін до 21.01.2014, на направлені телефонограми належним чином не відреагував, вимоги ухвал суду належним чином не виконав, що позбавляє господарський суд можливості своєчасного повідомлення у належній формі іноземного учасника судового процесу про час і місце розгляду справи.
Вирішуючи питання забезпечення своєчасного повідомлення у належній формі іноземного учасника судового процесу про час і місце розгляду справи, господарський суд враховує таке.
Взаємодія судів України з судовими органами інших держав з цього питання, а також щодо виконання за кордоном інших процесуальних дій регулюються Конвенцією з питань цивільного процесу (Гаага, 1954) і угодами про взаємну правову допомогу, укладеними Україною з іншими державами. Відповідно до Законів України від 19.10.2000 N 2052-III та N 2051-III з 26 листопада 2000 року набрали чинності для України Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) і Конвенція про отримання за кордоном доказів з цивільних і торгових справ (Гаага, 1970), із заявами та застереженнями. Цими заявами і застереженнями передбачено, зокрема, що названим у конвенціях центральним органом в Україні є Міністерство юстиції України, яке складає підтвердження про вручення документів і забезпечує передачу документів у цивільних або комерційних справах центральному органу юстиції іншої держави. Особливий порядок надання правової допомоги встановлено Угодою, статтею 5 якої передбачено, зокрема, що у разі надання правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць СНД зносяться один з одним безпосередньо. У разі звернення господарського суду з приводу надання правової допомоги документи, викладені українською або російською мовою, направляються поштовим зв'язком безпосередньо до суду, до компетенції якого належить вирішення господарських спорів на території відповідної держави - учасниці СНД, чи іншого органу цієї держави. При виконанні доручення про надання правової допомоги компетентні суди застосовують законодавство своєї країни. Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до названої Конвенції із заявами та застереженнями, згідно з якими Центральним органом, який має право отримувати документи від інших Договірних Сторін, а також складати підтвердження про вручення, є Міністерство юстиції України. Особливості виконання названої Конвенції визначено розділом VI Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 N 1092/5/54. Так, відповідне доручення про вручення документів за кордоном складається судом у формі прохання згідно з додатком до Інструкції. Доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції, або через Міністерство юстиції України. Конвенцією також визначено, що судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту. Разом з тим пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 названої Конвенції, суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів. Таким чином, у випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців. При цьому, беручи до уваги рекомендації Практичного керівництва по застосуванню Гаагської конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів до статті 15 Конвенції, розробленого Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права, і яке по суті є узагальненням практики застосування зазначеної Конвенції судами держав - учасниць, у випадку, якщо на момент розгляду справи, призначеної в межах процесуальних строків, встановлених статтею 69 ГПК, сторона-нерезидент не з'явилась у судове засідання і не отримано жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів, суд, з огляду на приписи частини третьої статті 4 ГПК та статті 3 Закону України "Про міжнародне приватне право", продовжує строк вирішення спору з одночасним відкладенням розгляду справи (стаття 77 ГПК) в межах строків, передбачених частиною 2 статті 15 Конвенції. Судові документи можуть направлятися також філіям, представництвам, іншим відособленим підрозділам іноземних підприємств і організацій, місцезнаходженням яких є територія України (з повідомленням про вручення таких документів), а також вручатися безпосередньо уповноваженому представникові. При цьому слід мати на увазі, що коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. У цьому випадку спір вирішується в межах процесуальних строків, встановлених ГПК.
Так, згідно з Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту.
За загальним правилом, визначені ГПК процесуальні документи надсилаються сторонам та іншим учасникам судового процесу у встановлені для цього строки.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.
В силу статті 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, до яких належить право брати участь в господарських засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Позивач без поважних причин не виконує вимоги ухвал суду, тобто не вичняє дій з надання оформлених належним чином перекладених процесуальних документів.
За приписами ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст.115 зазначеного нормативно-правового акту ухвали господарського суду є обов'язковими до виконання.
Всупереч вимогам ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, позивач - ФОП Велкова Оксана Георгіївна, код 2691406503 та представник Хейніс Олександр Григорович вказаних в ухвалах дій не виконують в частині надання завіреного перекладу процесуальних документів, що в свою чергу позбавляє можливості суду надіслати судове доручення для повідомлення відповідача належним чином про час і місце засідання суду, а отже не забезпечують суду можливості реалізувати вказані процесуальні завдання.
Ухилення від вчинення дій щодо надання витребуваних документів, покладених господарським судом на сторону у відповідних судових ухвалах, та ігнорування вимог суду перешкоджає розгляду справи по суті з прийняттям рішення про захист охоронюваних законом інтересів позивача, свідчить про явну неповагу до суду.
Наведене є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України, які зобов'язують суд забезпечувати сторонам рівність перед законом і судом (ст. 4 2), змагальність сторін (ст. 4 3).
З вище викладеного вбачається, що позивач і його представник без поважних причин не виконував ухвали суду.
Ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, перешкоджає вирішенню спору по суті, призводить до затримання процесу судового провадження.
Відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання особою ухвали суду, що набрала законної сили, передбачає кримінальну відповідальність.
В разі подальшого невиконання вимог суду та нереагування на ухвали суду, судом буде направлено повідомлення до правоохоронних органів з метою порушення кримінальної справи по відношенню до позивача та його представника.
На підставі викладеного та керуючись ст.90 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Надіслати окрему ухвалу Велковій Оксані Георгіївні код 2691406503 та представнику Хейніс Олександру Григоровичу (21000, м. Вінниця, пров Рильського, 3а/21 ; 21000, м. Вінниця, вул Гоголя, 6а,оф.1).
З метою усунення порушень законності та недоліків:
- зобов'язати Фізичну особу підприємця Велкову Оксану Георгіївну код 2691406503 та представника Хейніс Олександра Григоровича (21000, м. Вінниця, пров Рильського, 3а/21 ; 21000,м. Вінниця, вул. Гоголя, 6а,оф.1) надати до 06.03.2014 належним чином завірений переклад на турецьку мову ухвал суду від 01.10.2013р., 12.11.2013р., від 26.11.2013р. та позовної заяви у чотирьох примірниках для подальшого оформлення судового доручення, відповідно до ст.ст. 125,126 ГПК України.
- зобов'язати Фізичну особу підприємця Велкову Оксану Георгіївну код 2691406503 та представника Хейніс Олександра Григоровича (21000, м. Вінниця, пров Рильського, 3а/21 ; 21000,м. Вінниця, вул Гоголя, 6а,оф.1) вжити заходи до належного оформлення документів, що мають бути надіслані з судовим дорученням для своєчасного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.
Про вжиті заходи інформуйте господарський суд до 06.03.2014.
Примітка: Згідно зі ст.1856 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду, а так само за несвоєчасну відповідь на окрему ухвалу суду.
Суддя І.Д. Курдельчук