"17" грудня 2013 р. справа № 2а-3189/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської обл від 02 грудня 2011 року, прийняту у порядку скороченого провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
Подано позов до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити нарахування підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV.
Суд позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області. Зобов'язав здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу за період з 22.04.2011 по 02.12.2011 включно у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період.
Рішення суду мотивоване тим, що Позивач відноситься до соціальної категорії -"дитина війни", має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Законодавством України не дано визначення поняття "мінімальна пенсія за віком"як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно до статті 6 Закону N 2195-IV.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти на вказані виплати з державного бюджету не виділялись.
Просить постанову суду скасувати. У позові відмовити.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.
Позивач відноситься до соціальної категорії -"дитина війни", перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду, та має право на пільги, встановлені законодавством України.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове
утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Застосування в якості розрахункової величини для мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, обчисленого відповідно до частини 1 статті 28 базового пенсійного Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (1058-15), є правильним.
Обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"(2195-15), покладено на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду за місцем проживання позивача. При цьому, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтею 6 Закону (2195-15).
Задовольняючи позовні вимоги з 22.04.2011 по 02.12.2011 включно, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проте ним не прийнято до уваги що Законом України від 14.06.2011 №3491- VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, згідно з яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вказаний Закон України набрав чинності, як в ньому зазначено, з дня наступного за днем його опублікування, тобто з 19.06.2011.
На виконання вимог вказаного вище Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№745 від 06.07.2011 року, відповідно до п. 6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного утримання довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні. Означена постанова набрала чинності з моменту її офіційного опублікування 23 липня 2011 року (Урядовий кур'єр №133) та діє до 01 січня 2012 року.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, фактичних обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 22 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року, коли дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не була обмежена, підлягала застосуванню.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначив цей розмір або встановлений інший розмір, немає. Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади -Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх вплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи ухвалено правильне рішення в частині позовних вимог, пред'явлених за період з 22 квітня 2011 року по 22.07.2011 року. Приймаючи до уваги, що в частині позовних вимог за період після 22.07.2011 року суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають нормам матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської обл від 02 грудня 2011 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" - скасувати в частині задоволення позовних вимог з 23 липня 2011 року по 02 грудня 2011 року, та в цій частині в задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської обл від 02 грудня 2011 року залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш