"20" січня 2014 р.справа № 2а/205/228/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2013 року у справі №2а/205/228/2013 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.,-
30 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії державного службовця з дати її призначення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірним дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районні м. Дніпропетровська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 28.02.2013, з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1, вийшла на пенсію державного службовця у 2010 році та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська.
02 липня 2013 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до відповідача з вимогою перерахувати пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати у складі заробітної плати при обчисленні розміру пенсії.
Листом №3039/10-54 від 09.07.2013 Управління ПФУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська відмовило позивачу в перерахунку пенсії, мотивувавши свою відмову тим, що зазначені виплати не входять до складу заробітної плати державного службовця, відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу».
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зазначив про неправомірність дій відповідача та вказав на наявність у позивача права на врахування при призначенні пенсії розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає можливим погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Ст.2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Ч.2 ст. 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Ч.ч. 6, 7 цієї-ж статті визначено, що Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 ст.35 Закону № 3723-XII, державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
З урахуванням викладеного, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, входять до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Зокрема частиною 1 даної статті передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Сторонами не заперечується, що на суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваних дій є правильними.
В даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788-XII, натомість положення Законів № 3723-XII та №108/95-ВР відносно спірних правовідносин є загальними. Подібна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 лютого 2012 року (справа №21-430а11) та з урахуванням ч.2 ст.244-2 КАС України враховується при винесенні рішення по справі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст..202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2013 року у справі№2а/205/228/2013 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст..254 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко